У Києві масово рве труби опалення через незлиту воду: скільки триватиме ремонт і хто його оплатить

Читать на русском
Автор
Опалення у Києві
Опалення у Києві. Фото Колаж "Телеграфу"

Ремонт порваних труб може тривати до місяця коштом самих мешканців

У Києві до відсутності світла та тепла додалася нова біда — по всьому місту масово рвуться труби опалення. Причина проста і водночас жахлива: комунальні служби не встигли злити воду з систем опалення перед настанням сильних морозів. Тепер багато киян опинилися в подвійній пастці — без тепла та зі зруйнованою системою опалення, яку доведеться ремонтувати власним коштом.

"Телеграф" з'ясував, хто понесе відповідальність за порвані труби, скільки триватиме ремонт у постраждалих будинках, чиїм коштом відновлюватимуть системи опалення і коли кияни зможуть повернутися до нормального життя.

Чому труби рве і хто мав цьому запобігти

Користувачі соцмереж публікують моторошні фото батарей та труб у будинках, які тріснули від морозів. У деяких киян немає світла й опалення вже сьомий день поспіль, а працівники комунальних служб так і не спустили воду з систем.

Через низьку температуру порвало батарею у будинку
Пориви батарей від льоду

Насправді рішення про злив води з внутрішньобудинкових мереж приймається не хаотично, а за чіткими технічними рекомендаціями. Про це в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповіла експерт у сфері житлово-комунального господарства Христина Ненно. Для Києва такі рекомендації офіційно оприлюднені на сайті Київської міської держадміністрації і адресовані головам ОСББ, управителям та керуючим компаніям.

Наприклад, рішення приймають коли є розуміння, що відновлювальні роботи після обстрілу триватимуть довше, ніж той час, за який теплоносій може зберігати безпечну температуру. Або коли взагалі відсутня подача теплоносія, або його температура не відповідає нормативній — умовно, нижча за плюс 10 градусів, —

пояснює Христина Ненно.

У такій ситуації температура в трубах неминуче падає. Постає вибір: залишати систему заповненою чи зливати воду, щоб уникнути замерзання. Експерт зазначає, що вже за температури теплоносія близько плюс 8 градусів існують рекомендації щодо подальших дій. Якщо показники опускаються до плюс 3-4 градусів, рішення про злив системи має ухвалюватися негайно.

Причина проста: під час замерзання вода розширюється, лід збільшується в об'ємі і розриває труби, — наголошує Христина Ненно.

Скільки будинків постраждало і коли повернеться тепло

Енергетичний експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв у коментарі ЗМІ розповів про масштаби проблеми. За його словами, ситуація склалася через специфіку різних типів будинків.

У будинках висотою 5-9 поверхів теплопостачальна компанія сама постачає теплоносій та забезпечує тиск власною насосною групою. У цих будинках воду зливали в першу чергу. Інша справа — будинки вище 9 поверхів, включно з сучасними житловими комплексами. Там відповідальність теплокомуненерго закінчується на межі балансової належності. За мережі та насосну групу відповідає або ОСББ, або керуюча компанія. Саме вони приймають рішення зливати чи не зливати воду.

За різними оцінками, від 300 до 650 таких будинків є. І серед них по Києву є такі, що не злили воду. Вони поки що є відносно "розмороженими". Але усе залежить від того, які будуть середні температури. Якщо температура опускатиметься нижче нуля, то, відповідно, будемо мати заморожування, —

каже Станіслав Ігнатьєв.

Експерт зазначає, що наразі фотографії порваних труб зроблені не у квартирах, а у місцях загального користування — на сходах, у підвалах, на горищах. "В принципі, за цей тиждень максимально дадуть теплоносій де тільки можна. Головне, щоб будинки готові були його прийняти. А якщо трубі кінець, то відновлення може зайняти до місяця," — каже Станіслав Ігнатьєв.

Водночас експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев у ексклюзивному коментарі "Телеграфу" каже, що випадки із поривами труб — поодинокі.

Якщо відповідні заходи (злив води, — Ред.) не були вжиті на території відповідальності "Київтеплоенерго", то, звісно, це їхня провина. Але це безумовно аварія, яка не дозволить швидко відновити теплопостачання. Причому слово "швидко" вже навіть не застосовується — не дозволить просто відновити теплопостачання впродовж місяця щонайменше, а може й більше, —

каже він.

Хто винен і що загрожує винуватцям

Що робити, якщо ви зазнали збитків через несвоєчасний злив води? Куди скаржитись і чи можна розраховувати на компенсацію? Відповіді на ці питання "Телеграфу" дав юрист компанії "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Олег Рожков.

Очевидно, що масштабні руйнування та вихід з ладу енергооб'єктів — є прямим наслідком ворожих обстрілів. Однак наприкінці четвертого року повномасштабної війни слід також розуміти, що у працівників комунальних служб та об'єктів критичної інфраструктури є чіткі алгоритми дій, —

пояснює юрист Олег Рожков.

8 січня 2026 року на сайті КМДА опублікували повідомлення про запровадження посилених заходів та алгоритмів реагування для керуючих організацій. Зокрема, у разі надзвичайної ситуації, коли припиняється циркуляція води в опалювальній системі та температура повітря нижча за 0 градусів, обслуговуючий персонал повинен злити воду. Рішення про необхідність зливу приймає особа, відповідальна за технічний стан та експлуатацію тепловикористовуючих установок і теплових мереж за узгодженням з енергопостачальною організацією.

У пункті 3 рекомендацій чітко вказано: у разі знеструмлення об'єктів теплопостачання або аварії на зовнішніх теплових мережах потрібно чекати повідомлення від уповноваженого органу про орієнтовний час відновлення теплопостачання. Не можна зливати воду при температурі зовнішнього повітря вище 0 градусів. За інших погодних умов зливати воду не було б ніякої необхідності. Однак цього разу питання було критичним і потребувало оперативної реакції.

У пункті 5 тих же рекомендацій написано: у разі наближення критичної ситуації та відсутності інформації про відновлення теплопостачання потрібно виконувати вказівки уповноваженого органу. Якщо зв'язку немає і неможливо узгодити дії, рішення про зливання води приймає відповідальна особа обслуговуючої компанії самостійно та оперативно.

Олег Рожков зазначає, що допустима тривалість відключення опалювальних систем без зливання води залежить від температури зовнішнього повітря, якості утеплення та інших факторів. Це визначається інструкцією з експлуатації, складеною відповідно до місцевих умов.

Згідно із законом "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управитель — це фізична чи юридична особа, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Які покарання загрожують управителям будинків

Управитель будинку — ЖЕК, ОСББ, обслуговуюча організація — може понести покарання за невиконання або неналежне виконання договору управління багатоквартирним будинком. Зокрема за незлив води, через який могли статися значні пошкодження системи опалення. Це покарання, залежно від масштабів спричинених проблем, може бути різної жорсткості.

  • Цивільна відповідальність передбачає відшкодування майнової та моральної шкоди, а також відповідальність за порушення зобов'язань.
  • Адміністративна відповідальність — це штраф 850-1700 гривень за порушення правил користування житлом чи прибудинковою територією.
  • Кримінальна відповідальність за службову недбалість може включати штраф 34-68 тисяч гривень, виправні роботи до 2 років чи обмеження волі до 3 років з позбавленням посади на 3 роки. Якщо є тяжкі наслідки, наприклад значні збитки, — позбавлення волі на 2-5 років з тимчасовою забороною діяльності.

Управитель будинку не міг не знати про складну ситуацію з відключенням світла, яка погіршувалась через сильні заморозки та обстріли. Влада міста повідомила, що коли припиняється циркуляція води в опалювальній системі та температура повітря нижча за 0 градусів, обслуговуючий персонал повинен злити воду. Якщо обслуговуючий персонал не вчинив жодних дій для збереження системи опалення у придатному стані, проігнорував вимоги влади та ввів в оману власників квартир, це треба зафіксувати для подальшого покарання.

Олег Рожков рекомендує викликати поліцію, зафіксувати наслідки та подавати скаргу до суду для притягнення управителя будинку до відповідальності. В оперативному режимі, окрім заяви в поліцію, можна зафіксувати скаргу в КМДА за номером 15-51 або в в електронному форматі, а також на урядову гарячу лінію 15-45.

Хто платитиме за ремонт та чи будуть компенсації

Станіслав Ігнатьєв пояснив, що на міську інфраструктуру фінансування буде з резервного фонду — міського або державного бюджету. Інша проблема виникає у будинках, коли закінчується межа балансової належності. Якщо постраждала інфраструктура знаходиться за будинковим лічильником, власники житла будуть самі змушені проводити ремонтні роботи.

Можливо, буде терміново прийнята якась міська бюджетна програма — хоча б по частковій компенсації. Або, наприклад, передбачать надання витратних матеріалів з боку міської адміністрації, а роботи вже будуть виконувати власники житла. Це було б логічно в такій ситуації, оскільки кошти у столиці є, —

каже Станіслав Ігнатьєв.

Експерт наводить приклад Харкова, де міська рада фінансує заміну вікон, а власники винаймають бригади для встановлення. Межа відповідальності міських комунальних служб за відновлення води та тепла закінчується на вході у будинок. Все інше — відповідальність співвласників житла або керуючої компанії.