Українських школярів відправили на додаткові канікули, але не всіх: що відбувається у Києві, Харкові, Львові

В Україні ухвалили рішення про продовження або запровадження зимових канікул у закладах освіти на тлі надзвичайної ситуації в енергетичній системі, перебоїв з електропостачанням і безпекових ризиків. Формат навчання з понеділка, 19 січня, залежатиме від ситуації в конкретному регіоні та рішень місцевої влади.

Як працюватимуть школи в Києві та інших областях, розповідає "Телеграф".

Скільки відпочиватимуть діти у столиці

У столичних школах із 19 січня запроваджують додаткові зимові канікули, які триватимуть до 1 лютого 2026 року. Рішення ухвалили відповідно до постанови уряду після обговорення на Раді оборони міста з урахуванням енергетичної та безпекової ситуації в столиці.

Про запровадження канікул повідомив мер Києва Віталій Кличко у своєму Telegram-каналі.

"Ці канікули продовжать за рахунок весняних та тижня літніх канікул. Втім навчальний рік у школах завершиться не пізніше 1 липня. Наш пріоритет – безпека дітей і збереження освітнього процесу навіть у складних умовах", – заявив Кличко.

Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що Міністерство освіти і науки України разом із Київською міською державною адміністрацією та обласними військовими адміністраціями мають визначити доцільність продовження канікул або переходу на дистанційне навчання залежно від ситуації в регіонах. У МОН уточнювали, що рішення не поширюється на дитячі садки, а режим роботи закладів дошкільної освіти в Києві визначатимуть індивідуально.

Канікули та навчання в регіонах

В інших регіонах України формат навчання з 19 січня відрізняється залежно від рішень місцевої влади та стану енергосистеми.

У Київській області школи відновили освітній процес із 19 січня. Голова ОВА Микола Калашник заявив, що навчальні заклади забезпечені укриттями, резервними джерелами живлення та харчуванням, уроки триватимуть по 30 хвилин, а друга зміна завершуватиметься не пізніше 16:00.

У Черкаській області школи працюють у змішаному форматі: частина навчається очно, частина – дистанційно, ще частині продовжили канікули. Формат роботи дитячих садків також може змінюватися залежно від ситуації.

У Чернігівській області канікули до 1 лютого продовжили в закладах обласного підпорядкування, громадам рекомендовано ухвалювати рішення самостійно. У Чернігові школи перейшли на дистанційне навчання, яке попередньо триватиме до кінця березня.

В Івано-Франківській області всі школи пішли на канікули з 19 по 23 січня через проблеми в енергетиці. Дитячі садки працюють там, де дозволяє температурний режим.

У Вінницькій області заклади освіти до 1 лютого працюватимуть дистанційно або залишатимуться на канікулах, громади отримали доручення зменшити навантаження на енергосистему.

У Хмельницькій області рішення щодо формату навчання ухвалюють на рівні громад. За наявності стабільного тепла й електропостачання школи можуть працювати очно, водночас окремі громади продовжили канікули до 1 лютого.

У Житомирській області більшість шкіл працюють дистанційно або перебувають на канікулах, частина закладів із 20 січня повертається до очного або змішаного формату. Заклади вищої освіти також навчаються дистанційно або перебувають на канікулах.

У Сумах освітній процес залишається дистанційним до 1 лютого, у дитсадках діють чергові групи. У Полтаві школи працюють у звичайному або змішаному форматі, хоча окремі громади області перейшли на дистанційне навчання через перебої з електропостачанням.

Що буде з весняними канікулами

"Телеграф" звернувся до департаментів освіти та науки в низці регіонів, аби з’ясувати, чи вплине продовження зимових канікул на графік весняного відпочинку школярів.

У відповідях обласних військових адміністрацій і департаментів освіти ключова позиція єдина: єдиних дат весняних канікул в Україні не існує, а остаточні рішення ухвалюють педагогічні ради конкретних закладів освіти.

У Львівській ОВА повідомили, що відповідно до урядової постанови 2025/2026 навчальний рік триває з 1 вересня 2025 року до 30 червня 2026 року. Водночас законодавство дозволяє школам самостійно визначати структуру навчального року і дати канікул, за умови, що загальна тривалість канікул протягом року становитиме не менше 30 календарних днів. Там наголосили, що зміна термінів можлива з урахуванням безпекової ситуації, енергопостачання та температурного режиму в приміщеннях.

У Запорізькій області зазначили, що рішення про дати весняних канікул також ухвалюють педагогічні ради шкіл. За оперативною інформацією від громад, весняні канікули наразі планують у проміжках з 23 по 29 березня, з 30 березня по 5 квітня або з 13 по 19 квітня 2026 року — залежно від рішення конкретної громади. При цьому в департаменті наголосили, що скорочення весняних канікул станом на зараз не планується, а можливі коригування розглядатимуть лише у разі погіршення безпекової або енергетичної ситуації.

У Дніпропетровській ОДА також підтвердили, що департамент не має повноважень встановлювати дати канікул централізовано. Там наголосили, що через нестабільну безпекову ситуацію протягом року можливе коригування структури навчального процесу, але рішення ухвалюються на рівні кожного окремого закладу освіти.

У Київській обласній державній адміністрації повідомили, що конкретні строки весняних канікул можуть відрізнятися залежно від рішень шкіл і громад. В адміністрації підкреслили, що не наділені повноваженнями визначати графік канікул, а заклади освіти можуть змінювати його з урахуванням погодних, техногенних та безпекових чинників. Водночас школам рекомендовано бути готовими до коригування навчальних графіків у разі надзвичайних умов.

Аналогічну позицію озвучили у Харківській та Одеській обласних державних адміністраціях. Там зазначили, що педагогічні ради самостійно визначають дати весняних канікул у межах навчального року, встановленого Кабінетом Міністрів, а тривалість канікул не може бути меншою за 30 календарних днів.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що морози в Україні, за прогнозами, збережуться щонайменше до кінця січня, водночас російські удари по енергетичній інфраструктурі не припиняються. У цих умовах дедалі більше українців встановлюють власні генератори та сонячні панелі, прагнучи забезпечити автономне електропостачання. Водночас експерти застерігають, що такий підхід до енергетичної самозабезпеченості не підсилює систему, а навпаки створює для неї додаткові ризики.