Пошкоджена техніка та цехи. Яких втрат зазнають ті, хто відновлює енергетику

Українські енергетики мають зараз унікальний досвід: співпраця з військовими щодо захисту інфраструктури засобами ППО, управління енергосистемою в умовах активних бойових дій, спорудження різного роду укриттів для об'єктів передачі чи генерації електроенергії і фіксація наслідків ворожих атак на цивільну інфраструктуру, на критично важливі енергооб’єкти. Звісно, це здійснюють спеціалісти різних сфер, як державних, так і приватних компаній.

Через наслідки російських обстрілів — упродовж наступних років в Україні буде стабільний попит на нові генеруючі потужності. Орієнтовно – 9,5 ГВт нової генерації енергосистемі буде потрібно в найближчому майбутньому, прогнозує НЕК "Укренерго". Держава та бізнес мають налагодити ефективну співпрацю, щоб ці електростанції з’явились якнайшвидше і саме там, де будуть найбільше потрібні і такі, які будуть найбільш ефективні у різних регіонах.

Крім запуску нової генерації енергетики активно працюють над укриттям тих об'єктів, які вже працюють або які тільки запускають до генерації. До прикладу, КП "Київтеплоенерго" готує до запуску одразу кілька когенераційних установок у Києві. І як стало відомо "Телеграфу", мінімум одна із них уже постраждала під час одного з масованих атак по столиці. Йдеться про ті об'єкти, які ще не запрацювали, але про них вже дізнались вороги як про цілі для ударів.

Постраждало обладнання ТОВ "Гарант Енерго", яка займається зведенням захисних споруд.

"Нещодавно постраждали екскаватори, крани, будівельна техніка. Але ми вже, можна сказати, звикли до розбитого скла і посіченої ззовні техніки. Це невеликі фінансові втрати. Головне – вона працездатна залишилась. І люди не постраждали. Раніше влітку росіяни повністю зруйнували виробничий цех. Ось це було фінансово складно. Знищено було щитове обладнання, яке виготовлялось для критичної інфраструктури: розподільні пристрої РУ-10, РУ-04 для трансформаторних підстанцій", – розказав на наш запит директор компанії Олександр Грона.

Тема страхування бізнесу, який займається відновленням і захистом енергооб’єктів, відшкодування втрат техніки та обладнання – поки відкрита. Одного універсального рішення, як це має відбуватись на практиці поки не існує.

"Про відновлення енергооб’єктів часто говорять мовою цифр – обсягів і мегаватів. Проте поряд зі складними інженерними рішеннями та економікою є ще одна важлива складова цієї роботи – відповідальність за людей, які виконують її в небезпечних умовах. Одним з прикладів є випадок у наших колег, коли під час виконання робіт на об'єкті в Сумах ракета влучила в релейний зал. Не лише обладнання було повністю знищене, але й люди загинули на місці, бо відлік часу йде на хвилини, чи навіть на секунди. Такі втрати не компенсуються жодними коштами. Це жорстока реальність, у якій сьогодні працює енергетична галузь. Нашій компанії пощастило зберегти своїх працівників, хоча ризики залишаються дуже високими. Кожне рішення – це не лише про техніку чи строки, а й про людей, які стоять за цими рішеннями і щодня готові ризикувати", – поділився Михайло Рева, інженер-електрик із понад 25-річним досвідом.

Європейці ж не лише підтримують відновлення наявних і підключення нових генераційних установок, а й проявляють інтерес до теми захисту енергообєктів від воєнних загроз. Вони цікавляться, як це працює в Україні. Про це свідчить, наприклад, зустріч у кінці лютого голови правління НЕК "Укренерго" із делегацією депутатів норвезького парламенту та Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Норвегія в Україні.

Україна готова ділитись із союзниками досвідом щодо захисту високовольтної мережі від прямих ворожих атак – як у співпраці з військовослужбовцями, які протидіють атакам з повітря, так і завдяки облаштуванню антидронових укриттів.