Не тільки декрет: які норми нового Трудового кодексу викликали найбільше суперечок та що в ньому насправді

Верховна Рада України почала розгляд нового Трудового кодексу — і він одразу викликав бурхливе обговорення та різночитання. 4 березня профільний парламентський комітет рекомендував ухвалити проєкт за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання.

Документ має на меті замінити чинний Кодекс законів про працю, ухвалений ще у 1971 році. За словами авторів законопроєкту, головна мета документа — системно оновити трудове законодавство і адаптувати його до сучасної економіки. З часів СРСР багато змінилось, тож серед суперечливих норм проєкту — впровадження відеонагляду, строкові договори, більший випробувальний термін, зміни для вагітних працівниць та батьків загалом. "Телеграф" розбере основні положення проєкту, які викликали суперечки.

Відеоспостереження та контроль листування на роботі

Статті 35 та 36 проєкту впроваджують можливість відеоспостереження на робочому місці та моніторингу службової кореспонденції. Роботодавець має повідомити про це працівника, вдаватися до засобу тільки за об'єктивної необхідності, має бути обмежений доступ до записів та забезпечений контроль приватності.

У Мінекономіки зазначили, що подібні практики вже існують у багатьох компаніях, але чинне законодавство не встановлює чітких правил. Новий кодекс має врегулювати це питання.

Строкові трудові договори

Обговорення викликала норма про розширення можливостей використання строкових трудових договорів. Профспілки наголошують, безстроковий договір має залишитися базовою формою зайнятості. На думку критиків, це створює проблему зі стабільністю роботи, адже відсутні обмеження на кількість переукладень таких договорів.

Випробувальний термін

Ще одне дискусійне питання — збільшення тривалості випробувального терміну. В проєкті прописане, що максимальна тривалість випробувального терміну — 3 місяці. На думку критиків, це стане інструментом тиску на працівників. Важливо, що проєкт також обмежив категорії працівників, до яких не можна застосовувати випробувальний термін. Це неповнолітні, вагітні, якщо трудовий договір має річний строк, робітник має інвалідність, якщо особа була обрана на посаду або перемогла в конкурсному відборі тощо.

Декретна відпустка 4 місяці?

Однією з найгучніших тем стало твердження, що новий кодекс скорочує декретну відпустку з трьох років до чотирьох місяців. У центрі протидії дезінформації окремо спростували такі заяви, які ширились мережею. У проєкті дійсно є норма, яка передбачає оплачувану відпустку для догляду за дитиною тривалістю 4 місяці. Однак це — це окрема оплачувана відпустка, яка вводиться додатково, її можуть взяти по 2 місяці мати та батько, 4 місяці надається тільки тим, хто виховує дитину одноосібно. Що ж до відпустки по догляду за дитиною до 3 років, вона не скасовується: "гарантії, пов’язані з відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами і доглядом за дитиною до 3 років, не ототожнюються з оплачуваною відпусткою", — йдеться у коментарі Мінекономіки.

Нове поняття — локаут

В проєкті пропонують ввести поняття локауту — тимчасового призупинення роботи чи обмеження доступу працівників до робочих місць під час страйку. Важливо, що його можна використовувати у виключних випадках і ні в якому разі при суперечках щодо боргів із зарплати.

Відпустки та звільнення

У проєкті прописано, що мінімальна щорічна відпустка має бути не менше ніж 28 днів. Проте цікаво, що навіть під час відпустки людину можуть звільнити. В Мінекономіки пояснили, що наказ про звільнення може бути виданий під час відпустки чи лікарняного, однак днем звільнення буде перший робочий день після виходу на роботу.

Раніше "Телеграф" розповідав, що суперечки виникали і через проєкт нового Цивільного кодексу, зокрема через дозвіл одружуватися 14-річним. Через розголос, частину норм кодексу допрацюють.