Тиск і приниження у Давосі: західні ЗМІ аналізують промову Трампа

У середу, 21 січня, президент США Дональд Трамп виступив на Всесвітньому економічному форуму в Давосі. У промові він нарешті виключив використання Штатами військової сили для взяття під контроль Гренландії, однак закликав до термінових переговорів щодо купівлі острову. А також розкритикував союзників у Європі через низку причин.

"Телеграф" проаналізував, як на виступ Трампа реагують західні медіа.

Яку спадщину хоче залишити Трамп

Газета The New York Times зазначає: промова у Давосі втілила підхід Дональда Трампа до глобальної влади й ухвалення рішень. Мова про чергування тиску й приниження лідерів держав, які США тривалий час вважали близькими союзниками, задля досягнення мети, яку Трамп, очевидно, розглядає як ключову частину своєї спадщини — розширення фізичної присутності Америки у світі.

"Ми, ймовірно, нічого не отримаємо, якщо я не вирішу застосувати надмірну міць і силу, за яких ми, відверто кажучи, були б непереможними", — сказав Трамп.

"Але я цього не зроблю. Це, мабуть, найважливіша заява, бо люди думали, що я застосую силу. Мені не потрібно застосовувати силу. Я не хочу застосовувати силу. Я не застосую силу. Все, чого просять Сполучені Штати, — це місце під назвою Гренландія".

Втім, за кілька секунд потому Трамп зробив як прямі, так і завуальовані погрози європейським лідерам у разі, якщо вони не виконають його вимог. Він нагадав, що в односторонньому порядку запроваджував мита на імпорт до США з країн Європи та інших регіонів, а також уже погрожував підвищенням тарифів Данії й кільком європейським країнам, які підтримують данське володіння островом.

"Як це часто буває в їхніх делікатних взаєминах із Трампом, деякі європейські лідери зосередилися на тому, що вони сприйняли як найпозитивніший сигнал у його виступі — обіцянці не застосовувати війська — й висловили надію, що компроміс щодо майбутнього Гренландії все ще можливий", — пише американська газета.

Втім, у своїй промові Трамп залишив небагато простору для компромісу. Багато європейських лідерів продовжують заявляти, що не можуть погодитися на повну передачу власності США, але готові розглянути майже будь-які інші формати, які розширять американську присутність на острові.

Загалом, протягом "звивистої годинної промови" президент то демонстрував прихильність, то зневагу до своїх європейських колег.

"Трамп неодноразово говорив про свою любов до Європи, згадуючи власне європейське походження. Водночас він заявляв, що значна частина континенту стала невпізнаваною й слабкою, критикував рівень міграції та перехід до відновлюваних джерел енергії, зокрема вітрової та сонячної. Він також стверджував, що європейські економіки й безпека зазнали б краху без американської підтримки".

У кількох моментах Трамп давав зрозуміти, що готовий використати економічний тиск, аби змусити до продажу Гренландії. Він розповів, як погрозами тарифів змусив президента Франції Еммануеля Макрона піти на угоду щодо цін на ліки за рецептом, хоча канцелярія Макрона назвала цю історію "фейковими новинами".

Трамп також згадав, як підвищив мита для Швейцарії — країни-господарки форуму.

Та, можливо, найзловісніше попередження Трампа Європі було водночас і найменш деталізованим — звертають увагу журналісти.

За словами президента, європейські країни "мають вибір", коли йдеться про дозвіл Америці отримати Гренландію у власність.

"Ви можете сказати "так" — і ми будемо дуже вдячні", — сказав він. — "Або ви можете сказати "ні". Ми це запам’ятаємо".

США не почнуть військову операцію, але…

Американський телеканал CNN звертає увагу: прагнення президента США контролювати Гренландію зазнало суттєвих змін, коли він відмовився від ідеї застосування військової сили — варіанту, який він і його команда раніше не виключали.

"Його заява — якщо він дотримуватиметься її — робить значно менш імовірною раніше просто немислиму перспективу того, що Сполучені Штати фактично вторгнуться до країни — союзника по НАТО.

Інакше кажучи, його слова означають стратегічний зсув і відступ у позиції Білого дому", — йдеться у статті.

Раніше цього місяця, коли заступника керівника апарату Білого дому Стівена Міллера запитали про можливість захоплення Гренландії силою, той відповів, що "ніхто не воюватиме зі Сполученими Штатами за майбутнє Гренландії".

У недавньому листі до прем’єр-міністра Норвегії сам Трамп натякнув, що відмова присудити йому Нобелівську премію миру зробила його менш схильним "думати виключно про мир" — що багато хто сприйняв як доволі загрозливий сигнал.

Та, "схоже, що зовнішній і внутрішній тиск таки подіяв" на главу Білого дому.

Відступ Трампа стався після того, як іноземні лідери на полях форуму відкрито виступили проти нього й заговорили про об’єднання зусиль, аби протистояти Сполученим Штатам.

Так, прем’єр-міністр Канади Марк Карні застеріг, що дії Трампа руйнують міжнародний порядок, заснований на правилах, додавши: "Середні держави мають діяти разом, адже якщо нас немає за столом переговорів, ми опиняємося в меню".

Президент Франції Еммануель Макрон розкритикував використання Трампом мит як "важеля тиску на територіальний суверенітет" і заявив: "Ми віддаємо перевагу повазі, а не залякуванню".

CNN зазначає, що в цілому промова Трампа була "зловісною".

"Зрештою, Трамп має схильність змінювати свою позицію й, схоже, почувається комфортно в ролі непередбачуваного гравця на світовій арені — підхід, який часто називають стратегією "божевільного".

У тій самій промові Трамп, здається, неодноразово й доволі промовисто наголошував на військовій могутності США та застерігав, що станеться, якщо Сполучені Штати не візьмуть Гренландію під свій контроль.

Він заявляв, що в такій ситуації американські збройні сили були б "непереможними", а також неодноразово посилався на успішну військову операцію США у Венесуелі з усунення Ніколаса Мадуро", — пише видання.

Складається враження, що Трамп і надалі хоче, аби іноземні держави тримали в голові саму можливість військового вторгнення США до Гренландії.

Наслідки критики союзників не забарилися

Газета The Washington Post так само пише, що давоська промова Трампа підкреслила одну з головних рис його другого терміну: готовність примусово застосовувати міць США — через погрози, тарифи та важелі впливу — навіть щодо союзників, при майже повній відсутності зацікавленості в переконанні чи пошуку консенсусу.

"Замість того щоб адаптувати своє послання до заходу, створеного для розвитку міжнародної співпраці, Трамп виголосив промову, яка дорікала альянсам, що протягом поколінь визначали зовнішню політику США, та висміювала економічну політику Європи.

Він говорив понад годину, переходячи від тем економіки до ностальгії за епохою європейського імперіалізму та до реакції на критику його жорстких імміграційних заходів у Міннесоті — вже у другому за два дні виступі, в якому він захищав політику, що насилу здобуває підтримку як у США, так і за кордоном", — аналізує видання.

Примітно, що невдовзі після завершення промови Європейський парламент призупинив ратифікацію торговельної угоди між ЄС і США, якої Трамп досяг торік. У заяві голова парламентського комітету з міжнародної торгівлі Бернд Ланге зазначив, що погрози США на адресу Данії та Гренландії не залишили законодавцям вибору.

Запланована торговельна угода передбачала скасування європейських мит на всі американські промислові товари, водночас залишаючи європейську продукцію під 15-відсотковим тарифом, запровадженим Трампом, — структура, яка, за словами аналітиків, була вигідною для Вашингтона.

Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером США; загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами щороку становить приблизно 1 трильйон доларів.

Європейські законодавці заявили, що робота над угодою не буде відновлена "доти, доки США не вирішать знову стати на шлях співпраці, а не протистояння", — сказав Ланге.

Як пише WP, Трамп і його помічники заздалегідь представляли виступ у Давосі як можливість продемонструвати силу США, водночас порушивши внутрішні економічні питання.

Президента в Давосі супроводжують кілька членів кабінету міністрів, зокрема Державний секретар Марко Рубіо, якого Трамп неодноразово хвалив під час свого виступу — у рідкісні моменти, що викликали оплески.

В одному показовому відступі від теми Трамп схвально висловився про європейську імперську експансію, заявивши, що немає нічого поганого в тому, що держави розширювали свої території, та провів пряму паралель із власним прагненням отримати Гренландію.

"Нагальна зацікавленість Трампа у встановленні контролю над Гренландією, що належить Данії — союзнику по НАТО, а також його готовність жорстко критикувати Європейський Союз затьмарили спроби зосередитися на економічній політиці, принаймні для тих численних учасників у Давосі, які протягом кількох днів публічно й за зачиненими дверима зважували, як найкраще знизити напруженість у відносинах із Трампом", — оцінює ЗМІ.

Європейські столиці зітхнули з полегшенням?

Bloomberg пише про те, Дональд Трамп насправді посилив тиск на Європу, вимагаючи передати контроль над Гренландією або ж зіткнутися з наслідками.

"Після кількох днів трансатлантичної напруженості через його плани, Трамп заявив, що прагне до "негайних переговорів" щодо отримання суверенної данської території з міркувань національної безпеки.

Президент виключив використання військової сили, але натякнув, що оцінюватиме реакцію Європи на свої вимоги, коли йтиметься про майбутні зобов’язання США в рамках НАТО", — зазначається у матеріалі.

Трамп представив свою вимогу як "невелике прохання" у порівнянні з оборонним щитом, який США десятиліттями пропонували країнам НАТО.

За оцінкою виданням, промову президента уважно спостерігали на предмет будь-яких ознак того, що він "відмовляється від своїх вимог щодо захоплення найбільшого острова світу". Перед цим його плани викликали сильну відсіч з боку численних союзників — від країн Східної Європи до північних держав та вагомих гравців, таких як Німеччина, Франція та Велика Британія.

"Лідери Європейського Союзу планують провести позачерговий саміт, щоб обговорити відповідь на погрози Трампа щодо Гренландії та пов’язані з ними тарифи проти європейських країн, що йому протистоять.

Водночас його обіцянка не застосовувати силу, ймовірно, викличе певне полегшення у європейських столицях та на Уолл-стріт", — стверджують журналісти.

У Bloomberg зазначають, що спіч Трампа час від часу виходив за межі сценарію. Він стверджував, що США безкорисливо розмістили військові бази на Гренландії під час Другої світової війни, перш ніж за кілька хвилин визнати, що це було в інтересах самих Штатів. Також він неодноразово плутав Гренландію з Ісландією.

"Водночас не надто прихована погроза Трампа згадати Європі та НАТО, якщо вони не допоможуть йому укласти угоду щодо Гренландії, лунає на тлі агресивної поведінки Володимира Путіна, якого багато хто вважає принаймні зацікавленим у європейських землях за межами України", — звернуло увагу медіа.

Що можуть запропонувати європейці

Журнал Newsweek публікує думку експерта, який стверджує: промова Трампа означала "деескалацію" риторики щодо Гренландії.

"Значна частина паніки навколо цієї теми виникла через войовничі публічні погрози з боку його радників. Це знизило градус напруженості", — зазначив Джастін Лоґан, директор з питань оборонної та зовнішньої політики Інституту Катона — аналітичного центру у Вашингтоні.

Лоґан додав, що така деескалація може дати європейцям можливість розпочати переговори з адміністрацією Трампа з метою пошуку компромісу.

"Якщо європейці — зокрема данці та гренландці — виявлять розсудливість, вони знайдуть спосіб вписати це питання в терміни з ринку нерухомості, яким Трамп віддає перевагу.

Можливо, це буде 99-річна оренда земельної ділянки на частині острова та підтвердження здатності США здійснювати передове розміщення військових матеріальних засобів відповідно до договору 1951 року. Існує багато способів продовжити деескалацію й знайти вихід із цієї ситуації".