Чому закриваються супермаркети в Києві й не тільки: експерт пояснив
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Енергетичний експерт розповів про системні проблеми української енергетики та шляхи їх вирішення
Морози в Україні триватимуть щонайменше до кінця січня, а російські обстріли енергетичної інфраструктури продовжуються систематично. На тлі цього все більше українців встановлюють власні генератори та сонячні панелі, намагаючись забезпечити себе електрикою автономно. Однак експерти попереджають: такий "енергетичний сепаратизм" не допомагає загальній системі, а навпаки — послаблює її.
Енергетичний експерт Геннадій Рябцев у бліцінтерв'ю "Телеграфу" розповів про системні проблеми української енергетики, які заважають підвищити стійкість системи, чому приватні генератори не рятують ситуацію і що має зробити уряд для реальних змін.
Ключові факти з інтерв'ю:
- Приватні генератори не підвищують стійкість загальної енергосистеми
- Собівартість генерації на малих установках — не нижча 5 грн за кВт·год
- Борги в енергетиці перевищили 100 мільярдів гривень
- Сонячні панелі взимку не працюють через сніг
Як можна зменшити тривалість відключень? Чи допоможуть приватні генератори?
— Зменшити тривалість вимкнень можна, але для цього потрібно стимулювати встановлення нової генераційної потужності, приєднаної до об'єднаної енергетичної системи України.
Тобто не стимулювати енергетичний сепаратизм, коли кожен встановлює свій генератор у дворі й користується електричною енергією лише тоді, коли вона є. Він жодним чином не допомагає підвищити стійкість системи в цілому. Він задовольняє лише себе.
Звинувачувати таких користувачів, звісно, не можна, тому що вони не мають стимулу для приєднання своєї установки до розподільної мережі та об'єднаної енергосистеми.
Чому немає стимулу приєднувати генератори до загальної мережі?
— Вартість електричної енергії для побутових споживачів — 4,32 грн, а вночі — 2,16 грн. А собівартість генерації електричної енергії на малих енергетичних установках не буває нижчою, аніж 5 грн за кіловат-годину.
Тому, приєднуючись до системи, власник цієї установки просто зазнає збитків від цього. Всі суб'єкти господарювання, навіть маючи свої енергетичні установки, якими вони можуть забезпечити себе і навіть сусідів, все одно цього не роблять, тому що це їм не вигідно. Це для них збитково.
Прикладом є різноманітні торгівельні центри, фітнес-зали, розважальні центри, супермаркети, які можуть мати надлишок генерації, але просто вмикають все, що в них є, тому що енергії достатньо. Але енергії достатньо для них лише.
Але ж були новини, що великі торгові центри закриваються через брак електрики?
— Тут це трішки перебільшено, тому що мова йде лише про "Новус" і АТБ (компанія спростувала інформацію про закриття супермаркетів, — Ред). Причому це скоріше з точки зору отримання прибутку. Генератори у відповідних центрах є, але вони чомусь не запущені.
Мається на увазі, що вони не можуть постійно працювати більше 7-8 годин. Це означає, що вони купували такі генератори, заощадивши. Сенс у тому, що немає зацікавленості в приєднанні таких установок, і уряд має забезпечити це стимулювання.
Як саме уряд може це зробити?
— У нього достатньо широкий спектр інструментів державної політики, щоб їх використати для стимулювання суб'єктів господарювання.
Це стосується не лише стимулювання приєднання, але і спрощення самого приєднання та його здешевлення. Це просто жах, якщо, наприклад, у когось у дворі стоїть когенераційна установка, яку поставили за програмою Секретаріату Енергетичного співтовариства через фонд підтримки енергетики України, а її не можуть приєднати до системи, тому що це настільки дорого, що приблизно співставно з вартістю самої установки.
Це нонсенс, це не потрібно, щоб таке було.
Що ще потрібно робити уряду для підвищення стійкості системи?
— По-перше, простимулювати підвищення стійкості системи через приєднання до неї великої кількості малих енергетичних установок, які працюють на місцевих джерелах палива і мають гарантовану потужність — гарантовану встановленою потужністю від 1 МВт і більше.
По-друге, величезні кошти були витрачені для встановлення установок з негарантованою потужністю — тих же самих сонячних панелей на дахах адміністративних будівель, лікарень тощо. Їх пропорошило снігом — і все, вони не працюють і не будуть працювати.
Тому потрібно думати над більш ефективним, результативним розподілом коштів — які установки доцільно використовувати в тому чи іншому регіоні України не лише влітку, але й узимку.
Встановили фотоелектричні панелі на дахах лікарень, а тепер виявляється, що у них немає живлення взагалі. Потрібно було встановлювати не фотоелектричні панелі, а купувати звичайні генератори — на бензині, дизельному паливі чи газу, на будь-чому, але щоб вони могли працювати 24/7.
У чому різниця між автономним і резервним живленням?
— Автономне означає, що ми можемо працювати скільки завгодно, якщо у нас немає зовнішнього живлення. А резервне — лише впродовж декількох годин.
Ми всі це відчуваємо, коли через 10 годин без електрики раптово пропадає інтернет і частково зв'язок. І опалення теж. Тому що генератори поставлені резервні, а не автономні.
Які ще проблеми потрібно вирішити в енергетиці?
— Розв'язати проблему боргову, тому що просто не вистачає коштів у енергетичних компаній. А борги зростають, вони вже оцінюються цифрами, які компанії самостійно виплатити не можуть.
Понад 100 мільярдів гривень — борги на енергетичних ринках. Сума боргів на балансуючому ринку — 41 мільярд гривень. Борги "Теплокомуненерго" перед постачальниками газу — щось близько 70 мільярдів, якщо я не помиляюся.
Це взагалі жах насправді. А уряд просто ігнорує існування цієї проблеми.
Чому це критично?
— Це кошти, з яких можна було б закуповувати обладнання, особливо вразливе, витратні матеріали, оплачувати роботу і надбавки за понаднормову роботу ремонтним бригадам. Але цих грошей нема, тому що Кабінет Міністрів досі не хоче займатися цією проблемою.
Нагадаємо, за словами голови Ради Української асоціації відновлюваної енергетики, енергетичного експерта Українського інституту майбутнього Станіслава Ігнатьєва, ситуація в енергосистемі Києва поступово стабілізується, в окремі години вже фіксується профіцит електроенергії, а повернення до звичних графіків відключень можливе через 1,5–2 тижні, якщо не буде нових атак.