Нові обмеження для ФОП та простих українців: як не потрапити у жорна фінмоніторингу

Тема фінансового моніторингу лишається найгострішою при обслуговуванні у вітчизняних банках не тільки для бізнесу, а й для простих українців. Банкіри продовжують активно блокувати й примусово закривати рахунки, та зазвичай навіть не пояснюють причин таких покарань. Внаслідок цього людина лишається без рахунку й грошей. Та змушена витрачати неабиякі зусилля та час, щоб врятувати власні кошти, виправдовуючись за кожну гривеньку. Вдається це не всім і не завжди.

Через це кожен новий документ і нові правила/рекомендації Національного банку з фінмоніторингу вичитується до дір і аналізуються не тільки професійною спільнотою, але й простими користувачами, які намагаються дізнатися, на що ще очікувати з цього питання. Наприкінці січня 2026 року Нацбанк у загальних рисах анонсував нові рекомендації, а згодом з’явився їх повний текст. Для простих людей (фізосіб) там є один важливий пункт, а решта — для фізосіб-підприємців (ФОПів), загальна чисельність яких в Україні перевищила 2 мільйони.

"Телеграф" обговорив новий фінмонівський документ НБУ з двома банківськими асоціаціями, які відомі завдяки славнозвісним обмеженням на перекази фізосіб з лютого 2025 року — 50—100 тис. грн на місяць, що діють понад рік і обмежують майже всіх українців (лише з кількома виключеннями). Та з’ясував, які рекомендації та нововведення можуть з’явитися через новий документ регулятора.

Що зачепить простих людей

Ключова рекомендація Нацбанку точно не сподобається українцям, оскільки з неї випливає розголос інформації про фінмоніторинг для усіх — фізосіб, ФОПів, юросіб. Фінансисти не вважають це банківською таємницею, тому будуть відкрито ділитися даними про клієнтів. Й найчастіше під це підпадатимуть саме звичайні люди.

А саме: НБУ рекомендував банкам ділитися один з одним відомостями про конкретних клієнтів, що не пройшли (провалили) фінансовий моніторинг. З будь-якої причини. Чи людина утнула щось не розуміючи/свідомо, чи просто не надала документи банку. Й не важливо через що: навмисно не надала якісь довідки і щось приховує, фізично не має того документа (приміром, податкової декларації) чи просто пропустила запит банку через завантаженість на роботі (часто-густо запити надсилаються через банківські мобільні застосунки). За нинішніх часів це серйозний прокол і підстава для банку зафіксувати порушення фінмоніторингу та заблокувати рахунок.

Якщо проблема не буде вирішена, то рахунок взагалі закриють примусово й можуть відмовити у видачі готівкою залишку грошей чи встановити ліміт на таку видачу (попри порушення ст. 319 Цивільного кодексу), як, приміром, робить Райффайзен Банк — повертає через касу тільки до 30 тис. грн, а решту — лише безготівковим переказом в інший банк.

Що люди зараз роблять у такій безвиході? Найчастіше переказують кошти в інший банк, де мають рахунок, і сподіваються, що їх не викажуть. Тобто банк, де він порушив фінмоніторинг, нікому про цей провал не повідомить — передусім в той банк, куди переказав гроші людини. Й українець спокійно обслуговуватиметься в новій установі. А якщо знадобиться — поміняє ще кілька банків.

Й саме цю практику Нацбанк вимагає перекреслити своїм новим роз’ясненням. Регулятор вимагає, щоб кожен банк, коли примусово закриває рахунок за порушення фінмоніторингу й переказує кошти в нову установу, кожного разу повідомляв про це банку-колезі. Щоб закладав ексклієнта, з яким розпрощався. Інформація про провал фінмону має міститися в призначенні платежу при переказі — така собі тривожна кнопка, червоний прапорець чи чорна мітка. Хоч як це назви.

Деякі банки й донині так стукали на колишніх клієнтів, та далеко не всі. Це не було масовим явищем. Але тепер точно стане, бо ж НБУ вимагає. Раніше нацбанківці анонсували створення з цією метою спеціального реєстру (чорного списку клієнтів), та згодом стало зрозуміло, що для цього доведеться ухвалювати спеціальний закон і будувати технологічну базу. Роботи на рік чи більше. Тож вирішили поквапитись і запровадити міжбанківську практику обміну інформацією, яка буде працювати як годинник.

Яка з’являється небезпека для людей? Дуже значна: щонайменше новий банк (куди перекажуть його гроші після провалу фінмоніторингу) обмежить операції людини, щонайбільше — теж закриє рахунок та відмовить в обслуговуванні. Врешті-решт можна втратити всі рахунки і лишиться тільки одне: користуватися виключно готівкою. Комуналку й інші обов’язкові платежі доведеться здійснювати паперовими грошами через касу банку.

Позитивний момент в новому роз’ясненні Нацбанку з фінмону — це зміна формату спілкування з усіма клієнтами (й простими людьми) стосовно фінансового моніторингу. Якщо донині це була тотальна секретність і гра у кішки-мишки: людей карали за порушення фінмону, не пояснюючи його принципів і за що саме "відшмагали". То тепер має запрацювати тотальна прозорість і відкритість з цього питання. Передусім клієнтам мають пояснити критерії, за якими оцінюються їхні дії, а потім щоразу пояснювати що/як вони порушили.

"З метою побудови конструктивних ділових відносин з клієнтами рекомендуємо забезпечити посилення взаємодії з клієнтами з питань фінансового моніторингу. Наприклад, розглянути питання впровадження інформаційних листів/розміщення інформації на сайті, у яких в зрозумілій формі викласти вимоги законодавства у сфері фінансового моніторингу та обов’язок клієнтів на запит банку надавати інформацію/документи, необхідну для виконання ними обов’язків у сфері фінансового моніторингу, у тому числі ті, що пояснюють суть, характер та зміст фінансово-господарської діяльності та безпосередньо підтверджують здійснення звичайної господарської діяльності клієнтів, що сприятиме подальшій ефективній співпраці", — буквально вказано в новому роз’яснені Нацбанку.

Що зміниться для ФОПів

Більша частина нових фінмонівських роз’яснень НБУ призначається ФОПам. Регулятор багато пише, що серед них безліч негідників, що використовуються для незаконних схем, та наводить деякі приклади. Головна претензія влади до малих підприємців — це те, що їх використовують для дроблення бізнесу великих компаній, щоб мінімізувати оподаткування. Щоб платити тільки 6% (1% воєнний збір і 5% єдиного податку) + єдиний соцвнесок, якщо йдеться про ФОПів III групи, а не 20% податку на прибуток для юросіб. Держава хоче отримувати від бізнесу більше податків, тож влаштувала гонитву за кишеньковими ФОПами. Й Нацбанк впрігся зі свого боку — нацьковує банки на підозрілих підприємців, яким почнуть активніше блокувати та примусово закривати рахунки.

В новому роз’ясненні НБУ навіть вказав ознаки, до яких ФОПів слід активніше прискіпуватися:

• Якщо ФОП молодий — зареєстрований менш як рік тому.
• Якщо у ФОП нещодавно відбулась зміна власника чи керівника (скільки це — "нещодавно", не уточнюється).
• Якщо це так званий сплячий ФОП: тривалий час (теж без календарного уточнення) не мав фінансових операцій, і потім раптом пішли грошові проводки.
• Якщо ФОП має незначний статутний капітал чи активи, але теж без конкретизації сум.
• Якщо у ФОПа немає прибутку чи є збиток, утім, фіксуються значні грошові оберти по рахунку.

Коли впізнали в собі хоч одну із перелічених ознак — будьте готові надавати банку пояснення та документи, що ви "не верблюд". Що здійснюєте реальний бізнес і не займаєтесь незаконними схемами.

Презумпція невинності тут не працює, сам ФОП має все доводити: не переконаєте банк в чесній роботі — лишитесь без рахунку. В рекомендаціях НБУ від банків вимагається підозрювати кожного підприємця, допоки він саме документами (не простими поясненнями) не доведе свою невинуватість.

Ще два нововведення, що регулятор тепер вимагає від банків відносно підозрілих ФОПів:

1. Обмежити для них коло операцій, без уточнення, які саме банківські сервіси слід заборонити.
2. Запровадити чіткі ліміти по банківських операціях, теж без уточнення конкретних сум, які фінансисти визначатимуть самостійно.

Багато вказівок мають загальний характер і лишають банкам простір для маневру.

Що фінмонівські вимоги означатимуть на практиці

Тому "Телеграф" звернувся до банківських асоціацій щодо конкретизації нових правил. Й зміг отримати певні уточнення.

Перше: банки дійсно можуть встановити для ФОПів ліміт по операціях, так званий мінімальний ліміт, де не вимагатиметься купа документів. Можливо, за тим же принципом, що й для фізосіб рік тому (з лютого 2025 року), коли людям дозволили платежі 50—100 тис. на місяць, де за нижньою планкою (до 50 тис. грн) немає суворих вимог щодо документів, що підтверджують офіційні доходи.

"Наразі ми обговорюємо можливість встановлення уніфікованого ліміту, в межах якого ФОПи могли б працювати без подання до банків підтвердних документів", — повідомив "Телеграфу" в ексклюзивному коментарі заступник виконавчого директора Національної асоціації банків України (НАБУ) Дмитро Глінський.

Суми нових обмежень (ліміти) не відомі навіть приблизно, та він вважає, що найчастіше вони застосовуватимуться до нових підприємців.

"Ліміти, як правило, доцільно застосовувати до новостворених ФОП (банки поки що не можуть оцінити реальність бізнесу таких ФОП), а розмір їх буде залежати від тих оборотів, що планує клієнт, та його підтверджених фінансових можливостей", — додав Глінський.

Друге: в НАБУ також пообіцяли розробити прозорі роз’яснення з фінансового моніторингу для клієнтів банків та розмістити їх на сайті. А їхні колеги в Асоціації українських банків навіть пообіцяли провести за два тижні відрите обговорення нових рекомендацій з фінмону.

"Оскільки рекомендації НБУ потребують узгодженого практичного розгляду банківською спільнотою, АУБ планує винести питання їх практичного застосування на найближче засідання робочої групи 18 лютого 2026 року (онлайн). За результатами обговорення Асоціація зможе узагальнити практичні підходи банків та сформулювати орієнтири/пояснення щодо застосування рекомендацій — без втручання у внутрішні моделі банків і без створення "універсальних" алгоритмів, які не відповідають ризикоорієнтованій природі фінансового моніторингу", — розповіла "Телеграфу" голова комітету з питань комплаєнсу та фінансового моніторингу Асоціації українських банків Ганна Горбенко.

Третє: фінансисті обіцяють не обмежувати банківські операції ФОПів, що нормально працюють, без дійсно підозрілих/безпідставних грошових проводок.

"Обмежень для реального бізнесу нема і не планується. Доступ ФОПів, які ведуть бізнес, до певних банківських послуг буде залежати від їх зацікавленості у таких послугах та спроможності виконувати свої зобов'язання. Наприклад, вчасно погашати кредит і платити відсотки, сплачувати комісії за обслуговування тощо", — запевнив Дмитро Глінський.

Як не потрапити під підозру

А ще "Телеграф" запитав у експертів поради: як не потрапити під підозру в порушенні фінмону та не отримати відповідне покарання:

• Стати тотально прозорим для банку.

"Бути відкритими для банків, особливо під час встановлення ділових відносин. Банк має стати для клієнта своєрідним "сімейним лікарем": знати все про "здоров’я" бізнесу клієнта та надавати допомогу у вирішенні фінансових питань. ФОП має відкрито пояснити, який бізнес він планує робити, як це буде працювати, які операції плануються. А банк порадить, як краще оформити все це документально, щоб не було непорозумінь", — підкреслив Глінський.

• Завжди бути готовим надати підтверджувальні документи під свої фінансові операції.

"У випадках підвищеного ризику банки можуть звертатися за додатковими поясненнями/документами для розуміння економічного змісту операцій. Це не є автоматичним "блокуванням", а елементом належної перевірки та управління ризиками.

Загальна рекомендація — мати зрозумілу бізнес-логіку операцій і можливість підтвердити її документами/поясненнями на запит банку: договірна база, призначення платежів, зв’язок операцій із діяльністю. Також важливо своєчасно реагувати на запити банку в межах чинних процедур", — пояснила Ганна Горбенко.

• Не впадати у відчай, а просто надати пояснення, навіть новоствореним підприємцям.

"Важливо розуміти, що "молодість" ФОПа не була досі й не буде надалі стоп-фактором для банків. Але й обслуговувати таких клієнтів "із заплющеними очима" банки не повинні. Оскільки в Україні поширене використання ФОПів у не зовсім правомірних цілях, увага до новостворених бізнесів має бути відповідна", — наголосив Дмитро Глінський.

Нове роз’яснення НБУ ще вивчається в банках і профільних асоціаціях, напрацьовуються додаткові правила. Очікується, що їх фактична реалізація почнеться навесні.