Вже "не котик пухнастий": monobank виписав найбільше штрафів клієнтам. НБУ назвав найсуворіші до українців банки

Українські банки почали значно суворіше ставитися до помилок/порушень своїх клієнтів і партнерів — людям рідше йдуть на поступки, їх нещадно штрафують і нараховують пені.

Це доводять дані оборотно-сальдових балансів 60 чинних банків, які опублікував Національний банк. У них є дані про фактично стягнуті штрафи та пені.

З цієї інформації видно, що, за підсумком 2025 року, загальний обсяг цих штрафів із пенею всієї нашої банківської системи зріс одразу в 1,8 раза у порівнянні із 2024-м — із 279,2 млн грн до 498,5 млн грн. Тобто банкіри заробили на різноманітних покараннях майже пів мільярда, це за розміром десь два з половиною маленьких банки в наші державі (вимога з мінімального розміру статутного капіталу одного банку в Україні лишається на рівні 200 млн грн).

Збільшення таких каральних стягнень у різному обсязі зафіксоване у 24 банків із 60, зменшення — теж у 24-х. І тільки 12 банків не штрафували нікого як два роки назад, так і торік. Зазвичай це структури без клієнтів-фізосіб чи з мінімальною їхньою чисельністю: Сітібанк, ІНГ Банк Україна, Дойче Банк ДБУ, СЕБ Корпоративний Банк тощо.

Найсуворішим за підсумком 2025 року став Універсалбанк, відомий фінтехом monobank, який за рік збільшив суму зібраних штрафів/пені одразу в 11,6 раза. За цим показником він став першим, хоча ще в 2024-му був шостим. Що здивувало багатьох, бо саме mono із милим котиком у бренді вважався чи не найліберальнішим і найбільш клієнтоорієнтованим. А через різке збільшення фінансових покарань ризикує стати вже менш гожим серцю клієнта після сплаченого штрафу. Уже менш пухнастий котик настільки розлютувався, що Універсалбанк із 10,2 мільйонами вкладниками-фізособами за розміром стягнутих штрафів і пені торік зміг одразу в 2,6 раза обійти найбільший роздрібний в Україні ПриватБанк — він, маючи 24,2 млн клієнтів, наштрафував їх лише на 87,3 млн грн.

На третьому місці за сумою фінансових санкцій став А-Банк з 57,7 млн грн стягнень на 4,1 млн клієнтів, який під час великої війни прославився, наприклад, штрафуванням людей після примусового закриття рахунку через порушення правил фінансового моніторингу, яке відмовлявся пояснювати. Ця структура безапеляційно вписала в клієнтський договір штраф у розмірі 30% суми грошового залишку на рахунку, не приховувала це й стягувала автоматично.

Десятка ж банків із найбільшими сумами стягнутих фінансових покарань за 2025 рік виглядає так:

1. Універсалбанк — 226,8 млн грн (зростання в 11,6 раза);
2. Приватбанк — 87,3 млн грн (зростання на 0,9%);
3. А-Банк — 57,7 млн грн (зростання в 1,7 раза);
4. Укргазбанк — 30,9 млн грн (зростання на 37,3%);
5. Укрексімбанк — 21,4 млн грн (зменшення на 54,9%);
6. Ощадбанк — 14,6 млн грн (зменшення на 50,7%);
7. Сенс Банк — 11,9 млн грн (зростання в 2,3 раза);
8. Бізбанк — 11,1 млн грн (зростання в 25 разів);
9. ПУМБ — 6,1 млн грн (зменшення на 11,6%);
10. Таскомбанк — 5,5 млн грн (зростання в 2,3 раза).

Збільшення суми стягнень у рази складно розцінювати як похибку. Найлогічніше пояснення — принципова зміна політики банку стосовно порушень чи фінансова цілеспрямованість на штрафування як на додатковий засіб (джерело) доходів для структури.

Пояснення політики "Телеграфу": редакція не стоїть на боці злісних порушників банківських угод чи фінансових злочинців. Ми переконані, що клієнти та партнери банків мають виконувати підписані угоди, а ліцензовані фінустанови своєю чергою мусять забезпечувати повну прозорість не тільки початкових підписаних угод, але й подальших змін до них на умовах відкритої оферти (заздалегідь інформувати про них і тлумачити суть) — на сайтах. Людина має право на розірвання угоди, якщо зміни її не влаштовують за умови погашення зобов’язань. Водночас бачимо у зростання сум фінансових санкцій негатив, бо вбачаємо в порушеннях угод погану тенденцію, тому позначає це у таблиці червоним кольором.

Щоб не провокувати спекуляцій щодо клієнтської бази згаданих банків, "Телеграф" також зібрав дані НБУ із чисельності вкладників-фізосіб, які там обслуговуються. Для уникнення розмов про те, що найбільше фінансових покарань у тих, у кого найбільше потенційних порушників (людей на обслуговуванні). Для розрахунків, зробили припущення, що фінансові санкції застосують до кожного вкладника, й обрахували в згаданому ТОП-10, скільки гривень штрафу припадає на кожну особу.

Вийшов такий рейтинг зі штрафами/пенями на одного клієнта-фізособу:

1. Бізбанк — 292,1 грн (лише 38,1 тис. вкладників);
2. Укрексімбанк — 53,5 грн (402 тис. вкладників);
3. Універсалбанк — 22,2 грн (10,2 млн вкладників);
4. Укргазбанк — 20,6 грн (1,5 млн вкладників);
5. А-Банк — 14,1 грн (4,1 млн вкладників);
6. Таскомбанк — 11 грн (0,5 млн вкладників);
7. Сенс Банк — 3,8 грн (3,1 млн вкладників);
8. ПриватБанк — 3,6 грн (24,2 млн вкладників);
9. ПУМБ — 1,7 грн (3,6 млн вкладників);
10. Ощадбанк — 1,2 грн (12,6 млн вкладників).

Водночас різке збільшення штрафування й ставлення банків до цієї складової спостерігалось не тільки у вищезгаданих структур. "Телеграф" обрахував відсоткове зростання для всієї банківської системи і виявив банки, які майже не застосовувала фінансових санкцій у 2024 році (тримали на мінімальному рівні), але разюче змінили політику в 2025-му.

Найбільші темпи зростання зібраних штрафів/пені зафіксовані в такої п’ятірки:

1. Банк Львів — в 416 разів (до 1,7 млн грн);
2. Асвіо Банк — в 115,8 раза (до 695 тис. грн);
3. Бізбанк — в 25 разів (до 11,1 млн грн);
4. Європромбанк — в 23,3 раза (до 70 тис. грн);
5. Універсалбанк — в 11,6 раза (до 226,8 млн грн).

Якщо дивитися на банки, які стали лояльнішими до клієнтів/партнерів — у відсотковому значені найбільше зменшили свої штрафування, то побачимо таку п’ятірку:

1. Оксі Банк — на 99,7% (до 1 тис. грн);
2. "Кліринговий дім" — на 99,2% (до 2 тис. грн);
3. ОТП Банк — на 97% (до 37 тис. грн);
4. Піреус Банк МКБ — на 95,9% (до 3 тис. грн);
5. Перший інвестиційний банк — на 95,5% (до 1 тис. грн).

А в грошах найбільше скорочення стягнутих штрафів/пені помічено в Укрексімбанку — на 26 млн грн (до 21,4 млн грн), в Ощадбанку — на 15 млн грн (до 14,6 млн грн) та в Банку Кредит Дніпро — на 3,3 млн грн (до 260 тис. грн).

"Телеграф" намагатиметься з’ясувати причини, з яких банки змінювали своє ставлення й політику щодо штрафування. А ще — за які самі помилки та порушення українці сплачували санкції. Та чи є в людини шанс отримати попуск від фінустанови, якщо визнає провину, і як саме найкраще чинити в таких випадках. Для цього "Телеграф" ще минулого тижня скерував відповідні запити на банки та чекає на відповіді.