Після блокування рахунків забирають третину грошей: які банки так роблять і як повернути кошти

Дедалі частіше українцям доводиться платити за блокування/закриття рахунків, якому "Телеграф" присвятив вже кілька статей, не тільки власними нервами й часом на збирання додаткових документів, але й немалими грошима. Фінансисти навчились отримувати з цього неабиякі прибутки.

Люди ж змушені платити ні за що. Просто щоб повернути не всі, а хоча б частину власних коштів. Не найкраща й навіть ганебна практика, яку нам довели юристи, які потроху віднаходять відповіді на це свавілля й навчились повертати користувачам гроші через суди.

Банк забирає 30%

Коли простому українцю блокують, а після цього примусово закривають банківський рахунок, він одночасно стикається з двома додатковими проблемами. По-перше, йому відмовляють у законному праві на видачу грошей з рахунку готівкою (лише безготівковим переказом у інший банк), чи віддають не все. Приміром, Райффайзен Банк повертає не більше 30 тис. грн чи валютний еквівалент, а коли сума більша — не віддає нічого. По-друге, фінустанови можуть застосувати додаткову комісію й роблять це дедалі активніше.

Розмір комісії може сягати 30% суми (!), тобто банк забирає у клієнта майже третину грошей. Забере, не питаючи дозволу, автоматично — поверне на майже третину менше.

"Банки майже ніколи не видають залишок готівкою після розірвання відносин. Як правило, вони вимагають реквізити в іншому банку для перерахування таких коштів. Деякі банки можуть застосовувати комісії від 10% до 30% за переказ таких коштів на рахунок в іншому банку після розблокування", — розповів "Телеграфу" адвокат АО Leshchenko&Partners Ігор Биков.

Звісно, що стягування 30% будь-ким сприймається виключно як покарання (стандартна комісія на видачу готівки/переказ становить 1-2%). Але, щоб обійти обмеження Нацбанку, фінансисти у цих випадках не використовують поняття "штраф", а кажуть виключно про спеціальну комісію.

"Комісія при розірванні ділових відносин" — назва може бути такою.

"Національний банк прямо вказував, що законодавство про фінмон не передбачає для банків права карати клієнтів штрафами "за порушення фінмон-правил". Але банки почали масово маскувати це під комісії РКО (розрахунково-касового обслуговування) при закритті рахунку", — пояснив нам цю хитрість керуючий партнер адвокатського об’єднання "Юридична компанія "Winner" Ігор Ясько.

Щоб виправдати себе, банкіри почасти називають ці 30% загороджувальною комісією, метою якою нібито є не заробіток, а лише відлякування не чистих на руку клієнтів, яких взяли за моду називати "дропами".

Але останнім часом в цю категорію (дропів) зараховують чи не всіх користувачів, яким не вистачить довідок для пояснення своїх доходів. Вимоги з фінмоніторингу у банкірів стають дедалі жорсткішими, про що вже писав "Телеграф", й люди ледь не через одного потраплятимуть у лави порушників. А простацькі фінансисти не проґавлять можливість і на цьому непогано заробити.

А – Банк, Південний, Банк Восток — хто ще?

Керуючий партнер юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери" Максим Боярчуков виокремив "Телеграфу" імена українських банків, які не гребують комісіями при примусовому закритті рахунків фізособам.

Зокрема, це А – Банк, Банк Південний, Банк Восток (ВСТ Банк).

"У своїх підходах до тарифікації під час примусового закриття рахунків фінансові установи розділилися на два табори. До першого належать банки, що застосовують загороджувальні комісії на рівні 30%. Серед них виділяється А-Банк, який відкрито використовує таку комісію як захисний бар'єр проти "дропів" та для покриття витрат на антифрод-заходи. Схожої політики дотримується і Банк Південний, який також відкрито утримує 30% комісію, проте заявляє про готовність переглянути її. Своєю чергою Банк Восток впровадив цей тариф відносно нещодавно і без гучного розголосу, що вже стало причиною численних скарг від клієнтів", — зазначив Боярчуков.

До другого табору він відніс фінустанови зі стандартними чи навіть лояльними тарифами.

"Приміром, ПУМБ офіційно відмовляється від додаткових бар'єрів, і зняття залишків там тарифікується за стандартною ставкою 1,5%. monobank, переводить залишки на рахунок клієнта в іншому банку з комісією від 0% до 5%, і жодних 30% санкцій у їхніх актуальних тарифах наразі не виявлено. Водночас варто звернути особливу увагу на те, що перелік банків, які вдаються до запровадження високих загороджувальних комісій, поступово збільшується", — підкреслив Максим Боярчуков.

Як повернути готівку

Скільки б банк не відмовляв вам у видачі готівки з рахунку, який примусово закривається через фінансовий моніторинг, юристи радять до останнього наполягати на своєму. Згідно з постановою Нацбанку №65 (про фінмоніторинг), саме в таких випадках фізособа має право отримати свої накопичення через касу й це право варто обстоювати.

Коли ж банк все ж наполягає на своєму й відмовляється видати готівку, Ігор Ясько порадив такі подальші кроки:

• Фіксувати відмову письмово: офіційна заява до банку з вимогою видати кошти, реєстрація звернення, збереження всіх листів і відповідей.
• Чітко й структуровано надати всі запитані документи й пояснення, вказати економічний зміст операцій та джерело коштів.
• Звернутись до юристів та подати скаргу до НБУ із доданням копій переписки і договорів. Іноді вже на цьому етапі банк стає більш поступливим.
• Паралельно готувати позов до суду щодо незаконності утримання коштів/комісій, якщо сума значна і час очікування перевищує розумні межі.

"Це добре працює, коли у клієнта "чиста" історія, логічне походження коштів і банк явно перегнув палицю (наприклад, утримав 20–30% "комісії"). Менш ефективно — коли є реальні ризики щодо походження коштів або клієнт заплутується у власних поясненнях", — зазначив Ясько.

При цьому юристи відзначають, що за великих сум на рахунках і значних комісіях — від 100 тис. грн і більше, є сенс звернутися до суду. Особливо якщо людина дійсно не робила нічого незаконного й банк перехопив через край.

"Є справи, де Верховний Суд стає на бік клієнта: скасовує комісії, визнає дії банку неправомірними, поновлює обслуговування й зобов’язує повернути усі кошти", — зазначив Ігор Ясько.

Юристи повідомили, що подібних судових позовів стає дедалі більше й люди все частіше їх виграють.