Аграрії хапаються за голову: чи вижили озимі після морозів та снігів, і що тепер буде з хлібом

Ця зима ледь не поставила хрест на частині врожаю. Аномальні морози, сніг, що накривав поля кілька разів, і температури, які опускалися до критичних позначок просто під корінням рослин — усе це змусило агрономів хапатися за голову й чекати результатів відібраних проб.

"Телеграф" опитав синоптиків та галузевих експертів і з'ясував, чим обернулась зима-2026 для озимих культур і що аграріям треба зробити вже зараз, щоб не втратити врожай.

Мінус 10 у грудні і дві доби невизначеності — як озимі пережили найхолодніші тижні

Найбільший страх цієї зими — не лютий мороз на вулиці, а температура в ґрунті, там, де ховається так званий вузол кущення. Це найвразливіше місце озимих культур. Якщо там стає холодніше за певну позначку — рослина гине.

Начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань пояснює, що відбувалось на полях у найхолодніші тижні:

"Декілька періодів аномально низьких температур стали справжнім випробуванням для зимуючих рослин, у тому числі під загрозою пошкодження були озима пшениця і ріпак. А озимий ячмінь, який ще більше вразливий до морозів, був під загрозою вимерзання на значних площах".

За його словами, температура на глибині вузла кущення знижувалась до 10 градусів морозу і трималася впродовж двох діб — це вже критичний рівень.

Після того як морози відступили, фахівці взяли зразки рослин із тестових полів. На щастя, результат виявився кращим, ніж очікувалося.

"За результатами відрощування, пошкодження та загибелі рослин не виявлено. Проте на частині площ є ознаки враження листя рослин грибковими хворобами", — уточнює Постригань.

Єдина зона реального ризику — там, де під час морозів снігу не було або він був менш ніж п'ять сантиметрів. Від 1 до 20 відсотків площ на Черкащині могли постраждати — особливо ячмінь і слабко розвинена пшениця, каже Віталій Постригань.

Снігу так багато, що він сам перетворився на проблему — і аграрії ще не знають, як з цим впоратись

Парадокс цієї зими — у тому, що сніг, який захистив поля від морозу, тепер заважає на них зайти. Олексій Рижков, перший заступник головного редактора журналу "Зерно", ще на початку зими звернув увагу на цю двоїстість:

"На початку нинішньої зими чимало аграріїв тішилося через силу-силенну снігу на своїх ланах. Прикметно, що снігове покривало накрило українські лани повсюдно".

Але радість виявилась передчасною. Торік, у першому тижні лютого, багато господарств уже закінчували підживлення посівів. Цього року поля досі під снігом.

"Поки що незрозуміло, коли можна буде зайти в поле, адже снігу багато. Наявний сніг зробив плюс до вологи, але зробив мінус за операціями", — каже Рижков.

Є ще одна небезпека — підтоплення. Коли такий обсяг снігу починає танути, вода може не встигати йти в ґрунт і збиратися в низинах.

"Серйозною проблемою може бути й підтоплення, й затоплення, утворення так званих блюдець або невеличких озер на полях. Унікально величезна кількість снігу, надто якщо порівняти з попередніми двома зимами, а досвіду входження у весну за таких умов за великим рахунком — обмаль", — попереджає він.

Як вирішення Рижков пропонує використовувати шлейфові борони — вони розтягують вологу по полю, підсушують ґрунт і дозволяють швидко провести роботи. А швидкість, на думку експерта, цього року матиме вирішальне значення, якщо весна буде короткою.

Волога в ґрунті — рекордна за 30 років, але чи вдасться її зберегти до збору врожаю

Віталій Постригань нагадує, що за даними агрометеорологів, зразки ґрунту, взяті цієї зими, фіксують рівень вологи у метровому шарі як один з найвищих за останні три десятиліття. Очікуваний показник — від 160 до 190 міліметрів, подекуди й більше.

Для порівняння: найвища волога фіксувалась у 2009, 2013 і 2024 роках — 191-206 мм. Тоді взимку переважали відлиги, сніг був нестійкий, а опадів випало значно більше норми. Найменше — 135 мм — було у 1997 році, і той рік погано позначився на врожаї.

Постригань наголошує, що нинішній показник наближається до тих рекордних років:

"Враховуючи прогноз вологозапасів на початок весни, можна оцінювати вміст вологи як одні з найвищих за останні 30 років".

Виняток — південний захід Черкащини, де ґрунт іще восени був перезволожений через надмірні опади. Там вологи забагато — і це теж ризик.

Головне завдання для аграріїв навесні — не розтратити цю вологу дарма. Якщо весна виявиться теплою і швидкою, а роботи затягнуться через мокрий ґрунт, накопичені запаси можуть просто випаруватись.

Нагадаємо, "Телеграф" уже писав, що вода піднялася на 3,5 метра і це початок. Деяким регіонам України загрожують серйозні підтоплення.