Місто з "незручною" назвою і цікавою історією: чому Голу Пристань на Херсонщині так назвали
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Сьогодні ж воно переживає найтемніший розділ своєї понад трьохсотрічної біографії
Назва "Гола Пристань" — це не жарт і не помилка на карті. Місцевість не мала чим прикритися — от і охрестили її без зайвих прикрас.
Але саме ця "гола" земля з часом обросла неймовірними подробицями: тут з'явилася одна з перших радіостанцій у світі, тут лікували грязями ще до того, як слово "SPA" взагалі увійшло в моду, і тут варили кавуновий мед, якого більше не роблять ніде.
Чому "Гола"?
Назва міста нерідко викликає посмішку, але за нею — цілком серйозна історія. У 1709 році запорозькі козаки Олешківської Січі заснували на березі річки Конка, лівої притоки Дніпра, переправу під назвою "Голий Перевіз". Місцевість справді була пустельною: жодного дерева, жодного куща, лише піски, трава й вода. Саме ця "голість" ландшафту і дала ім'я поселенню.
Стратегічне розташування переправи швидко перетворило її на важливий торговий вузол — тут перевозили худобу й зерно до Чорного моря, ловили рибу в дніпровських лиманах. З часом переправа стала повноцінною пристанню для суден — так народилася друга частина назви.
У 1786 році тут уже мешкало 208 осіб, які займалися хліборобством, рибальством і суднобудуванням. До кінця XIX століття з'явилися земська пристань, поштова станція та морехідна школа.
А у 1902 році Гола Пристань увійшла у світову історію: у будівлі нинішньої міськради запрацювала одна з перших радіостанцій у світі за системою Олександра Попова. Вона забезпечувала зв'язок із Херсоном і кораблями в Чорному морі.
Курорт серед плавнів
Гола Пристань — це не просто маленьке місто на карті, а офіційний курорт із 1997 року. Навколо нього простягаються Дніпровські плавні: острови, степові озера, солончаки та очерети.
Соляне озеро завдовжки близько кілометра зберігає в собі цілющі мулово-сапропелеві грязі, ефективні при захворюваннях суглобів, шкіри та опорно-рухового апарату. Боброве озеро — справжній рай для орнітологів: тут мешкає до 80 видів птахів. А острів Білогрудів, відрізаний від міста 500 метрами води і доступний лише човном, приваблює тих, хто шукає справжньої тиші.
Клімат тут м'який і сонячний — від 2000 до 2700 годин сонця на рік, купальний сезон триває три з половиною місяці. Санаторій "Гопри", заснований ще 1889 року, спеціалізується на лікуванні за допомогою місцевих грязей і мінеральних вод.
Місто мало й свої гастрономічні родзинки. Місцеві традиції включають приготування кавунового меду — унікального продукту з солодких баштанних культур, що вирощуються на півдні Херсонщини.
Війна, окупація і спротив
27 лютого 2022 року Гола Пристань опинилася під російською окупацією. З того часу місто живе в умовах, далеких від курортних.
Станом на лютий 2026 року воно залишається тимчасово окупованим. У місті залишилося близько 1,5 тисячі жителів — ті, хто не зміг або не захотів евакуюватися. Вони стикаються з обмеженим доступом до послуг без паспортів РФ, зруйнованою інфраструктурою, перебоями з водою та електрикою.
Крім воєнних руйнувань, місто постраждало від катастрофічної повені після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року — затоплення завдало додаткового удару по і без того виснаженій громаді.
Раніше "Телеграф" розповідав, чому Суми так називаються. На території сучасних Сум археологи знайшли стародавнє поселення, яке підтверджує, що в цій місцевості життя існувало задовго до офіційного заснування міста.