Носив ім'я причетного до Голодомору: скільки назв уже встиг змінити Покровськ (фото, відео)
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Від козацького зимівника та станції залізниці до сучасного центру вугільної промисловості — цьому місту цьогоріч 145 років
Місто Покровськ на сході України знайоме багатьом із фронтових зведень, ставши одним з епіцентрів боїв на Донеччині. Та в його історії були й інші сторінки.
"Телеграф" розкаже, як з пристанційного селища виросло ціле місто та чому воно п'ять разів міняло назву.
На цій землі здавна було козацьке поселення-зимівник, в 6 км від сучасного Покровська, та розвиток почався, коли тут проклали залізницю. Станція була за кілька кілометрів від найближчого села Гришиного, тож і станція отримала назву Гришине у 1881 році. Від неї назвали і пристанційне селище. Тоді воно входило до Бахмутського повіту Катеринославської губернії.
Станція розросталась. Звели депо, вокзал. Навколо почали з'являтися вугільні рудники, а в самому селищі — інфраструктура, школи, училище, підприємства. Саме у цей час, з 1904 по 1908 рік в Покровську жив та працював викладачем музики Микола Леонтович, відомий український композитор, який подарував світу "Щедрика". Він також створив в Гришиному перший в Україні робітничий хор залізничників. В 1917 селище стало містом.
Далі історія розвивалась стрімко — в 1921 році Гришине стало повітовим центром, а в 1923 році — центром району. З 1934 року місто стало називатися Постишево. Його назвали на честь другого секретаря УК КП(б)У Павла Постишева. Він є одним з основних організаторів Голодомору 1932-1933 років. Та ще у 1938 році в СРСР його репресували, а місто швидко перейменували на Красноармійське — на честь ювілею Червоної армії.
Так місто називалось по 1962 рік, коли назву рансформували в Красноармійськ. За радянський період тут активно розвивалась вугільна промисловість, а для її забезпечення діяли заводи харчової промисловості. У 2016 Красноармійськ став Покровськом. Як видно — це не поверненні історичної назви. З усіх варіантів можна було обрати Гришине, але село з такою назвою досі існує поруч. Та на назві Покровськ вирішили зупинитися на честь Богородиці. Ще за часів Гришиного тут була церква Покрови, а в місті вже працювала шахта "Покровська".
Цікавий факт — були пропозиції назвати місто Покоф'євськ на честь музиканта Сергія Прокоф'єва, який народився неподалік в селі Сонцівка або ж Слобожанськ — за назвою слобід, які були в регіоні.
В Покровську встановлювали щонайменше три національні рекорди — "Картина миру" з пазлів, полотно, яке масляними фарбами малювала найбільша кількість людей та найбільший в Україні торт "Захер".
Раніше "Телеграф" розповідав, що в Україні є й інше місто, назване на честь Богородиці, яке також до цього мало ім'я радянського діяча. Зараз воно в окупації.