Кличко проморгав? Експерти розповіли, що треба робити з дорогами у Києві

Зима відступила, але залишила по собі шрами — глибокі ями на київських дорогах. У "Київавтодорі" говорять про мороз та сніг, експерти — про відсутність системного обслуговування. Між цими двома версіями повсякденна реальність тисяч водіїв.

"Телеграф" вислухав аргументи фахівців-дорожників та з'ясував, що треба зробити для порятунку столичного асфальту.

Пошук винних за версією влади – погода та правоохоронці

Нещодавно кияни скаржилися на ожеледь та погано розчищену від снігу проїжджу частину. Тепер — на вибоїни та ями. Що спричинило таку ситуацію і чи можна було спрацювати на випередження?

У "Київавтодорі" заявили, що появу ям на дорогах спрогнозувати неможливо. Як пояснили "Телеграфу" у корпорації, взимку дорожніх дефектів об'єктивно стає більше через три основні фактори:

• часті цикли замерзання-розмерзання – коливання температури повітря призводять до того, що вода з опадів потрапляє в тріщини на дорозі. Волога потім замерзає та працює як клин. Це процес повторюється, а рух транспорту посилює негативний ефект – і замість тріщини з’являється яма;
• зношеність дорожнього покриття вулиць міста — в корпорації визнають: без капремонту дороги руйнуються прискореними темпами. При цьому підкреслюють, що на вулицях, відновлених 5-7 років, ям не має.
• неконтрольований рух великовагового транспорту – вантажівки часто мають перевищення допустимої маси. Як наслідок – взимку виникають мікротріщини, влітку – різного типу деформації – "хвилі", "колії" або прогини.

На підприємстві також підкреслюють, що намагаються "втримати" дороги від руйнування навіть взимку. Для цього застосовують різні технології:

• ремонт гарячим асфальтом з використанням бункер-термосів – контейнерів, що дозволяють підтримувати температуру матеріалу на всьому етапі транспортування до місця робіт;
• заповнення тріщин або точкових пошкоджень литою асфальтобетонною сумішшю з використанням термокотлів:
• робота холодною асфальтобетонною сумішшю та за допомогою рециклерів, тобто техніки, що подрібнює старий асфальт та змішує з новими компонентами.

Від початку роки в такий спосіб вже "підлатали" майже 8 тис. кв. метрів і працюватимуть й надалі. До того ж в теплу пору року у 2025 заливали бітумною мастикою тріщини (загалом 424,1 тис. пог метрів), а також точково прибирали дрібні пошкодження т.зв. струменево ін’єкційним методом (загалом на площі 118,3 тис. кв. м). Крім того виконували дрібний, середній, а також капітальний ремонт доріг. Загалом на різні типи робіт "Київавтодор" та ШЕУ витратили майже 6,8 млрд грн.

Що робитимуть цього сезону – визначать в наступні місяці. У березні-квітні районні ШЕУ проведуть сезонний огляд технічного стану столичних доріг і сформують план робіт.

З коментарем щодо ситуації з дорогами в публічний простір вийшов і міський голова Віталій Кличко. Він запевнив в КМДА проблему бачать і розуміють невдоволення водіїв.

Крім об’єктивних причин виникнення ям і запізнілих ремонтів – рекордної кількості снігу, морозів і кадрового голоду – очільник столиці назвав менш очевидну. А саме цікавість з боку правоохоронців до попередніх ремонтів. Йдеться очевидно про роботи на вулиці Кирилівській. В привласнені коштів на ремонті підозрюють як чиновників адміністрації, так і працівників ШЕУ. На думку Кличка, кількість слідчих дій створює "тиск на роботу дорожньої галузі столиці і негативно впливає на роботу підприємств".

Гроші – є, ями – теж, чому вони не знаходять один одного

Експерти-транспортники вважають, що справа не лише у погоді. Опади та морози справді руйнують покриття, але їх наслідки можна було значно зменшити. То в чому ж проблема?

- Насправді, не тільки для доріг, а загалом в сфері будівництва – вода, яка потрапляє в щілини та тріщини, замерзає, розширюється і руйнує покриття – все-таки дуже небезпечний фактор. І цієї зими, дійсно було багато опадів, спостерігались постійні коливання температури. З іншого боку, якби профілактичн роботи виконали в достатній кількості, можливо, руйнування були б не такими значними, – припускує співзасновник ГО "Пасажири Києва" В’ячеслав Скриль.

Своєю чергою експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов також відзначає: фізичні процеси, про які говорять влада і представники "Київавтодор", давно вивчені. Так само, як і способи протидії їм.

- Перепади температур відбуваються кожної зими, і те, що вода має руйнівний вплив – давно відомий факт. І відповідь на таку її "поведінку" – обслуговування. Тобто ще на етапі виникнення невеличких тріщини, їх потрібно "залатати" аби не допустии подальшого руйнування. Такий чином, висновок, чому дороги зійшли разом зі снігом, простий: тому що їх погано обслуговували, або не робили цього зовсім, – вважає Беспалов.

На думку експерта, у випадку з Києвом не можна пояснити недостатні профілактичні роботи відсутністю фінансування. Адже бюджет міста – профіцитний і в ньому передбачені кошти на інфраструктурні проекти.

- Я абсолютно розумію, чому дороги державного значення знаходяться в такому стані. Адже кошти, які через акцизи на паливо надходили на ремонт та обслуговування таких магістралей, в останні роки перенаправлені на оборонний сектор. Чому в Києві такі дороги? Гадки не маю. Можливо, це якась управлінська неспроможність. У Києві бюджет величезний – за його рахунок місто демонтує завод "Більшовик", ремонтує Харківське шосе, будує метро на Виноградаря тощо, – висловлює різку оцінку Беспалов.

Також, на думку співрозмовника, у Києві може бути відсутній систематичний лабораторний контроль за якістю доріг, або комунальники публічно про нього не звітують.

– Жодного разу не бачив, щоб лабораторія, яка проводить заміри індексу рівності IRI (International Roughness Index – один з найпоширеніших показників для оцінки якості доріг), проїжджала по Києву, збирала дані, ще й публікувала їх. Така точно є у Національного інституту розвитку інфраструктури, приватних компаній. Є насправді різні сучасні технології, що дозволяють визначати глибину ям, тріщин, нерівностей за допомогою камер чи інших пристроїв (наприклад, "Укравтодор" застосовує LiDAR – систему, що за допомогою лазерних променів створює 3D-карт доріг, ARAN – автоматизовану система контролю якості доріг – Авт.).

Тобто за бажання, легко можна знайти варіанти. Наскільки мені відомо, в Києві цього не роблять, відповідно, в документах не фіксують певні проблеми з якістю доріг. Тому, на мій погляд, киянам також варто повідомляти владі про поточну ситуацію, а єдиний такий спосіб — дзвінки до міського контакт-центру 1551, – відзначив Беспалов.

"Телеграф" слідкуватиме за темою і розповідатиме, коли начнуться повноцінні ремонти дорожнього покриття, які вулиці ремонтуватимуть і скільки це коштуватиме киянам.

Як розповідав "Телеграф", через відлигу в Києві може "активізуватися" проблеми з інженерними мережами.