"Бусифікація" без варіантів? Юристи пояснили, як одним махом припинити скандали з ТЦК на вулицях

Член парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський нещодавно заявив: мобілізація найближчим часом зазнає серйозних змін.

"Телеграф" поговорив з юристами та військовим експертом і з'ясував, які конкретні кроки можуть виправити ситуацію — і чому все це досі не зроблено.

Веніславський пообіцяв зміни — і навів приклад з аліментами, але деталей не розкрив

"Потрібно згадати, що казав президент про те, щоб мінімізувати випадки, які супроводжуються конфліктами під час мобілізації. Це одне з ключових завдань, яке розуміє і комітет, і президент озвучив, і міністр оборони Михайло Федоров розуміє. Тобто мінімізувати будь-які конфліктні ситуації для того, щоб територіальні центри комплектування не звинувачували у порушенні прав людини і щоб Російська Федерація не використовувала це як складову своєї інформаційно-психологічної війни", — пояснив нардеп у коментарі ТСН.

Водночас він визнав: є й зворотна сторона. Частина людей просто не з'являється до ТЦК за викликом, хоча це їхній конституційний обов'язок. Веніславський навів показовий приклад: зараз до неплатників аліментів застосовують жорсткіші заходи, ніж до тих, хто ухиляється від призову. На його думку, це треба змінити.

Міністерство оборони, за його словами, вже готує конкретні пропозиції. Але які саме — нардеп не уточнив. Тож редакція звернулась до фахівців.

"Двох-трьох вироків вистачить": юрист пояснив, чому рішення вже давно є

Юрист Ростислав Кравець вважає, що нові ініціативи Веніславського — це не реформа, а спроба вивести співробітників ТЦК з-під відповідальності.

"Це, на мій погляд, чергове підтвердження намагання уникнути відповідальності чи врятувати відповідальності представників ТЦК, які перевищують свої повноваження", — каже він.

Кравець нагадує: стаття 17 Конституції України досі чинна. Там прямо написано — Збройні сили та будь-які інші військові формування не можуть обмежувати права і свободи громадян. Жоден наказ Міноборони і жодна постанова Кабміну цю норму не скасовують.

Рецепт юриста — простий. У Кримінальному кодексі є стаття 426-1: перевищення військовою службовою особою своїх повноважень в умовах воєнного стану карається від восьми до дванадцяти років позбавлення волі. Норма існує. Але її не застосовують.

"Треба просто виконувати Кримінальний кодекс. Треба притягнути до відповідальності осіб, які перевищують повноваження, будучи на службі під час дії воєнного стану. Я думаю, що двох-трьох вироків буде достатньо для того, щоб подібні ситуації були припинені", — упевнений Кравець.

Довіру, на думку юриста, підриває риторика самих нардепів, які подають військову службу як покарання, а не як обов'язок. "Ця риторика дуже сильно підриває довіру суспільства до безпосередньо військової служби", — пояснює він.

Крім того, Кравець звертає увагу на численні судові позови від військовослужбовців і ветеранів — щодо грошових виплат, яких вони не отримали. За його словами, цих справ не повинно бути взагалі, а їх наявність — ще один сигнал для суспільства, що держава не виконує своїх обов'язків.

За його словами, гарантії, що нові закони запрацюють, нема. "У нас, на жаль, все це будується за принципом, якби чого не вийшло, і як би за перевищення повноважень ніхто не поніс би відповідальності".

Без цифрового реєстру і чіткого закону жодна реформа не спрацює — адвокатка назвала п'ять конкретних кроків

Адвокатка Катерина Аніщенко з юридичної компанії "Riyako&Partners" пояснює, що зараз більшість процедур роботи ТЦК або не прописані законом взагалі, або регулюються підзаконними актами, або склалися без жодної правової основи. Саме в цій "сірій зоні" і народжуються зловживання.

Адвокатка виділяє п'ять конкретних кроків.

Перший — чітке нормативне регулювання дій ТЦК. Закон має визначити вичерпний перелік підстав для доставлення особи, порядок вручення повістки, пряму заборону фізичного примусу без рішення суду і строки перевірки документів.

Другий — повна цифровізація військового обліку. Проблема значною мірою виникла через застарілий паперовий облік і відсутність актуальних даних. Якщо держава знає, де людина — через реєстри та електронні кабінети — потреба шукати людей на вулиці зникає сама по собі. Це вже показала практика інших країн.

Третій — реальна відповідальність посадових осіб ТЦК. Зараз вона або відсутня, або суто декларативна. Аніщенко вважає: має бути дисциплінарна процедура, персональна відповідальність, відеофіксація всіх дій і автоматична перевірка кожної скарги — як у правоохоронній системі.

Четвертий — чітко обмежена роль поліції. Вона може забезпечити порядок, але не підміняти процедуру вручення повісток. Її повноваження мають бути прямо визначені законом.

П'ятий — інформування громадян. Більшість конфліктів виникає через незнання процедур і страх. Коли людина розуміє, що на неї чекає і які документи перевіряють, — напруга знижується в рази.

"Припинити порушення можна не заборонами, а чітким законом, прозорою процедурою, цифровим обліком, відповідальністю посадових осіб, процесуальним контролем. Потрібна не силова модель мобілізації, а правова модель мобілізаційного адміністрування", — підсумовує Аніщенко.

"Суспільство сьогодні очікує не посилення тиску, а появи зрозумілої правової моделі, де права людини і потреби оборони держави не суперечать одне одному, а врегульовані законом", — каже адвокатка.

ТЦК дає 90% мобілізації — і саме тому питання не можна вирішити лише популярними гаслами

Віктор Таран, керівник Центру підготовки операторів БПЛА "КРУК", дивиться на ситуацію з іншого боку.

"По перше, не існує такого поняття "бусифікація". Кожного разу коли хтось вживає слово "бусифікація" він свідомо чи не свідомо підіграє російській стороні, яка працює на зрив мобілізації в Україні. Мова йде про те що чоловіків, які ухилянти і свідомо порушують закон, доставляють в ТЦК. Але це одиничні випадки на загальному фоні", — каже Таран журналістам "Телеграфу".

Він наводить цифру, яку рідко згадують у публічній дискусії: на сьогодні ТЦК забезпечує понад 90% потреб у мобілізації. Добровольців майже немає.

"Тому якщо ТЦК припинить свою роботу — в армію не будуть йти поповнення. А це призведе до того, що ми будемо вимушені відступати, а росіяни окуповувати нові території", — пояснює він.

Зупинити ж війну, на переконання експерта, можна лише через стабілізацію лінії фронту, яку росіяни кожного дня продавлюють, наближаючись до Запоріжжя і продовжуючи окуповувати Донбас.

Нагадаємо, "Телеграф" писав, що ще одна категорія українців отримає відстрочку. Законопроєкт доповнить статтю 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".