Тут Сатана залишив свій слід? В Україні є стародавнє селище з лякаючою назвою

В Україні є населені пункти, назви яких навіюють думки про містику та потойбіччя. Один із них — Сатанів у Хмельницькій області. Це місце має дивовижну історію.

"Телеграф" вирішив з’ясувати, звідки походить назва цього стародавнього селища. Є кілька цікавих версій.

Селище Сатанів — чому так називається і чим унікальне

Селище Сатанів розташоване у Хмельницькому районі на березі річки Збруч (притоці Дністра). Перша письмова згадка про нього датується 1404: поселення під назвою Schathanow зафіксовано в грамоті польського короля Владислав II Ягайло.

За віки свого існування Сатанів входив до складу Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Османської та Російської імперій, Української Народної Республіки, Радянського Союзу, а після його розпаду став частиною незалежної України. Населений пункт неодноразово змінював статус від села до міста, потім знову містечка, а з 1938 офіційно є селищем міського типу.

Сьогодні Сатанів є частиною національного природного парку "Подільські Товтри", який відносять до семи природних чудес країни.

Походження назви Сатанів залишається предметом дискусій. Існує кілька версій, пов’язаних із різними історичними епохами та народами. Одна з легенд відсилає до давньоримського виразу "Sat an non?" ("Досить чи ні?"): нібито полководець, дійшовши до Збруча, роздумував, чи продовжувати похід, а воїни вважали за краще зупинитися тут. Приводом для цієї версії стали знахідки римських монет на околицях.

Інша версія пов’язує назву з молдавським або волоським виразом "Satu Nou" — "нове село". Є й версія, яка пов’язує селище із самим Сатаною, мовляв, тут було його місце сили. Хоча це можливо відображення релігійних розбіжностей часів, коли язичницькі традиції зберігалися після хрещення Русі. Більш "мирна" версія пояснення звертається до санскритського кореня, трактуючи назву поселення як "свята вода", оскільки в цій місцевості є мінеральні джерела.

Відомо, що Сатанів зберіг низку історичних пам’яток, що формують його унікальний вигляд. В’їзна брама XV століття, яка колись виконувала оборонну функцію, пережила зміну епох і використовувалася як прикордонна застава, склад і навіть стайня. У 1431 році був побудований Сатанівський замок, що неодноразово руйнувався під час набігів, але знову відновлюється з руїн.

Частина його приміщень понад століття використовувалася як цукровий завод, через що фортеця сьогодні поєднує риси середньовічної архітектури та промислової спадщини. Особливе місце посідає старовинний єврейський цвинтар — нагадування про велику громаду, яка колись мешкала тут. Надгробки з багатою символікою та різьбленням вважаються своєрідним музеєм просто неба та важливою частиною історичного ландшафту цього селища.

Раніше "Телеграф" розповідав, що в Україні є село, назва якого збиває з пантелику всіх приїжджих. Воно звучить так, наче це повний провал.