Підземне диво: метро Тайваню прикрашає найбільша скляна споруда у світі (фото)

У тайванському місті Гаосюн знаходиться одна з найнезвичайніших станцій метро світу – Formosa Boulevard. Вона давно вже стала не лише транспортним вузлом, а й пам’яткою та символом міста.

Що потрібно знати:

• Головна особливість станції — "Купол світла" із тисяч скляних панелей
• Місце входить до рейтингів найкрасивіших станцій метро і є популярною туристичною локацією
• Станція має кілька підземних рівнів та безліч виходів

У цьому матеріалі "Телеграф" розповідає про історію Formosa Boulevard, його незвичайні особливості, формування назви та про головну фішку метро.

Станція розташована на перетині двох ліній метро (червоної та помаранчевої) та відіграє ключову роль у системі міського транспорту. Вона названа на честь проекту Formosa Boulevard, реконструкції дороги Jhongshan Road у Гаосюні у рамках підготовки до Світових ігор 2009 року. Станція була спроектована як культурний простір, що поєднує архітектуру, мистецтво та суспільні функції.

Formosa Boulevard відома своїм "Куполом світла", найбільшим у світі скляним спорудою. Він був спроектований італійським художником Нарцисом Куальят. Його діаметр становить 30 метрів, а площа – 2180 квадратних метрів. Складається з 4500 скляних панелей, виготовлених німецькою скляною студією Derix, та оригінальних скляних ронделів з Мурано, Італія.

Композиція розділена на чотири тематичні зони – вода, земля, світло та вогонь. Разом усі чотири секції створюють єдиний сюжет — цикл життя та розвиток людства, тому купол сприймається як велика мистецька історія, розказана через кольорове скло.

Ще однією вражаючою особливістю вокзалу є чотири скляні пішохідні входи, що ведуть з рівня вулиці до станції, спроектовані відомою японською архітектурною фірмою Shin Takamatsu Architect & Associates.

Входи до станції оформлені скляними конструкціями, що нагадують складені у молитві руки — символ надії та миру, присвячений історичним подіям міста. Станція Formosa Boulevard є трирівневою, має безліч виходів і поєднує функціональність транспортного вузла з концепцією "громадського простору мистецтва".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чому метро Північної Кореї називають секретним.