Без оцінок, але з ранковими пробіжками: чим норвезьська школа відрізняється від української

Тут від садочка до старшої школи дітей не ставлять у рамки порівнянь. Тут цінують самостійність та практичні навички, спонукають до вивчення іноземних мов і проведення максимуму часу на свіжому повітрі. Тут діти вчаться у власному темпі та отримують підтримку замість тиску.

"Телеграф" поспілкувався з українкою Юлією Івановою, яка разом з сином вже четвертий рік мешкає у цій північній європейській країні.

Сон на вулиці і пробіжка перед уроками – "життя на свіжому повітрі"

Дивувати виховна система Норвегії починає українців, що знайшли прихисток від війни у Норвегії, від початкового етапу. Садочки (barnehage) є не обов'язковими для відвідування, проте більшість батьків все-таки віддає до них дітей задля соціалізації. Приймають малечу від 1 року.

- У більших населених пунктах, наприклад, в центрі нашої комуни, де мешкає близько 5 тисяч осіб, групи в садочках розділені за віком. А в такому невеличкому селі як наше, всі діти разом – і ті, кому рік, і ті кому – п’ ять. Вони всі разом граються, допомагають один одному, тим паче, що часто заклад відвідують брати і сестри різного віку. Якщо старші вже вчаться в школі, з якою садочок в одній будівлі, то теж навідують малечу, – говорить Юлія Іванова.

Разом дошкільнята і учні проводять час на вулиці – незалежно від погоди, адже тут це вважають обов'язковою частиною розпорядку дня. Адже в Норвегії дотримаються концепції "friluftsliv", тобто "життя на свіжому повітрі".

- Навіть сплять діти у садочку на вулиці у колясках, бо вкладають на сон тільки двох-, максимум трьохрічок. Тепло вдягають малечу, накривають коляску капюшоном і залишають під навісом. Занесуть всередину, лише якщо буде сильний мороз. І всі звикли до такого режиму, ніхто не хворіє. Дошкільнят взагалі виводять гуляти кілька разів на день. Ллє дощ – вдягнули водонеприникні комбінезоні, гумові чоботи, рукавички і вперед. Так само і школярі, на перерві ніхто не сидить у класах, всі – на вулиці, – говорить Юлія.

Якщо все-таки негода не дозволяє проводити час на відкритому просторі, то дітей заохочують до активностей у спортзалі. Як зазначила Юлія, в школі є навіть чудова практика "пробудження" дітей, коли перед початком занять щоранку вчителі пропонують учням легку пробіжку або гру з м'ячем.

Три етапи навчання, як на виході зі школи отримати професію

Ще одна річ, яка дивує українців в Норвегії, відсутність звичної "школи з 1 по 11 клас". Тут освіта поділена на кілька етапів, а формат навчання залежить як від віку дитини, так й від розміру школи та громади. З 1 по 7 клас – Barneskole – початкова школа для дітей від 6 до 13 років. Якщо школа невелика, учні 1-4 класів та 5-7 можуть навчатися разом, виконуючи різні завдання.

- Як нам пояснили, в цей час акцент робиться не на навчанні. В початковій школі діти мають навчитися спілкуватися між собою, жити в колективі. Саме тому багато ігор, заходів, проєктів, мета яких спонукати дітей діяти разом. Такий підхід добре відображає фраза, написана у нашому класі: "Ми всі унікальні і різні, але пасуємо один до одного", – говорить про тонкощі організації процесу навчання Юлія.

Українка також додає, що у початковій школі не ставлять цифрові оцінки. Домашні завдання, або взагалі не задають, або вони мінімальні. В середній школі – Ungdomsskole (8–10 клас, 13–16 років) розширюється перелік предметів і починається реальна підготовка до подальшого життєвого вибору.

- Після 7 класу учні мають визначатися із спеалізацією. Наприклад, в нашій школі на вибір була математика, але в Норвегії це не дуже популярна наука і її обрали тільки троє учнів, в тому числі один українець. Є ще мовна спеціалізація – англійська, німецька, іспанська, або поглиблена норвезька мова, а також прикладні і "робітничі" спеціальності. Крмі того двічі на тиждень передбачені факультативи – програмування, основи водіння, довкілля (miljø), різномантні майстерні, музика та театр, або спорт, – наводить приклад Юлія.

При переході на інший етап – до старшої школи – Videregående skole (16-19 років) – беруться до уваги загальні результати навчання, успішніть у предметах та активність у додаткових предметах чи факультативах.

- Я б порівняла цей етап навчання з нашим ПТУ, адже крім загальних предметів, учні можуть обрати один з напрямів навчання. Якщо вони хочуть просто отримати професію, то вчаться за відповідною програмою, що передбачає більше практики, і тільки два роки. Після випуску отримують диплом. Якщо планують вступ до університету, то вивчають теоретичні предмети за майбутнім фахом і навчання триває три роки. Але насправді таких дітей в Норвегії небагато, – говорить Юлія.

Лайтова програма, без репетиторів і з гнучким підходом до навчання

Відрізняється у норвезьких школах від української крім того наповнення програми, вона видається нашим співвітчизникам більш легкою. Натомість перепоною для високих результатів в навчанні є мова викладання.

- В деяких моментах, на мій погляд, програма в Норвегії, дійсно, слабша. Наприклад, в 10 класі син проходить з математики ті теми, які в українській школі (продовжуємо навчатися в ній дистанційно) вчили рік-два тому. Єдина проблема, що викладання суто норвезькою, тому син часом просто не розумів завдання. Через це отримував погані оцінки там, де безумовно знав матеріал. Саме тому ми зосередились на вивченні мови, плюс знайшлась українська вчителька математики, яка з нашими дітьми додатково займалась. Це дозволило змінити ситуацію, і тепер син один з найкращих в математиці, – пояснює складнощі процесу адаптації Юлія.

Українка наводить приклад ще однієї ключової відмінності – в Норвегії не виділені окремо такі предмети як фізика, хімія та біологія. Тут це інтегрований предмет Naturfag, який включає і інші природничі науки. Крім того, є дисципліна Religion, livssyn og etikk (RLE), на якій учнів знайомлять з релігіями, світоглядними та етичними принципами різних країн.

- У сина в 10 класі на таких уроках розбирають різні практичні кейси. Наприклад, ситуацію з хлопцем, який в соцмережах вступив до групи, агресивно налаштованої проти мусульман, а після спілкування в ній вдався до насильства. Діти розбирали, чому він на це міг піти, як цьому можна було зарадити тощо. Так само досліджують політичні події. Зокрема, під час виборних перегонів в США страші класи дивились дебати, обговорювали позицію Трампа і Харріс. Це допомагає дітям розвивати критичне мислення і дає розуміння процесів в суспільстві, адже тут, в Норвегії дуже політично активні люди, вони всі беруть участь у виборах, цікавляться подіями в країні, – показує відмінності у підході до освіти Юлія.

Українка також відзначає, що в Норвегії не надто поширена практика звернення до репетиторів. Шкільна система дає можливість дитині підтягнути знання і загалом "не тисне", вимагаючи високих результатів.

- Якщо дитина відстає за якимось предметом, з нею позаймаються додатково. Крім того, передбачений час на самостійну роботу, коли діти можуть отримати допомогу від вчителів, якщо є така потреба у засвоєнні якоїсь теми. Або виконати домашні завдання, наприклад, підготувати проєкт чи реферат. Син якось присвятив роботу улюбленому гурту "Imagen Dragons". Його це прям дуже захопило – такий формат дуже заходять дітям, коли вони самі збирають інформацію, вивчають тему і потім презентують свої напрацювання класу, – відзначає Юлія.

Обмеження телефонів, відсутність форми та директор "без корони"

У норвезьких школах обмежено використання телефонів як на уроках, так і перервах. При цьому учнів забезпечують планшетами та ноутбуками, які можна використовувати суто в навчальних цілях. При цьому немає жодних вимог щодо одягу, особливо в початковій школі.

- До 4 класу діти можуть прийти взагалі в чому завгодно, хоч у піжамі. Пізніше, звісно, одягаються більш "доросло", але жодної форми немає. І що цікаво, по школі, принаймні нашій, ходять у шкарпетках. Знімають на вході вуличне взуття і весь день без нього, бо підлога чиста. На ній і сидять, і полежати можуть, як і на парті в класі. Хоча останнє –скоріш виключення, – говорить про особливості норвезьких шкіл Юлія.

Покарання за запізнення у норвезьких школах немає, хоча тут вони не такі часті, адже більшість дітей привозять на навчання централізовано – шкільним автобусом. Про відсутність у школі тривалістю 2-3 дні бажано попереджати телефоном або через електронну систему. Якщо дитина пропустила багато чи систематично не відвідує занняття, можуть попросити про медичне підтвердження. Все залежить від того, які правила встановленні на рівні школи.

- Якщо виникають конфлікти між дітьми, школа завжди реагує. Спершу вчитель обговорює це з батьками та учнями, ніхто не вирішує проблеми самотужки. Якщо треба, долучається директор – тут це такак посада "без корони". Наприклад, він може замінити вчителя, або доглядати за дітьми на перерві, або раз на тиждень працювати на продльонці. Наш директор якось на власному електричному Mustang приїжджав за сином, бо він спізнився на автобус. А керівниця іншої середньої школи відвезла ученицю, якій стало погано, до батьків, – наводить приклади підходу у школах Норвегії до комунікації з дітьми Юлія.

Ще одна важлива відмінність норвезької школи від української, на якому роить акцент співрозмовниця, – підхід до успіхів та помилок дітей. Тут не прагнуть і не вимагають ідеальності, а дають можливість проявити себе.

– На концерті для батьків, наприклад, дитина грає на піаніно: помиляється, забуває ноти, – і всі аплодують. Те саме з танцями, хтось переплутав рухи, чи взагалі засоромився і не вийшов на сцену, похвалять всіх однаково, бо вони вчили, старались. В українській школі цього не вистачає. Якось син мав у 9 класі прочитати напам'ять на камеру вірш, а ще й гарно вбратися, бо школі потрібно було кудись звітувати. Після трьох років в норвезькій школі він взагалі не розуміє таких "обов'язкових" вимог, – говорить Юлія.

Як повідомляв "Телеграф", у Великій Британії школа з більш жорсткими правилами, наприклад, тут майже у всіх державних навчальних закладах є обов'язковою форма і штрафи за прогули.