Якщо Трамп розвалить НАТО: який оборонний союз готує Європа та де в ньому Україна

Головні засади, на яких завжди був побудований Північноатлантичний альянс, — це єдність, взаємна довіра та принцип колективної оборони, зафіксований у Статті 5 Вашингтонського договору. Саме вони десятиліттями гарантували, що безпека Європи й Північної Америки є неподільною, а жодна країна-член не залишиться наодинці перед загрозами.

Однак президент США Дональд Трамп не вперше кидає виклик звичним принципам. Наприклад, прагне взяти під контроль Гренландію, яка є автономною територією у складі Данії, та погрожує тарифами союзникам, які не підтримують анексію острову.

"Якщо президент хоче придбати Гренландію — це одна справа. Але його військове вторгнення перевернуло б Статтю 5 НАТО з ніг на голову і, по суті, означало б війну з самим НАТО", — заявив ABC конгресмен-республіканець від Техасу Майкл Маккол.

"У підсумку це означало б ліквідацію НАТО в тому вигляді, в якому ми його знаємо, організації, яка захищала нас від світових воєн", — додав Маккол.

Якщо уявити сценарій, за якого Північноатлантичний альянс змінить свій формат або взагалі припинить існування, чи існують йому альтернативи або аналоги? Та якою може бути роль України? Про це розповідає "Телеграф".

Що важливо знати:

• Україна давно пропонує створення окремої європейської армії
• ЄС готується створити власний оборонний союз
• Київ ділиться з європейцями технологіями та досвідом

Що пропонує Україна?

Рівно рік тому, під час Мюнхенської безпекової конференції, президент України Володимир Зеленський запропонував створити спільні Збройні сили Європи за участі української армії. Відповідаючи на запитання нашого видання, глава держави зазначив: жодного руху вперед у цьому питанні так і не сталося.

"Загроза від Росії зрозуміла. Вони планують до 2030 року мати армію чисельністю 2-2,5 мільйони. Тому потрібна армія в Європі.

З урахуванням, що у кожної країні залишиться своя суверенна армія, але мають бути об'єднані Збройні сили, готові реагувати. Як мінімум, має бути 3 млн, враховуючи всі виклики. Я з цією пропозицією звернувся до лідерів Європи. Рік минув, скажу відверто, жодного кроку на зустріч до цієї ідеї ніхто не зробив", — сказав Володимир Зеленський.

Він припустив: можливо, зараз євролідери "трішки задумаються про це".

За словами українського лідера, потенційні Збройні сили Європи — це також історія про обмін досвідом між українською армією та партнерами.

"Це ще й обмін технологіями… Наприклад, Франція та інші країни дають нам розвідувальну інформацію. А ми даємо наші перехоплювачі – те, що перевірено вже воєнним часом…

Чесно, без нашого досвіду під час війни деякі країни навіть не знали б реально, як їх зброя працює. Не вся працює дуже добре, але вони її переробляють завдяки нашим процесам і нашим інженерами", — описав Зеленський.

Як може виглядати Європейський оборонний союз

Головним архітектором будь-якої європейської альтернативи НАТО на рівні ЄС може стати єврокомісар з оборони та космосу Андрюс Кубілюс. До прикладу, він всіляко підтримує ідею спільної армії держав-членів. Хоча й озвучує цифру, значно скромнішу за пропозицію Володимира Зеленського. Йдеться створення війська чисельністю 100 тисяч солдатів.

Кубілюс — колишній премʼєр-міністр Литви та великий друг України — став першим в історії комісаром, відповідальним за обороноздатність Євросоюзу.

"Держави-члени завжди будуть нести відповідальність за свої збройні сили — від доктрини до розгортання. Це абсолютна основа для кожної європейської нації. Але Європа може зробити багато для підтримки — зокрема через інвестиції, розвиток промисловості, закупівлі, дослідження, інновації та багато іншого.

У центрі цієї роботи має бути один простий принцип: Європа повинна витрачати більше, витрачати розумніше, витрачати по-європейськи. Я хотіла б, щоб усі ці зусилля були об’єднані в справжній Європейський оборонний союз", — йшлося у задачах, які перед Кубілюсом ставила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн на початку своєї каденції 2024 року.

Врешті у листопаді 2025 року в розмові з "Телеграфом" Андрюс Кубілюс публічно анонсував роботу над концепцією Європейського оборонного союзу:

"Ми починаємо над цим працювати. Як може бути побудована нова оборонна архітектура в Європі, особливо з огляду на те, що в довшій перспективі ми, можливо, зіткнемося зі зменшенням американської присутності, і нам, європейцям, європейському стовпу НАТО, потрібно буде значно більше управляти нашою обороною", — анонсував тоді високопосадовець.

При цьому, на відміну від Північноатлантичного альянсу, Україна може приєднатися до такої структури, як держава з найбільшим бойовим досвідом. Також йшлося про участь країн, які не входять до ЄС — наприклад, Великої Британії та Норвегії.

"Чи готові ми протистояти Росії, що має величезний бойовий досвід? Було б великою історичною помилкою, якби ми не мали на своєму боці добре інтегрованого українського оборонного потенціалу", — казав єврокомісар, описуючи ідею союзу.

Фінансові інструменти для нового оборонного альянсу вже закладені. Наприклад, це і програма EDIP з підтримки оборонної промисловості у державах-членах, і дорожня карта Defence Readiness 2030, котра має забезпечити готовність континенту до потенційної війни у найближчі пʼять років.

Один із високопосадовців ЄС стверджує у розмові з "Телеграфом": плани щодо оборонного союзу "живі, але потребують доопрацювання". Та припускає, що найближчим часом вони "можуть отримати неабиякий розвиток". Хоча "військовий ЄС" не буде замінником НАТО, він цілком може існувати паралельно.

У Брюсселі може зʼявитися нова рада безпеки

Аби власна армія та оборонний союз стали реальністю, потрібна політична готовність. Невипадково Андрюс Кубілюс днями закликав відродити ідею Європейської ради безпеки, яка опікуватиметься насущними викликами.

За задумом, рада безпеки складатиметься з ключових постійних членів, а також кількох ротаційних, включно з державою-членом, яка головує в Раді ЄС. Зараз це Кіпр, після нього — Ірландія.

До її складу також можуть увійти керівники інституцій Європейського Союзу — президенти Європейської Комісії та Європейської Ради. А під час обговорення ширших питань європейської безпеки — і Сполучене Королівство.

Загалом ідеться приблизно про 10–12 учасників, завданням яких буде обговорення найважливіших безпекових питань.

"Які завдання має виконувати Європейська рада безпеки? Передусім вона має дати відповідь на запитання: що ми робитимемо, якщо американці почнуть відходити від Європи? І коли саме слід розпочати таку підготовку? Коли вони справді почнуть йти, буде вже запізно…

Друге питання — як створити справжній Європейський оборонний союз", — казав єврокомісар.

Він нагадав, що протягом останнього десятиліття Європі не вдалося втілити в життя амбітні інституційні ідеї щодо оборони. Причина — брак належної платформи.

"Європейська рада безпеки заповнила б цю прогалину єдиного політичного керівництва та дала б змогу рухатися вперед шляхом незалежності, консолідації та зміцнення нашої оборони", — підкреслив комісар.

Водночас у Брюсселі визнають: створення такої структури вимагатиме не лише політичної волі, а й готовності держав-членів поступитися частиною національних прерогатив у сфері безпеки — питання, яке традиційно залишається одним із найчутливіших у ЄС.

Проте нинішня геополітична реальність — з агресивною Росією та дедалі менш передбачуваною політикою США — змушує Європу прискорювати ці процеси. Питання вже не в тому, чи потрібна ЄС власна оборонна архітектура, а в тому, наскільки швидко вона зможе її створити та наповнити реальним змістом.

Для України ця дискусія має особливе значення. Київ уже сьогодні де-факто є частиною європейської системи безпеки, забезпечуючи стримування Росії на східному фланзі континенту.