Банки посилили контроль: за що зараз блокують рахунки українців і за якими сумами стежать

Блокування та примусове закриття банківських рахунків в Україні торік стало поширеним явищем та може почастішати у 2026-му. Про це кажуть юристи, які займаються фінансовими суперечками та захищають права простих людей і фізосіб-підприємців (ФОПів) у судах. Фінансовий моніторинг з боку банків ставатиме тільки жорсткішим, а довідок, декларацій і інших паперів від людей вимагатимуть все більше. "Телеграф" з’ясовував нові вимоги банкірів і наводить конкретні кейси справ, за підсумком яких українці лишалися без рахунків і грошей.

Як банки поступово запроваджували фінмоніторинг

Про плани банків значно посилити свій фінансовий моніторинг можна було здогадатися ще на початку минулого року. Коли вони хором, прикриваючись профільними асоціаціями (Асоціацією українських банків і Національною асоціацією банків України), запровадили для населення обмеження на платежі з кількома виключеннями та додаткові вимоги щодо перевірок ФОПів: у лютому 2025 року простим людям обмежили перекази (p2p-платежі) діапазоном 50—150 тис. грн на місяць, а з 1 червня посилили їх до 50 — 100 тис. грн. Та громадськість не бажала вірити в погане й сприйняла це без великого спротиву, як чергову воєнну необхідність.

Не помічаючи, що формальним автором нововведень став не Нацбанк (хоча саме він спонукав до цього), який до того запроваджував різноманітні обмеження на час воєнного положення, які ніби як мають скасувати після досягнення миру. Платіжні ж обмеження, які були підписані на базі вищезгаданих асоціацій (АУБ і НАБУ),банками запроваджено без граничного терміну й головне — без прив’язки до війни. Тож вони можуть існувати необмежений час.

Це стало передвісником суворішого фінмоніторингу щодо простих людей і ФОПів.

"У 2025 році банки суттєво посилили фінансовий моніторинг. Знижено порогові суми операцій, розширено перелік автоматичних тригерів для аналізу транзакцій, алгоритми перевірки стали більш жорсткими та цифровізованими. Результат — збільшення випадків блокування операцій і навіть примусового закриття рахунків. Часто це відбувається без детального пояснення причин", — підтвердила "Телеграфу" радник адвокатського об’єднання Eternix Дарія Лазарева.

Її колеги кажуть про додаткові причини для посилення фінмону — в тому числі задля збільшення податкових зборів до держбюджету, в якому під час великої війни тільки збільшувався поточний дефіцит. А ще й про стимулюючі дії Нацбанку, який на повну запустив щодо банків каральну машину зі штрафуванням тих фінустанов, які, на його думку, сильно жаліли/милували клієнтів.

"У 2025 році фінансовий моніторинг було посилено. Такі дії були спрямовані на запобігання відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та ухиленню від сплати податків. Заради стимулювання банків до переходу до глибшого фінансового моніторингу НБУ збільшив санкції та кількість перевірок банківських установ. Зокрема, Національний банк активізував виїзні перевірки банків та застосування значних штрафів за формальний підхід або неналежний ризик-аналіз", — уточнив в коментарі "Телеграфу" керуючий партнер юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери" Максим Боярчуков.

Водночас експерти помітили принципову зміну ставлення банкірів до фінмоніторингу.

"Протягом 2025-го та на початку 2026 років очевидною стала зміна підходів банків до проведення фінансового моніторингу. Тектонічний зсув відбувся в контексті того, що моніторинг по факту проведеної фінансової операції все частіше стає минулим, а на його заміну приходить аналіз моделей фінансової поведінки суб’єктів", — вважає адвокат АО Leshchenko&Partners Ігор Биков.

Від збору компромату до запуску роботів

За останні роки українські юристи набули неабиякий досвід у захисті прав простих людей і бізнесу в суперечках щодо застосування банками фінансового моніторингу та його наслідків — блокування та примусового закриття рахунків.

Тож навіть склали певну періодизацію змін принципів фінмону, щоб люди зрозуміли, як їх "повільно варили, наче жабу":

• З 2019 року, коли в Україні була прийнята нова версія закону з фінмоніторингу (її назвали революційною та поворотною), до 2021-го — запроваджено принцип "Знай свого клієнта" (know your customer, KYC), моніторинг типових моделей поведінки. Дехто називав це збором компромату. А потім й того, що банкіри називають ризикоорієнтованим підходом. Коли кожного клієнта вивчають і оцінюють з позиції ризику та проблем, які можуть провокувати його фінансові операції. Певний час людям було на це байдуже, особливо, якщо через банк не здійснювали нічого, окрім стандартних платежів (не претендували на кредити чи щось складніше). А нині на це всі наразилися. Саме за цим принципом (ризиковості) українців тепер розподіляють на три категорії та визначають за ними вищезгаданий граничний ліміт платежів на місяць: не більше 50 тис. грн — для високоризикових, 100 тис. грн — для середньо- й низькоризикових.
• 2022 рік — через початок повномасштабного вторгнення, адаптацію та перехід банків на військові рейки нові методики фінмону майже не запроваджувалися.
• 2023 рік — більше масштабне та ґрунтовне відпрацювання внутрішніх методик банків з фінансового моніторингу, перше встановлення для клієнтів граничних комісій для видачі коштів з примусово закритих рахунків.
• 2024 рік — формування ідей та реалізація перших кроків до поведінкового аналізу клієнта. Причому з максимальною автоматизацією процесу. Банківські операції людей і бізнесу в онлайн-режимі відстежує спеціальна програма, в яку вбито дуже багато критеріїв, та порівнює з їхніми профілями. Тобто про кожного з нас вже зібрали максимум даних, а тепер слідкують за нами, як за "тваринками в зоопарку". Наскільки наші дії в банку відрізняються від попередньої поведінки та від даних, які ми самі виклали про себе в анкеті (при відкритті рахунку) та від ознак нашого профілю, складеного на нас та схожих на нас клієнтів. "Великий брат" (комп’ютерний супермозок) в режимі реального часу порівнює наші обороти по рахунку, частоту наших операцій і навіть період часу, коли ми їх здійснюємо (пора року, місяць, день тижня й навіть час — день/ніч), оцінює економічний сенс і аномальність. Коли визначається аномалія чи ризик, робот вже автоматично блокує рахунок.
• 2025 рік — активне фокусування банків на боротьбі з дробленням бізнесу та іншими схемами, що використовуються для мінімізації оподаткування, а також на боротьбі з так званими дропами (підставними особами, чиї рахунки використовуються третіми особами в незаконних схемах). Ще наші фінансисти почали трактувати західні стандарти AML, як поведінкову складову клієнта поруч із моніторингом відповідності бізнес-моделі та фінансової поведінки, їх співвідношення: Anti-Money Laundering допомагає виявляти та запобігати легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом і фінансуванню тероризму. Тобто банк оцінює не тільки фізособу чи ФОП з притаманними ним операціями, а увесь ланцюг їхніх дій і фінансову взаємодію з родичами/друзями/партнерами/контрагентами.

На поточний момент активно застосовуються нові технології й, звісно, ШІ (штучний інтелект), технологія постійно самовдосконалюється.

"Фактично ми бачимо перехід від точкових реагувань до масштабної, більш системної роботи фінансової розвідки. Фінансовий моніторинг в Україні став значно активнішим та структурно жорсткішим", — зазначила Дарія Лазарева.

За що конкретно карають українців

Банкіри люблять підкреслювати, що позбавляють простих людей і ФОПи рахунків, коли їм за першою вимогою не надають повний пакет запитаних документів. Утім, причин набагато більше.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання "Юридична компанія "Winner" Ігор Ясько на прохання "Телеграфу" навів такі найпоширеніші причини блокувань і примусових закриттів рахунків у 2025 році:

• Нетипові для профілю операції: великі одноразові зарахування на рахунок студента/пенсіонера, активізація "сплячих" рахунків, різка зміна фінансової поведінки без жодного пояснення.
• Використання особистих рахунків для бізнесу: масові надходження від різних контрагентів, регулярні оплати за товари/послуги через картку фізособи замість ФОП-рахунку.
• Зв’язок з офшорами, криптовалютними операціями, p2p-перекази з іноземних бірж. Будь-які рухи коштів, які важко "приземлити" на легальний дохід в Україні.
• Географічні та санкційні ризики: операції з контрагентами з високоризикових юрисдикцій, пов’язаними з РФ/РБ, структурами з санкційних списків. Це інколи спрацьовувало навіть на рівні "надмірної обережності" банку.

"Окрім поширених причин блокування рахунків, все більшої популярності сьогодні набувають такі, на перший погляд, не очевидні аспекти, як аномальна інтенсивність операцій: зазвичай викликана роботою автоматизованих скриптів або пов’язана із роботою обмінного пункту. А ще — невідповідність фактичних обставин цифровому фінансового профілю клієнта, сформованого банком в рамках політики KYC ("знай свого клієнта"). І навіть нетиповий цифровий слід, що виникає після використання VPN при вході в банкінг з країн "сірого списку" FATF, або занадто часті транзакції з іноземними необанками", — додав "Телеграфу" Ігор Биков.

А ще розповів, що банки вже звертають увагу на так звані "токсичні" зв’язки клієнта із контрагентами другого рівня. Ви конкретно можете бути чистим перед своєю фінустановою — білим і пухнастим. Але ваш контрагент, якому ви, приміром, перерахували гроші, таким не буде. Виявиться, що він колись отримував гроші від "дропа" (чи від іншого підозрілого клієнта) і вже перебуває під пильним наглядом банку, навіть не знаючи цього. Банк же оцінить увесь ланцюжок переказів і заблокує всіх разом. Включаючи вас, попри те, що, може, ви нічого страшного й не робили.

Іноді проти людини може зіграти навіть так званий інфраструктурний момент, тобто де саме ви входите в мобільний застосунок банку чи інтернет-банкінг.

"Коли ви особисто нічого не порушили, однак ваш цифровий слід перетинається із професійними правопорушниками. Наприклад, ви користуєтеся wi-fi у великому коворкінгу або публічному місці, з якого одночасно "працюють" ферми дропів або ботоферми. Банк бачить вхід з ідентичної мережі та блокує весь пул активних сесій. Або ви купили вживаний iPhone, який раніше належав професійному "дроповоду". Унікальний ідентифікатор пристрою (Device ID) вже знаходиться в чорних списках банківських антифрод-систем", — навів приклад Биков.

Й зауважив, що банк також може зацікавиться і так званими математичними аномаліями в сумах переказів клієнта (регулярні перекази заокруглених сум). Алгоритм фінустанови може розцінити це як штучне розбиття готівкового доходу, а не реальні побутові перекази, де зазвичай присутні копійки або нерівні суми.

Які конфлікти та суми

За спостереженнями Ігоря Яська, найтиповіші фінмонівські конфлікти банків з фізособами виглядають так:

• Блокування картки з побутовими операціями: перекази від родичів/колег, донати на армію, купівля криптовалюти, великі виплати від компаній (премії, відступні, компенсації), які банк сприймає як "нетипові" й вимагає повний пакет документів.
• Замороження соціальних/пенсійних рахунків: випадки, коли під блокування потрапляли рахунки з пенсіями чи соцвиплатами. Зазвичай це відбувається через інші паралельні операції клієнта, поручительства тощо.
• Примусове закриття й висока комісія при видачі коштів: кейси, де банк при закритті рахунку утримував до 20–30% суми як комісію за видачу готівки чи переказ, що йшло всупереч позиції НБУ.

Й більш системні приклади у випадку ФОПів:

• Підозра у "дробленні" бізнесу та ухиленні: використання кількох ФОПів, регулярні перекази між ними, перевищення типових оборотів без логічного пояснення виду діяльності.
• Невідповідність оборотів заявленому КВЕДу: наприклад, у ФОПа з ІТ-КВЕДами масово йдуть платежі за "торгівлю товарами", або у "консультанта" — офіційні продажі товарів без зміни КВЕД і декларацій.
• Використання ФОП-рахунку як "розподільчого" для групи осіб: масові зарахування від інших фізосіб, моментальні виведення готівки, відсутність зрозумілих договорів.
• Спори щодо блокування експортно-імпортних розрахунків: запити банку щодо ЗЕД-договорів, інвойсів, митних декларацій, підтвердження походження коштів від нерезидентів.

При цьому юристи визнають, що під час аналізу беруться до уваги й суми транзакцій. Дарія Лазарева навіть простежила для "Телеграфу" певні закономірності, якщо йдеться про фізосіб:

• до 30 тис. грн на місяць — ризик перевірки зазвичай мінімальний за умови, що профіль клієнта відповідає реальним надходженням. Але навіть тут можливі питання, якщо людина зазначає, що не має офіційного доходу, а на рахунок регулярно надходять кошти.
• 30–100 тис. грн — усе залежить від структури операцій: хто платить, як часто, які суми, чи відповідає це задекларованій діяльності. Тут вже можливі вибіркові запити документів.
• понад 100–200 тис. грн — майже гарантовано потрапляють у поле зору системи. Банк проситиме пояснення, підтвердження джерела коштів, інформацію про бізнес-модель і сплату податків.

"Втім, важливо розуміти, що ці цифри — лише орієнтири. Жоден банк не публікує точні алгоритми ризикоорієнтованого підходу. Конкретні тригери фінмоніторингу — інформація з обмеженим доступом. Реальна ймовірність перевірки визначається не лише сумою, а комплексом факторів", — зазначила Лазарева.

При цьому Ігор Ясько повідомив, що найбільше скарг на блокування та примусове закриття рахунків нині надходить від їхніх клієнтів з рахунками у двох держбанках — ПриватБанку та Ощадбанку. А ще тих, хто має рахунки у великих фінустановах, що входять в іноземні групи. Більш лояльними в частині фінмоніторингу поки виглядають невеликі банки, хоча вони можуть різко змінювати свою політику (ставлення до клієнтів) після профільних перевірок Нацбанку.

"Телеграф" продовжить відстежувати тему фінмоніторингу й наступною статтю присвятить варіантам виходу зі складної ситуації та вивільненню коштів із заблокованого рахунку.