ТОП-5 головних обіцянок Трампа: чи вдалося хоч щось за рік президентства

Рівно рік тому, 20 січня 2025 року, відбулася інавгурація президента США Дональда Трампа, чим і розпочався його другий президентський термін. Протягом передвиборчих перегонів та цих 365 днів очільник Білого Дому не соромився озвучувати доволі гучні заяви, що стосувалися як і внутрішньої, так і зовнішньої політики Вашингтону.

"Телеграф" зібрав п’ять ключових обіцянок Дональда Трампа, щоб показати, які з них були реалізовані протягом першого року другого терміну, а які так і не були виконані.

Мир в Україні

Звичайно, найцікавішою для українців була обіцянка Трампа досягти завершення війни в Україні. Спочатку мова йшла про 24 години, однак, як ми пам’ятаємо, війна тривала і 21 січня 2025 року, і, судячи з останнього масованого обстрілу України, продовжує тривати 20 січня 2026 року.

Попри це, варто визнати, що запустити дипломатичний процес переговорів у команди Дональда Трампа дійсно вийшло. Щоправда, цьому передувала низка не найсприятливіших для міжнародної політики подій: скандал з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, фактичне скасування ізоляції Росії, відновлення контактів на рівні президентів з Путіним, і навіть червона доріжка на Алясці для диктатора.

Політика "пряника" з обіцянками скасування санкцій та відновлення торгівельних зв’язків для Москви та "батога" із закликами відмовитися від окупованих територій, тимчасовим обмеженням обміну розвідданими та скасуванням військової допомоги для Києва чомусь не допомогла зменшити кількість російських ударів. Навіть навпаки, за даними BBC Verify, кількість повітряних атак збільшился більш як удвічі, а РФ вчергове взялася за знищення критичної інфраструктури України.

Показовою була і реакція американського лідера на ракетні обстріли, які спричинили загибель цивільних: у квітні 2025 року Трамп у відповідь на атаку Києва, під час якої були вбиті 12 людей, опублікував допис "Vladimir, STOP", який у підсумку став джерелом натхнення для нескінченної кількості мемів.

Анексія Гренландії

Ще однією ідеєю-фікс для чинної адміністрації Трампа стало бажання приєднати найбільший острів у світі до США. Купити Гренландію американський президент пропонував ще під час свого першого президентського терміну, однак саме у 2025 року риторика про це стала значно впевненішою.

Для чого йому потрібен цей острів? По-перше, він має величезну кількість рідкісноземельних металів, урану та заліза, а про важливість доступу до природних ресурсів говорив і віцепрезидент Штатів Джей Ді Венс. По-друге, Гренландія має ключове безпекове значення: під час Холодної війни саме вона була частиною раннього виявлення радянських підводних човнів.

У січні 2026 року, після успішньої операції з президентом Венесуели Ніколасом Мадуро, Трамп повернувся до ідеї анексії острова з риторикою про те, що Штати мають володіти ним, аби "Росія чи Китай не її не захопили".

В цьому контексті варто зауважити те, що і без того не найкращі відносини США та Європи стають ще більш нестабільними. Так, в суботу, 17 січня, Трамп оголосив про 10% мита, що будуть запроваджені з 1 лютого, щодо експорту з Данії, Норвегії, Франції, Швеції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та Фінляндії – частина з цих країн відправляла своїх військових на навчання "Арктична стійкість", які були проведені саме у Гренландії у відповідь на територіальні зазіханння американського президента. При цьому Білий Дім попередив, що у разі, якщо не буде досягнуто угоди про купівлю острова до 1 червня 2026 року, мита можуть зростити до 25%.

Це прагнення Штатів може привести навіть до утворення нового військового альянсу на заміну НАТО – вже без США, але за участю України. Багато європейських урядів після посилення риторики Вашингтону щодо Гренландії вважають, що "тепер розлучення є неминучим", що цілком може привести до кінцевого руйнування світового порядку, в якому Штати та Європа були союзниками.

Тарифи проти всіх

2 квітня 2025 року Дональд Трамп розпочав торгівельну війну з усім світом, оголосивши це "Днем визволення Америки". Під час церемонії в Рожевому саду Білого дому Трамп підписав виконавчий указ №14257, який посилався на Міжнародний закон про надзвичайні економічні повноваження та оголошував національну надзвичайну ситуацію через хронічний дефіцит торгівлі США.

Цим указом було запроваджено універсальний базовий тариф у розмірі 10% на імпорт товарів з майже всіх країн світу, який набув чинності з 5 квітня 2025 року. Україна, як і багато інших держав, отримала саме цей мінімальний рівень мита, оскільки не входила до списку 57 цільових країн з вищими ставками. Для цих країн, включаючи Китай, Мексику, Канаду та ЄС, були передбачені "реципрокні" тарифи від 11% до 50%, які почали діяти з 9 квітня 2025 року, з метою вирівняти торгівельні дисбаланси.

Ця політика спричинила глобальну реакцію: Китай відповів підвищенням мит на американські товари, такі як вугілля, скраплений газ та сільськогосподарську техніку, а також обмеженнями для американських компаній.

Економічні наслідки були значними: за оцінками експертів, тарифи могли зменшити ВВП США на 6% у довгостроковій перспективі, знизити заробітні плати на 5% та призвести до втрат для середнього домогосподарства у 22 000 доларів протягом життя, хоча вони також мали принести до 5,2 трлн доходів від мит за 10 років.

19 січня 2026 року Кільський інститут світової економіки оприлюднив дослідження, яке стверджує, що майже весь тягар мит лягає на американську економіку.

• Іноземні експортери суттєво не знизили свої ціни у відповідь на підвищення американських тарифів. Вони поглинули лише близько 4% тарифного навантаження.
• 96% витрат перекладено на американських покупців — імпортерів, їхніх клієнтів та кінцевих споживачів США. Тарифи фактично діють як податок на споживання імпортних товарів у США.
• За кожні 100 доларів зібраних мит лише 4 надходить за рахунок зниження прибутків іноземних виробників, а 96 — з американських джерел.

Автори дослідження зазначають: "Іноземні експортери не суттєво знизили свої ціни у відповідь на підвищення тарифів США". Вони підкреслюють, що тарифи стали "власним голом" Америки: замість покарання торговельних партнерів, вони переважно шкодять внутрішній економіці, зменшуючи доступність товарів, підвищуючи ціни та знижуючи купівельну спроможність.

Мігранти

Іще під час своєї першої президентської каденції Дональд Трамп точно вловив занепокоєність значної частини американського суспільства масштабами нелегальної імміграції та зробив цю тему ключовою у своїй другій виборчій кампанії. Він обіцяв радикально врегулювати ситуацію в разі переобрання, позиціонуючи себе як політика жорстких рішень.

Після повернення до влади адміністрація Трампа швидко перекрила південний кордон, суттєво скоротивши нелегальні перетини. Паралельно були запроваджені обмеження і для легальної міграції, зокрема щодо прийому біженців. Ставка була зроблена на силовий підхід: Службі імміграції та митного контролю США (ICE) утричі збільшили бюджет і фактично надали широкі повноваження для масштабних рейдів і депортацій. Дії відомства неодноразово супроводжувалися звинуваченнями у брутальності.

8 січня 2026 року в Міннеаполісі співробітник ICE застрелив жінку під час інциденту з патрулем. Влада заявила, що вона намагалася протаранити службовий автомобіль, а дії силовиків були самообороною. Водночас суспільна реакція виявилася різко негативною: загибла була громадянкою США, матір’ю трьох дітей, відомою поеткою та учасницею протесту проти антиміграційних дій силовиків.

Цей випадок став частиною ширшого контексту масових операцій із затримання нелегальних мігрантів, які тривають із кінця 2025 року. Лише у грудні під час одного з рейдів затримали понад 400 осіб. Раніше, в червні, дії ICE у Сан-Франциско спричинили протести й заворушення, після чого Трамп направив до Каліфорнії підрозділи Національної гвардії та морської піхоти, що викликало конфлікт із владою штату.

Протести проти дій ICE відбувалися також у Нью-Йорку, Остіні та Далласі. У Нью-Йорку демонстранти провели акцію під гаслом "Поверніть їх" у холі Trump Tower.

Зниження цін на енергію

Однією з ключових передвиборчих обіцянок Дональда Трампа було повернення США до статусу глобального енергетичного лідера під гаслом "Drill, baby, drill". Він обіцяв масово розширити видобуток нафти й газу, скасувати екологічні обмеження адміністрації Байдена та швидко знизити ціни на енергоносії й електроенергію для американців.

Після інавгурації адміністрація справді видала низку указів, які відкрили нові ділянки для буріння, зокрема на федеральних землях і шельфі, та послабили екологічні регуляції. США вийшли на рекордні показники видобутку нафти й газу, закріпивши статус найбільшого виробника у світі.

Втім, на практиці гасло "Drill, baby, drill" швидко відійшло на другий план. Білий дім зробив ставку не на стимулювання нового бурового буму, а на стримування цін. Адміністрація відкрито виходить з логіки, що дешеві енергоносії вигідні переважній більшості американців, тоді як високі ціни працюють насамперед на користь виробників.

Обіцянка радикального зниження цін не була виконана: попри рекордний видобуток, ціни на енергоносії та електрику для домогосподарств не впали вдвічі, а в деяких регіонах навіть зросли через глобальні фактори, інфляцію та тарифи.

Що далі — 2026 рік

Другий рік президентства Дональда Трампа проходитиме в умовах значно вищого внутрішнього й зовнішнього навантаження, ніж перший. Адміністрації, ймовірно, доведеться працювати з наслідками рішень, ухвалених у 2025 році, зокрема в питаннях торгівлі, міграції, енергетики та відносин із союзниками. Значна частина цих рішень уже створила довгострокові зобов’язання й конфліктні точки, які не можна вирішити швидкими указами.

Ключовим політичним тестом для Білого дому стануть проміжні вибори до Конгресу, які пройдуть 3 листопада 2026 року. Їхні результати визначатимуть, чи зможе адміністрація зберегти контроль над законодавчим процесом і надалі проводити жорстку односторонню політику.

Посилення внутрішньополітичної конкуренції, зростання протестної активності та конфлікти між федеральною владою й окремими штатами, ймовірно, стануть однією з головних ознак року.

Важливим для 2026 року залишається і питання війни в Україні. Переговорні формати щодо завершення бойових дій тривають, однак їхню практичну результативність передбачити важко через динамічну ситуацію на полі бою, непербачуваність сторін перемовин та турбулентність міжнародної політичної ситуації.

Водночас соціологічні дані на початок 2026 року свідчать, що Дональд Трамп зберігає підтримку значної частини електорату. В той же час, рівень підтримки американського президента залишається нижчим за рівень неприйняття. За даними останнього опитування Wall Street Journal, його роботу схвалюють 45% американців, тоді як опитування Reuters/Ipsos фіксує підтримку на рівні 41%. Середній показник усіх національних опитувань, зведений Real Clear Politics, становить близько 42% схвалення, при цьому 55% респондентів негативно оцінюють діяльність президента.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що громадян Норвегії поінформували про можливість примусової реквізиції майна у разі війни. Країна має спільний кордон із Росією та тривалі територіальні спори, частина з яких залишається неврегульованою й досі.