Банк заблокував рахунок: чому це сталося та як повернути гроші (покрокова інструкція)

Обслуговування в українських банках більше не є чимось простим, комфортним чи тривіальним. Людині більше не достатньо покласти гроші на рахунок, надавши фінустанові право на них заробляти. Кожен день після цього може стати іспитом, бо банки щодня посилюють свій фінансовий моніторинг, про що вже писав "Телеграф", й держава в особі Нацбанку надала їм право вимагати від клієнта пояснення, документи про його кошти. Й для цього не обов’язково мати мільйони на картці чи здійснювати величезні перекази. Ці всі нерви тільки для того, щоб мати від банку найпростіший пластик та безготівково платити за повсякденне життя.

"Телеграф" опитав юристів, що знаються на фінансових справах, щоб з’ясувати, як не мати проблем з фінмоном і що робити, коли банк все ж заблокував рахунок та не хоче повертати гроші.

П’ять базових правил перед відкриттям рахунку

У минулій статті на цю тему ми вже з’ясували, що останнім часом банкіри почали набагато активніше прискіпуватися до клієнтів, вимагаючи документи про їхні особисті гроші та примусово закриваючи рахунки, коли їм не сподобаються пояснення та надані папери. А ще встановили, що найбільш вимогливими в фінансовому моніторингу є великі державні структури типу ПриватБанку та Ощадбанку, а ще банки з іноземним капіталом, що можуть замордувати українця навіть так, як їхні європейські власники не вміють. Певно, хочуть перевершити європейський фінмон.

"На практиці прослідковується тенденція, що рівень фінансового моніторингу та його реалізація, як правило, залежать від розміру банку та залученості іноземного капіталу. Це пояснюється наявністю у банку відповідних ресурсів для належного впровадження моніторингу та рівнем ризику застосування санкцій регулятором у разі недотримання нормативів", — пояснив "Телеграфу" керівник практики податкового права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Іван Маринюк.

Щоб не наражатися на проблеми, ще до відкриття рахунку слід зрозуміти головне: банк вам не друг (те, що довіряєте йому гроші, нічого не значить), і власна доля для нього важливіша за вашу. Особливо, коли НБУ має право максимально штрафувати банк на 135,15 млн грн, вже чинив так, і це вже призводило до закриття фінустанов (РВС Банк). Тож, коли знадобиться, у банку навіть не кліпнуть перед тим, що заблокувати ваші гроші та примусово закрити рахунок.

Тому ще до походу в банк і встановлення з ним ділових стосунків (відкриття рахунку) треба зробити хоча б п’ятірку базових речей:

1. Розділити заощаджені гроші на дві великі групи: офіційні, під які маєте зарплатні та інші довідки чи податкові декларації, та неофіційні — від всіляких халтурок, підробітку на стороні, незадекларованих подаруночків чи просто заначок за все життя.
2. На рахунок у банку ніколи не вкладайте неофіційне. Несіть туди тільки гроші, під які маєте документи.
3. Якщо заробили неофіційні гроші готівкою, то готівкою й витрачайте. Не несіть їх до банку. Нічого страшного в тому немає й необов’язково модно платити смартфоном в кав’ярнях. В Євросоюзі, до якого прагне Україна, готівки не цураються, і, приміром, у Німеччині нормальною практикою є зберігання/витрачання саме паперових грошей.
4. Якщо маєте офіційну зарплатню, але невеличку, або взагалі мінімалку, тобто 8,6 тис. грн у 2026 році, але хочете мати на рахунках більше, то вам потрібно більше одного рахунку в одному банку. Завітайте в кілька фінустанов. Гроші треба вкладати в кілька банків, пропорційно офіційному заробітку. Одну зарплатну довідку зможете щоразу носити в різні банки (ніхто не знатиме, що документ чи копія вже надавалися в інших місцях). Й на одному рахунку в одному банку краще не тримати понад 15—20 тис. грн.
5. Якщо вже вирішили мати один чи більше рахунків, то вони не мають бути в "мертвому" стані, що в банках вважають підозрілою поведінкою. Ними треба час від часу користуватися. Не обов’язково платити великі суми, достатньо кілька разів на місяць сплачувати за продукти магазині чи за каву/смаколик. Тоді банк визначатиме рахунок як живий і не підозрілий.

Фінансисти стали набагато прискіпливіше слідкувати за грошима й поведінкою клієнтів, і не тільки щодо величезних сум.

"Якщо раніше основний фокус був на великих операціях понад 400 тисяч гривень, то сьогодні увагу можуть привернути транзакції вже на рівні 100–150 тисяч. У деяких випадках — і менші", — зазначила "Телеграфу" радник адвокатського об’єднання Eternix Дарія Лазарева.

Головні правила після відкриття рахунку

Коли вже маєте рахунок/рахунки, то слід приготуватися до певної порції фінансової бюрократії, яка вже потроху стає частиною повсякденного життя.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання "Юридична компанія "Winner" Ігор Ясько пояснив читачам "Телеграфу", до чого слід бути готовими, й дав базові поради:

• Мати базовий пакет доказів походження коштів, як кажуть, напоготові: договори, розписки, довідки про доходи, документи про продаж майна, податкові декларації.
• Вести хоч якусь системну фінансову історію: не змішувати бізнес і особисті кошти, не ганяти гроші через десяток карток, уникати "каші" з p2p-переказами (не робити пачками таки перерахування без очевидної мети, щоб банк не вирішив, що ви дроп).
• Вибудовувати комунікацію з банком письмово: e‑mail, банківські повідомлення, офіційні звернення — це може знадобитися згодом для скарг до Нацбанку й судових позовів, якщо до того дійде.
• У складних ситуаціях одразу залучати юриста, а не "відповідати, як вийде". Саме на цьому етапі часто вирішується, чи буде потім суд.

"Відмінність від минулих років у тому, що зараз поради значно більше орієнтовані на превенцію (структурування операцій, фінансова грамотність, розмежування потоків), а не лише на "реакцію" після блокування. Допомагає це тоді, коли банк готовий слухати й у нього є простір для дискреції. Не допомагає у випадках, коли банк уже ухвалив внутрішнє рішення "розірвати відносини" або перебуває під тиском регулятора", — одразу уточнив Ясько.

Не робити різких рухів і не привертати до себе надмірної уваги банку — чи не ключова задача простої людини.

"Система сьогодні працює не проти клієнта, а проти ризику. Завдання клієнта — не виглядати ризиком. Фінмоніторинг зараз — це не перевірка "після", а постійний аналіз фінансової поведінки. І найкращий захист — це передбачуваність, логічність операцій, відповідність задекларованому профілю та фінансова дисципліна", — підкреслила Дарія Лазарева.

А керуючий партнер юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери" Максим Боярчуков виокремив найважливіші моменти для фізосіб-підприємців (ФОПів):

По-перше: мінімізуйте нетипові операції, разові великі транзакції, різкі стрибки обігу, транзитні платежі (коли кошти швидко заходять і одразу виходять) — це класичні тригери фінмоніторингу. Якщо така операція планується, доцільно заздалегідь підготувати підтверджувальні документи. Саме нетипові операції найчастіше стають тригером для перевірок. Регулярність надходжень, логічність сум, відповідність КВЕДам і характеру діяльності — це те, що алгоритми банків оцінюють у першу чергу. Якщо ФОП декларує одну діяльність, а отримує платежі з іншим економічним змістом, це автоматично підвищує ризик.

По-друге: документи мають бути під рукою ще до того, як їх попросять. Договори, акти, інвойси, листування з клієнтами, пояснення походження коштів — усе це краще зберігати системно. На практиці рахунок часто блокують не через погані операції, а через те, що клієнт не може швидко підтвердити їхній зміст.

По-третє: не змішуйте особисті гроші та бізнес. Це одна з найпоширеніших помилок ФОПів.

Коли через підприємницький рахунок проходять побутові витрати або перекази комусь, банк бачить хаотичний рух коштів і підвищує рівень ризику. Змішування бізнесових та особистих платежів — головна причина підозр банків.

В-четверте: завжди майте план "Б". Практика показує, що резервний рахунок в іншому банку — це вже не розкіш, а фінансова гігієна. Якщо один рахунок тимчасово обмежать, бізнес і життя не зупиняться. Тому доцільно мати резервний рахунок в іншому банку, щоб у разі тимчасового блокування не залишитися повністю без доступу до коштів.

"І ще один важливий момент: ігнорувати банк — найгірша стратегія. Важливо відповідати на запити спокійно, структуровано, у письмовій формі та з повним пакетом документів. Емоції тут не допомагають, а структуровані пояснення — так. Ігнорування запитів лише погіршить ситуацію", — додав Боярчуков.

Що робити, коли рахунок все ж заблокували

Коли рахунок заблокували, то найперше, що слід зробити, — це заспокоїтись, в жодному разі не влаштувати банку істерику. Й це не пусті слова. В багатьох банках у внутрішніх документах прописано, що надмірна емоційна реакція клієнта на фінмоніторинг є ознакою ризику. Там не думають, що ви засмутились, бо лишилися без грошей. Ні. Логіка протилежна: "рильце в пушку", от і репетує. Після цього банкір поставить навпроти вашого імені негативну позначку, й вирішити проблему стане трохи складніше.

Максим Боярчуков у коментарі "Телеграфу" визнав, що, за чинним законодавством, банк і правда має право зупиняти клієнту операції, однак підкреслив, що він "не може діяти довільно". Клієнт має право на:

• письмове повідомлення про причини обмежень;
• можливість надати пояснення;
• оскарження рішень банку (в тому числі в судовому порядку).

Коли вам заблокували рахунок, то в контакт-центрі зазвичай запропонують далі два варіанти:

• або скажуть, що треба надати документи про свої доходи та пояснити природу фінансових операцій;
• або повідомлять про примусове закриття рахунку.

У другому випадку дуже важко домовитися з банком і лишитися його клієнтом. А от в першому є шанс на розблокування рахунку та поновлення його роботи. Треба віднайти максимум довідок про офіційні доходи та логічно пояснити свої платежі, що зазвичай робиться у відділенні банку. Якщо, приміром, гроші перераховувались родичам, то одразу беріть свідоцтво про народження дітей, або своє, коли кошти йшли батькам.

Коли не маєте офіційних документів при великих сумах на рахунку, то будьте готові до того, що в банку називають "розірванням ділових відносин". Банк примусово закриє рахунок, а інформацію про вас передасть до Держфінмоніторингу (фінансової розвідки), якщо підозрює сумнівні фінансові операції. Та коли фінрозвідка не побачить у ваших діях відмивання грошей чи фінансування тероризму, то дозволить забрати гроші з банку.

За чинним законодавством, маєте право на два варіанти:

• отримати готівку в касі;
• переказати кошти на власний рахунок в іншому банку в безготівковій формі.

Завжди вимагайте в банку видачу ваших коштів готівкою в касі. Коли банк відмовить у видачі паперових грошей, одразу на місці у відділенні пишіть заяву на ім’я голови правління фінустанови з вимогою видати саме готівку, на що ви маєте право згідно з постановою Нацбанку №65. Посилаєтесь на неї та пишіть, що банк порушує чинний документ регулятора, а ви вимагаєте дотримання нормативної бази.

Подальше спілкування з банком краще вести в письмовій формі, кроки мають бути послідовними:

• Заява на голову правління банку з вимогою видати гроші готівкою.
• Обов’язково вимагайте письмову відповідь банку на ваш лист. Коли навіть при цьому буде відмова у видачі готівки (банк може заявити, що це суперечить його внутрішнім правилам), то одразу складайте скаргу на Нацбанк, яку можна подати в електронній формі на його офіційному сайті — тут. Вказуєте на порушення власних прав (права на готівку), як споживача фінансових послуг і на факт порушення банком постанови НБУ №65 у вашому випадку (порушення будь-якої нацбанківської постанови загрожує штрафом у розмірі до 1% статутного капіталу банку, якщо скарга буде об’єктивно розглянута). Й вимагаєте вплинути на банк, чиї внутрішні правила суперечать чинному законодавству. Докладаєте до заяви письмову відповідь банку.
• Коли це все не допоможе, можна розглянути подання позову до суду.

Утім, якщо гроші будуть вкрай потрібні й ви погодитесь на безготівкове перерахування на рахунок в іншому банку, то надавайте реквізити тієї фінустанови, яку вам особисто не шкода втратити. Оскільки дуже велика ймовірність того, що вже новий банк теж заблокує рахунок. Вас "спалить" фінустанова, яку ви залишили, напише в призначенні платежу, що це гроші з примусово закритого рахунку. Це дуже поганий дзвіночок, практично "чорна мітка".

Тому після переказу кошти слід максимально оперативно зняти, і найкраще — в банкоматі, щоб нічого не пояснювати у відділенні. А цим рахунком не користуватися, навіть якщо банк-отримувач одразу його не закриє. Принаймні до того моменту, коли не отримаєте офіційні доходи й не з’явиться офіційна довідка, яку можна надати банку.

На чиєму боці суди

З позовом до суду варто йти, коли втрачаєте через закриття рахунку більш-менш значні суми. Від 100 тис. грн і вище. Бо лише оформлення позову може коштувати близько 20 тис. грн. Друга передумова для суду — це ваша правова позиція. Ви нічого не порушували й переконані, що банк прискіпується. Тобто ви надали офіційні документи на відповідні суми операцій, переконані, що питань до цих паперів не може бути, й дійсно є ознаки банківського свавілля.

Опитані "Телеграфом" юристи кажуть, що в українській судовій системі вже склалась певна практика щодо судових спорів із фінансового моніторингу. Кількість справ на цю тему помітно зросла, хоча саме фінмонівську статистику окремо ніхто не складає.

"Загальна кількість судових звернень (усіх категорій) у 2025 році перевищувала 4 млн справ, й істотну частку становлять договірні спори, у тому числі банківські. За публічною судовою практикою та матеріалами юркомпаній можна говорити про зростання кількості спорів, де предметом є дії банку в межах фінмоніторингу: блокування, розірвання договору, невидача коштів, комісії", — зазначив Ігор Ясько.

Та підкреслив, що велика війна в Україні (відповідно, боротьба з фінансуванням тероризму тощо) дещо змістила акценти, але не скасувала прав клієнтів:

• Суди більш уважно дивляться на аргументи банків щодо боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму, обходом санкцій — ці ризики сприймаються серйозно.
• Водночас суди очікують, що банки зможуть чітко довести підстави визнання клієнта високоризиковим, надання можливості надати пояснення та відсутність дискримінаційного підходу.
• Тобто "особливий період" — це не карт-бланш для банку: формальні посилання на фінмон без доказів внутрішніх процедур та пропорційності не працюють.

"У рішеннях усе частіше згадується баланс між публічним інтересом (безпека фінансової системи) і правами конкретної особи на власність та справедливий суд", — підкреслив Ясько.

А Максим Боярчуков навіть зробив для "Телеграфу" невеличку добірку судових справ/висновків Верховного суду, які можуть стати в пригоді у вашому випадку (його постанови не підлягають оскарженню та містять правову позицію):

• Постанова Верховного суду у складі Касаційного господарського суду (КГС ВС) від 10.02.2022 у справі 910/18504/20

Суди встановили, що банк не довів належними та допустимими доказами обґрунтованості підстав вважати, що клієнт вчиняв платіжні операції, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та наражає на ризик застосування до банку відповідних заходів впливу.

• Постанова КГС ВС від 28.02.2023 у справі 910/10855/21

Матеріали справи не містили рішення банку про встановлення неприйнятно високого ризику за результатами його переоцінки. Банк не довів обставин вчинення товариством фінансових операцій, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та існування ризику застосування до банку відповідних заходів впливу. Зокрема, незаконності джерел походження коштів товариства, інших його активів або прав на такі активи, а також не довів наявності в банківських операціях ознак відмивання доходів.

• Постанова КГС ВС від 09.01.2024 у справі 922/1253/23

Суди виходили з відсутності доказів наявності у банку правових підстав для зупинення фінансових операцій клієнта понад 30 робочих днів, встановлення йому статусу неприйнятно високого ризику, дотримання банком процедури звернення до спеціально уповноваженого органу в порядку, визначеному законом.

Після системного аналізу мотивувальних частин вищезгаданих постанов пан Боярчуков сформував критерії/обставини, які мають бути встановлені судами для вирішення спору пов'язаного з фінмоніторингом, та, відповідно, повинні враховуватись потенційними учасниками такого спору, а саме необхідно з'ясувати:

• Факт існування достатніх підстав, щоб вважати, що клієнт банку вчиняв фінансові операції, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності.
• Чи підтверджуються такі підстави належними, достатніми та допустимими доказами.
• Встановити критерії, за якими клієнту банку встановлено той чи інший ступінь ризику, та перевірити достатність обґрунтованості встановлення ступеня ризику.
• Перевірити дотримання банком встановленої законом процедури встановлення ступеня ризику та розірвання договору банківського рахунку.

"Окремо варто наголосити, що тягар доказування у таких спорах покладено, в першу чергу, на суб'єкт фінансового моніторингу, тобто на банк. Та станом на сьогодні вже сформовано певний перелік "орієнтирів" щодо документів, які банк має надати на підтвердження правомірності своїх дій", — сказав нам Максим Боярчуков. Та перелічив ці документи:

• Внутрішній документ банку або витяг з нього, який встановлює процедуру проведення належної перевірки, оцінки ризиків та прийняття відповідного рішення стосовно клієнта за результатами їх проведення.
• Рішення у вигляді висновку чи у вигляді іншого документа, який згідно з внутрішніми документами банку вважається таким рішенням, із чітким зазначенням підстав відмови від ділових відносин з клієнтом або вчинення фінансової операції.
• Достатню аргументацію з боку банку, на підставі чого клієнту встановлено ступінь ризику та за якими критеріями, аргументацію щодо пріоритетності/значущості кожного з критеріїв, враховуючи можливі наслідки/вплив відповідних ризиків, та їх питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику.

Якщо виявиться, що в банку всього цього немає чи складено неналежним чином, то у клієнтів будуть вищі шанси на виграш. Складна й малозрозуміла для простої людини бюрократія й самовпевненість банкірів може стати в пригоді українцю, що лишився без рахунку.

Юристи запевняють, що, коли люди виграють судові спори в банків, фінансисти й насправді відновлюють їм рахунки й обслуговують надалі.