Кілька років тюрми і не тільки? Хто відповідальний за лопнуті труби в Києві та як їх покарають

Наразі чимало киян стикнулись з тим, що через сильні морози в будинках полопались труби, і коли відновлять опалення невідомо. Тому у багатьох виникає питання: хто ж несе відповідальність за лопнуті батареї та яке покарання загрожує цим особам.

Відповіді на ці питання "Телеграфу" дав юрист компанії "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Олег Рожков. Детальніше у матеріалі: "У Києві рве труби опалення через незлиту воду: скільки триватиме ремонт і хто його оплатить".

Що треба знати:

• Левова частка відповідальності за стан опалювальної системи лежить на управителі будинку
• Є положення, де чітко вказано як і коли, для чого треба зливати воду з системи
• У Києві, попри попередження, не всі будинки підготувались до сильних морозів

Хто відповідальний за розірвані труби в будинках

Він додає, що ще 8 січня на сайті КМДА з'явилось повідомлення про злив води з системи опалення через сильні морози. Однак комунальні служби не встигли вчасно провести ці заходи, через що чимало будинків зараз сидять з розірваними трубами та батареями. При цьому за положеннями зливати воду з труб можна за температури нижче 0, тобто, враховуючи прогнози погоди, не обов'язково чекати -15 градусів.

Рожков наголошує: "У пункті 3 рекомендацій чітко вказано: у разі знеструмлення об'єктів теплопостачання або аварії на зовнішніх теплових мережах потрібно чекати повідомлення від уповноваженого органу про орієнтовний час відновлення теплопостачання. Не можна зливати воду при температурі зовнішнього повітря вище 0 градусів. За інших погодних умов зливати воду не було б ніякої необхідності. Однак цього разу питання було критичним і потребувало оперативної реакції".

На питання, хто ж тепер має нести відповідальність, юрист розповів, що за чинним законодавством саме управитель — це особа, яка забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Які покарання загрожують управителям будинків

Рожков пояснює, що під управителем слід розуміти ЖЕК, ОСББ чи обслуговуючу компанію. Покарання залежить від масштабів спричинених проблем. Можлива:

• Цивільна відповідальність передбачає відшкодування майнової та моральної шкоди, а також відповідальність за порушення зобов'язань.
• Адміністративна відповідальність — це штраф 850-1700 гривень за порушення правил користування житлом чи прибудинковою територією.
• Кримінальна відповідальність за службову недбалість може включати штраф 34-68 тисяч гривень, виправні роботи до 2 років чи обмеження волі до 3 років з позбавленням посади на 3 роки. Якщо є тяжкі наслідки, наприклад значні збитки, — позбавлення волі на 2-5 років з тимчасовою забороною діяльності.

Юрист наголошує, що в КМДА попередили про підготовку до сильних морозів, а враховуючи складну ситуацію зі світлом, управитель і сам мав зрозуміти, що треба зробити. Якщо ж будинок постраждав від того, що управитель не злив вчасно воду, треба зафіксувати наслідки для несення відповідальності.

Олег Рожков рекомендує викликати поліцію, зафіксувати наслідки та подавати скаргу до суду для притягнення управителя будинку до відповідальності. В оперативному режимі, окрім заяви в поліцію, можна зафіксувати скаргу в КМДА за номером 15-51 або в електронному форматі, а також на урядову гарячу лінію 15-45.

Раніше "Телеграф" розповідав, де мешканці Києва знаходять порятунок від холоду.