Яку революцію для України готують в ЄС: ексклюзивні деталі

Читать на русском
Автор
Антоніу Кошта, Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн Новина оновлена 25 лютого 2026, 12:12
Антоніу Кошта, Володимир Зеленський та Урсула фон дер Ляєн. Фото Getty Images

Є два варіанти щодо майбутнього України в Євросоюзі.

Керівництво Європейського Союзу відмовляється називати конкретну дату вступу України до блоку, хоча Київ амбітно сподівається зробити це до 2027 року. Членство в ЄС вважають ключовою гарантією безпеки та майбутнього економічного розвитку нашої держави.

Над чим насправді працюють зараз у Брюсселі — розповідає "Телеграф".

Геть застарілі правила?

Копенгагенські критерії Європейського Союзу, які встановлюють вимоги для вступу нових держав, залишаються незмінними вже близько 40 років. Кейс України — держави, яка втілює необхідні реформи у стані війни — може стати справжньою революцією у підході до розширення ЄС.

Джерела "Телеграфу" в європейському дипломатичному секторі підтверджують, що партнери перебувають у пошуку "креативного та інноваційного" рішення для Києва. Мета — не втратити темпу позитивних змін.

Одна з імовірних інновацій — так зване "зворотнє членство", яке передбачає швидкий політичний вступ після виконання набору ключових вимог, і вже потім — поступову інтеграцію за кожним з секторів: агрокультурним, транспортним, енергетичним тощо.

Як описує один із співрозмовників, можна уявити це як комп’ютерну гру. Кожен пройдений рівень реформ відкриває нові права для країни в ЄС. Наприклад, можливість накладати вето на те чи інше рішення.

Ця модель перебуває на етапі концепції і, можливо, не отримає схвалення з боку всіх європейських столиць.

ЄС сам не готовий до України?

Наприклад, керівниця підрозділу з питань України у Європейській службі зовнішніх справ Байба Тавареса наголошує, що сам Євросоюз має пройти певні внутрішні зміни, щоб бути готовим прийняти Україну.

"Реформи — це процес у двох напрямках. Йдеться не лише про Україну, а й про нас самих, адже ми не готові прийняти таку велику й чисельну країну з усіма наслідками для процесу ухвалення рішень і фінансової сфери. Тому ця дискусія має відбутися між державами-членами. Вона ще не відбулася, і саме тому, на мою думку, небезпечно надто поспішати.

Ми бажаємо і прагнемо, щоб Україна стала частиною ЄС — і вона нею стане. Питання лише в тому, що це має відбутися належним чином", — сказала посадовиця під час заходу в Центрі європейської політики, на якому був присутній "Телеграф".

Водночас європейський комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс під час спілкування з українськими журналістами зазначив: 2004 року Союз зміг прийняти одразу десять нових держав, включно з Польщею, яку за населенням і економікою того часу можна було порівняти з Україною.

Валдіс Домбровскіс. Фото Ольга Кирилова, «Телеграф»
Валдіс Домбровскіс. Фото Ольга Кирилова, «Телеграф»

"Що стосується здатності ЄС прийняти нових членів, думаю, Союз здатний це зробити. А от ефективність ухвалення рішень — тут варто подумати про шляхи вдосконалення.

Гострим питанням залишаються національні вето. Як діяти у все більшому Союзі?" — сказав Домбровскіс.

Він додав, що "різні ідеї та роздуми" поки що не визначені остаточно, й тим паче — далекі від затвердження.

Що залишається, якщо креатив європейських дипломатів не спрацює?

Традиційний процес європейської інтеграції для України наразі заблокований через вето Угорщини. За правилами, кожна країна-кандидат має поетапно реформувати своє законодавство, узгоджуючи його з нормами та правилами ЄС. Цей процес проходить через 35 переговорних глав, об’єднаних у шість кластерів. Це має назву acquis ЄС.

Відкриття першого кластера "Основи" означає фактичний старт переговорів із країною-кандидатом, але для цього потрібно схвалення всіх 27 держав-членів. Україна вже готова відкрити всі кластери — уряд сформував позиції для кожного з них. Єдина перепона — політичний блок з боку Віктора Орбана.

До квітня ключовим залишається запитання, чи втратить Орбан владу після парламентських виборів в Угорщині. Якщо так — потенційно зʼявиться вікно можливостей для розблокування політичного рішення щодо України. Якщо ні — належить побачити.

Що обіцяють Кіпр та Ірландія?

На цьому етапі для Києва триває процедура фронт-лоадингу — тобто продовження технічної частини переговорів. Наприкінці 2025 року Україна отримала орієнтири, які дозволяють рухатися за наступними переговорними кластерами:

— перший — "Основи". Мова про верховенство права, правосуддя, роботу демократичних інститутів та держуправління;

— другий — "Внутрішній ринок";

— шостий — "Зовнішні відносини". Включає зовнішню політику, безпеку та оборону.

За даними нашого видання, у найближчі тижні спільну позицію може бути сформовано щодо ще трьох кластерів — третього, четвертого і п’ятого. Вони охоплюють соціальну політику, освіту, енергетику, "зелений" порядок денний, сільське господарство та багато іншого.

Одну з ключових ролей у переговорах відіграє Рада ЄС — інституція, до якої входять європейські міністри різних галузей. Саме через Раду узгоджуються позиції всіх 27 держав-членів щодо умов вступу нових країн.

До липня головування в Раді ЄС обіймає Кіпр. Заступниця міністра з європейських справ країни Марілена Рауна зазначає, що Україна може розраховувати на Нікосію як на "послідовного партнера та активного прихильника її європейського шляху".

Марілена Рауна. Фото Уряд Кіпру
Марілена Рауна. Фото Уряд Кіпру

"Ми продовжуємо працювати для формування необхідного консенсусу серед 27 держав-членів. Ми займаємося фронт-лоадингом переговорів про вступ України, щоб підготувати ґрунт для прискорення процесу, щойно буде знято політичний глухий кут", — описала Рауна.

До слова, Кіпр — єдина держава ЄС, частина якої перебуває під окупацією. 1974 року Туреччина захопила північ острівної держави, де було створено невизнану Турецьку Республіку Північного Кіпру.

"Україна розглядає своє місце в Європейському Союзі як частину гарантій безпеки на майбутнє, це дуже співзвучно тому, як Кіпр сприймав власний вступ до ЄС. Ми це добре розуміємо", — підкреслила заступниця міністра.

Продовжити роботу Кіпру обіцяє Ірландія, яка очолить Раду ЄС після неї. Під час одного із заходів у Брюсселі ірландський міністр у справах ЄС Томас Бірн анонсував "кілька чутливих моментів", за якими варто стежити у наступні тижні. Ймовірно, мова про публічну дискусію щодо згаданої вище моделі "зворотного членства".

"Надійні та довгострокові гарантії безпеки для України мають бути частиною будь-якої мирної угоди. Гарантії безпеки включають членство в Європейському Союзі — це безпека для України, а також для нас самих", — сказав Бірн.

Подібні заяви означає, що попри всі труднощі та політичні перепони, інтеграція України до ЄС триває і не сповільниться. Крок за кроком, кластер за кластером, Україна доводить, що все більше готова до цього.

Успіх України стане не лише доказом її європейського вибору, а й перевіркою для ЄС — чи зможе він змінювати правила в часи великих змін.