Референдум щодо територій та мирний договір: Путін зробив чергові заяви. Головне про переговори

Переговори щодо "мирного плану Трампа" про завершення війни в Україні продовжуються. Страх того, що Україну "здають" Росії, не вислухавши її думку, пройшов: європейські чиновники пропонують власні напрацювання за майбутньою угодою, допоки українська та американська делегації ведуть напружені переговори щодо всіх запропонованих пунктів.

"Телеграф" розповість всі відомі на цей час інсайди. Про те, які суперечки виникають між представниками України та США, а також, як трансформувалася риторика адміністрації Трампа – читайте в нашому матеріалі.

Оновлено

27 листопада

Володимир Путін провів пресконференцію на зустрічі країн-членів ОДКБ. "Телеграф" зібрав головні заяви президента РФ:

• "Підписувати документи з українським керівництвом безглуздо — вони допустили стратегічну помилку, коли побоялися йти на вибори";
• "ЗСУ підуть із займаних ними територій — тоді й припиняться бойові дії. Не підуть — ми доб’ємося цього збройним шляхом";
• "Росія хоче домовитися з Україною, але зараз це юридично неможливо. Головне, щоб рішення були визнані міжнародно";
• "Покровськ та Мирноград — повністю оточені. Далі — Комсомольськ, Куп’янськ, Слов’янськ, Сіверськ";
• "Ніяких проєктів мирного договору по Україні не було — був набір питань для обговорення";
• "Визнання Криму, Донбасу та "Новоросії" має бути предметом переговорів Росії та США";
• "Росія погоджується, що план США може стати основою домовленостей, але по кожному пункту треба домовлятися окремо";
• "Деякі люди вимагають битися до останнього українця — Росія до цього готова";
• "Кількість "повернених" територій збільшується, темп збільшується";
• "Підслуховувати не можна. Злив розмови Віткоффа та Ушакова — кримінальна відповідальність";
• "Не чекав від Трампа нових санкцій проти російської нафти — після Аляски не було конфліктів";
• "Україна за законом має провести референдум з територіальних питань";
• "Конфіскація активів Росії матиме наслідки".

Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що Росія "працюватиме з пропозиціями", які Сполучені Штати передадуть через Віткоффа. За його словами, візит американського посланця до Москви "залишається в силі", однак конкретна дата ще не визначена. Раніше в Кремлі припускали, що така зустріч може відбутися вже наступного тижня.

Водночас Рябков звинуватив європейські країни у спробах нібито "підірвати процес урегулювання", натякаючи, що критика попередніх версій плану та активність європейських столиць у перемовинах ускладнюють дипломатичний процес.

• Вашингтон хоче спершу укласти мирну угоду між Україною та Росією, а вже після цього переходити до обговорення довгострокових гарантій безпеки для Києва. Про це, за даними Politico, держсекретар США Марко Рубіо повідомив європейських союзників.

Співрозмовники видання у Європі зазначають, що саме таке ключове застереження супроводжувало пропозиції, які останніми днями Вашингтон передавав Києву. Під час телефонної розмови з європейськими партнерами у вівторок Рубіо наголосив, що президент Дональд Трамп планує окремий трек переговорів щодо тривалих гарантій, які мають "забезпечити Україні відчуття безпеки".

За інформацією Politico, адміністрація Трампа хоче якомога швидше погодити основний пакет домовленостей щодо припинення війни, тоді як питання гарантій безпеки пропонується винести в окремий етап після досягнення мирної угоди.

26 листопада

• Росія вітає мирні ініціативи США, однак жодних поступок з її боку Україні не буде, і всіх цілей війни буде досягнуто, — заявили в МЗС РФ.

Витік американських спецслужб?

Злиті розмови радників Путіна із спецпредставником Трампа викликали неабиякий резонанс та навіть змусили задуматися: а чи не наважиться американський президент на звільнення головного переговорника своєї адміністрації? Разом з тим, у США переконані, що запис розмови Стіва Віткоффа з Юрієм Ушаковим зробила саме українська розвідка, а оприлюднення аудіо у медіа — це робота ГУР. Про це говорить "Європейська правда". "Телеграф" звернувся до українських політичних експертів, аби дізнатися їхню думку про те, чи вплине цей дипломатичний скандал на розстановку політичних сил у Штатах.

• Український журналіст, публіцист Віталій Портніков сумнівається, що щось зміниться. На його думку, Віткофф не робить щось самостійно, без схвалення американського президента.

"Думаю, що вони все це роблять разом", – говорить він.

• Доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка, політолог Ігор Рейтерович, натомість, припускає можливість певних змін, хоч і стверджує, що "здавати" Віткоффа Трамп не буде.

• Політолог Володимир Фесенко вважає, що оприлюднення записів створює серйозні ризики насамперед для Віткоффа та потенційно — для самого Трампа. Він пояснює, що йдеться про можливий злив з боку американських спецслужб.

"Саме з боку американських спецслужб саме для того, щоб показати, що в найближчому оточенні Трампа є людина, яка фактично є агентом Кремля. Це підстава для звинувачення в державній зраді", – наголошує він.

Фесенко зауважує, що реакція Трампа на скандал наразі залишається спокійною, і це зменшує шанси на швидкі кадрові рішення.

За словами політолога, головний наслідок скандалу вже очевидний — підрив довіри до Віткоффа як ключового переговорника.

"Саме девальвація довіри до нього буде головним негативним наслідком. А якщо підривається довіра до одного з ключових переговорників США, то це девальвує і роль США як посередника", – пояснює Фесенко.

На думку експерта, у разі подальшого розвитку скандалу ризики можуть торкнутися і самого Трампа — аж до можливих розслідувань у Конгресі й потенційних політичних наслідків, якщо з’являться нові записи або істотно збільшиться медійний тиск.

"Якщо цей скандал буде далі розвиватися, і якщо там щось нове з'явиться, ну, тоді, да, тоді ризики виникнуть не тільки для Віткофа, але й для Трампа", – підсумовує експерт.

• Політолог Олексій Якубін вважає, що поява записів стала показовою саме на тлі ключового етапу переговорів і одразу вдарила по позиціях Віткоффа. Він нагадує, що після раунду в Женеві сторони готувалися до можливої зустрічі Зеленського з Трампом, але скандал із витоком змінив інформаційний фон і поставив під питання роль американського переговорника.

"Якщо уважно дивитися, то в цих записах насправді нічого такого особливого немає, що ми б не знали про Віткоффа: він спілкується з російською стороною, він дає їм якісь поради. І навіть була вже реакція Трампа, який досить м’яко на це відреагував", – нагадує експерт.

Якубін зазначає, що у команді Трампа існує конкуренція між двома групами — табором Віткоффа та держсекретаря Марко Рубіо — і саме в цьому контексті потрібно оцінювати наслідки витоку. За його словами, скандал може не лише не послабити Віткоффа, а й створити додатковий тиск на Рубіо, залежно від того, як ситуацію сприйме Трамп.

Як на скандал відреагували чиновники США

• Конгресмен-республіканець Дон Бейкон заявив, що спеціальний представник президента США Стів Віткофф не повинен брати участь у переговорах щодо завершення війни в Україні, оскільки, на його думку, він діє в інтересах Росії. Про це політик написав у соцмережі X.

За його словами, поведінка Віткоффа "повністю грає на боці росіян", і йому не можна довіряти настільки чутливий переговорний процес. Бейкон закликав негайно відсторонити спецпосланця від будь-яких мирних дискусій.

• Схожу позицію висловив конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрик, колишній агент ФБР. Він назвав контакти Віткоффа з Кремлем "серйозною проблемою" та заявив, що "усі ці кулуарні домовленості та неофіційні зустрічі мають припинитися". Фіцпатрик наполягає, що роботу з переговорів має здійснювати держсекретар США Марко Рубіо — "чесно і неупереджено".

• Колишній посол США в Росії Майкл Макфолл різко відреагував на оприлюднену розмову Стіва Віткоффа з російськими посадовцями, назвавши її "шоком". Він наголосив, що представники уряду США мають відстоювати інтереси власної держави.

"Завдання всіх, хто служить у сфері національної безпеки в уряді США, полягає в просуванні американських національних інтересів, а не інтересів інших країн — і особливо не варварських імперських підбурювачів війни, таких як Путін", — заявив Макфолл.

• Критику висловив і член Палати представників США Тед Лю, який назвав Віткоффа "зрадником".

"Справжній зрадник. Стів Віткофф має працювати на Сполучені Штати, а не на Росію", — підкреслив він.

• Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив, що у Києві не розглядають Стіва Віткоффа як людину, яка працює в інтересах Кремля.

За його словами, ситуація радше свідчить про різні підходи всередині команди президента США Дональда Трампа: "Хтось в адміністрації Трампа вважає, що може заробляти разом із РФ, а хтось, як Марко Рубіо, діє конструктивно та мислить стратегічно".

• Держсекретар США Марко Рубіо спростував інформацію NBC про нібито заяву міністра армії США щодо "неминучої поразки України". Він наголосив, що така публікація є фейком, а медіа "просто вигадують ці історії".

• Віцепрезидент США Джей Ді Венс підтримав держсекретаря. Венс заявив, що медіа свідомо поширюють неправдиві історії, аби зірвати політичний порядок денний Білого дому.

"Медіа брешуть, намагаючись зірвати порядок денний президента. Все насправді дуже просто", — наголосив він.

• Трамп заявив, що не має жодного дедлайну щодо укладання мирної угоди. За словами президента США, часові рамки для нього завершуються тоді, коли війна закінчиться. Крім того, американський президент прокоментував витік розмови Стіва Віткоффа з російською стороною. Він назвав подібні контакти "стандартною практикою" та пояснив роль свого посланця: "Він має продати це Україні. Він має продати Україну Росії. Це робота людини, яка укладає угоди"
• Bloomberg оприлюднило розшифровку розмови Стіва Віткоффа з радником Путіна, яка проливає світло на неформальні контакти між оточенням Дональда Трампа та Кремлем у контексті "мирного плану" щодо України.

Згідно з опублікованими даними, 14 жовтня Стів Віткофф — спеціальний посланець президента США — мав коротку розмову з ключовим радником Кремля Юрієм Ушаковим. Під час контакту Віткофф закликав Москву координувати позиції зі Сполученими Штатами щодо майбутнього мирного плану та запропонував, щоб Путін особисто озвучив відповідну ініціативу Трампу.

Віткофф також запропонував взяти за основу модель нещодавньої угоди щодо Гази, заявивши, що він і Трамп уже підготували "20-пунктовий мирний план" і можуть розробити подібний документ разом із російською стороною. Він порадив Путіну зателефонувати Трампу, привітати його з угодою щодо Гази та публічно продемонструвати готовність до мирного процесу перед запланованим візитом Володимира Зеленського до Білого дому.

Через два дні після цього, 16 жовтня, Путін справді зателефонував Трампу. Президент США назвав розмову "дуже продуктивною", заявив про намір незабаром зустрітися з путіним у Будапешті й після цієї розмови змінив позицію щодо передачі Україні ракет Tomahawk — "заради дипломатії". Axios пізніше повідомило, що вже під час зустрічі із Зеленським наступного дня Трамп поводився "жорстко" і відхилив прохання про ракети.

Розмова Ушакова і Дмитрієва: 29 жовтня

У другій оприлюдненій розмові російські посадовці Юрій Ушаков та Кирило Дмитрієв обговорюють можливість неофіційно передати американцям російські напрацювання щодо "мирного плану", аби ті змогли подати документ як власний. Дмитрієв зазначає, що не очікує, що Вашингтон просто візьме російську версію, однак прогнозує, що американський варіант буде "максимально наближений" до російського бачення.

• Ушаков висловлює занепокоєння, що США можуть використати їхній план, але заявити, що він не погоджений із Москвою. Дмитрієв запевняє, що такого розвитку подій не буде.

25 листопада

В адміністрації Трампа вважають, що глава Кремля Володимир Путін відкине мирний план після змін, зроблених у Женеві, пише The New York Times.

"Деякі представники адміністрації Трампа вважають, що зміни у мирній угоді, вироблені за підсумками зустрічей американських та українських переговорників у Женеві, можуть призвести до того, що президент Росії Володимир Путін відразу ж його відкине", — йдеться у публікації.

При цьому глава Білого дому повідомив у своїй соцмережі Truth Social, що представляти мирний план до Москви поїде спецпосланець Стів Уіткофф.

Президент США додав, що з угодою залишилося узгодити лише кілька розбіжностей, проте вона була допрацьована у діалозі з обома сторонами.

"У надії на завершення роботи над цим мирним планом я доручив своєму спеціальному посланнику Стіву Уіткоффу зустрітися з президентом путіним у Москві. Водночас міністр армії США Ден Дрісколл зустрінеться з українською стороною (…) Я з нетерпінням чекаю на зустріч з президентом Зеленським і президентом Путіним найближчим часом, але тільки коли угода про припинення цієї війни буде остаточною або перебуватиме на завершальній стадії", — зазначив американський лідер.

До речі, Віткофф і радник Трампа Джаред Кушнер почали писати план із 28 пунктів прямо в літаку, відлітаючи з Близького Сходу після оголошення угоди між Ізраїлем та ХАМАС, – пише WSJ.

Російський внесок у план було зроблено представником Кремля Кирилом Дмитрієвим, якого спеціально привезли до будинку Віткоффа до Майамі для трьох днів інтенсивних обговорень.

"Коли план був готовий, вони запросили до Майамі Умерова, щоб показати його йому, але він відверто сказав їм, що це вигідніша угода для Росії, ніж для України, а також порекомендувала прямо телефонувати Зеленському", — пише видання.

Зеленський подякував американцям за зусилля щодо укладання мирної угоди, сказавши, що над планом ще треба попрацювати.

• Українська делегація на чолі з Кирилом Будановим веде у Абу-Дабі паралельні переговори з представниками США та Росії, повідомляє Axios.

За інформацією видання, керівники військової розвідки України та РФ мали зустрітися в Еміратах з іншого приводу, однак несподіваний приїзд міністра армії США Деном Дрісколлом змінив початковий розклад і фактично переформатував заплановані контакти.

• Україна погодилася прийняти запропонований США мирний план, однак низку деталей сторонам ще належить узгодити. Про це CBS News повідомив американський чиновник, зазначивши, що українська делегація нині також перебуває в Абу-Дабі, де міністр Дрісколл обговорює оновлену версію документа з представниками РФ. За його словами, Київ дав згоду на мирну угоду, залишилися лише технічні питання, і США зберігають оптимізм щодо швидкого отримання відповіді від російської сторони.
• Очільник російського МЗС Сергій Лавров повідомив, що РФ отримала "план Трампа" через неофіційні канали та готова обговорювати конкретні формулювання.
• Українська та американська делегації досягли спільного розуміння щодо основних параметрів можливого мирного врегулювання під час переговорів у Женеві. Київ очікує на продовження діалогу та подальшу підтримку партнерів. Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров. Він наголосив, що Женевські зустрічі стали важливим етапом узгодження позицій між сторонами.

"Ми цінуємо продуктивні та конструктивні зустрічі в Женеві між українською та американською делегаціями, а також незмінні зусилля Президента Трампа, спрямовані на завершення війни. Наші делегації досягли спільного розуміння щодо ключових умов угоди, обговорених у Женеві. Тепер ми розраховуємо на підтримку наших європейських партнерів у подальших кроках. Ми очікуємо на організацію візиту президента України до США у найближчу можливу дату в листопаді, щоб завершити фінальні етапи та досягти домовленості з президентом Трампом", — заявив Рустем Умєров.

• Bloomberg повідомляє, що Росія відкинула оновлений мирний план, що складається з 19 пунктів.
• Міністр армії США Ден Дрісколл перебуває в Абу-Дабі, де проводить переговори з представниками російського керівництва.

За даними CBS News, які підтвердили двоє високопоставлених чиновників США та двоє дипломатичних джерел, Дрісколл уже зустрічався з російськими делегатами ввечері у понеділок.

"Дрісколл зустрічався з членами російської делегації у понеділок ввечері протягом кількох годин в Абу-Дабі. Він має зустрітися з ними знову протягом дня у вівторок, щоб обговорити мирний процес і швидко просунути переговори вперед", — зазначив один із американських чиновників.

Поки що невідомо, хто саме входить до складу американської делегації, що перебуває зараз в ОАЕ. Також немає інформації, чи супроводжують Дрісколла інші представники Пентагону або Білого дому.

Зустрічі в Абу-Дабі відбуваються паралельно з ширшим дипломатичним процесом, у якому команда Дональда Трампа веде контакти з обома сторонами. Протягом вихідних у Женеві переговори тривали за участі Дена Дрісколла, держсекретаря Марко Рубіо, спецпосланця Трампа Стіва Віткоффа, Джареда Кушнера, а також представників України та кількох європейських союзників.

Переговори Дрісколла з росіянами у столиці ОАЕ відбулися після його візиту до Києва минулого тижня. Раніше CBS News повідомляли, що американські й українські посадовці також обговорювали можливість візиту президента Володимира Зеленського до США цього тижня, однак конкретних рішень щодо цього поки немає.

• Тим часом Велика Британія, Франція та Німеччина підготували контрпропозицію до мирного плану США із ключовими змінами. У цьому документі не передбачається обмеження чисельності українських Сил оборони, не забороняється вступ до НАТО та прямо зазначено, що Київ не буде примушений до нейтрального статусу. Крім того, Україна зберігає право запрошувати на свою територію "дружні сили", зокрема армії країн "коаліції охочих".

24 листопада

Радник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що багато положень американського плану щодо України є прийнятними для Москви. Водночас він назвав так званий європейський план неконструктивним та таким, що "Росії не підходить". За словами Ушакова, документ і надалі зазнаватиме змін і уточнень з боку РФ, України, США та європейських країн. Він також додав, що Москва отримала сигнал від Вашингтона щодо готовності до особистої зустрічі для початку предметного обговорення плану.

Bloomberg повідомляє, що з останньої версії документа був вилучений пункт про розмороження російських активів. За даними видання, цей та деякі інші положення прибрали з основного плану й перенесуть для розгляду в окремих документах. Раніше Financial Times писали, що кількість пунктів плану була скорочена до 19.

Крім того, Bloomberg зазначає, що за підсумками переговорів питання вступу України до НАТО "не було повністю зняте з порядку денного".

Українська делегація вже ввечері повернеться з Женеви до Києва. На сьогодні заплановано визначення подальших кроків у переговорному процесі.

Радник Офісу президента та учасник женевських переговорів Олександр Бевз повідомив, що "мирного плану Трампа" з 28 пунктів у колишньому вигляді більше немає. За його словами, документ було значно перероблено після консультацій.

"Плану з 28 пунктів у тому вигляді, в якому його всі бачили, більше не існує. Частину пунктів було вилучено, частину — змінено. Жодне зауваження української сторони не залишилося без реакції. Фінальні рішення щодо найпроблемніших питань прийматимуть президенти", — написав Бевз.

Руслан Стефанчук окреслив ключові кордони, які Україна не перетне під час будь-яких переговорів щодо завершення війни. Українська позиція включає 5 базових принципів. По-перше, у переговорах не може йтися про якесь правове визнання російської окупації українських територій. По-друге, Україна не погодиться на жодні обмеження щодо своїх Сил оборони — ні численні, ні технічні.

Третім принципом, визначеним главою парламенту, є відсутність будь-якого вето на право України самостійно обирати майбутні союзи та систему гарантій безпеки. Четвертим – незмінність формули: "нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи".

П'ятим пунктом Стефанчук назвав непохитність української мови, віри та національної ідентичності — жодної можливості для компромісів у цих сферах українська сторона не розглядає.

США тиснуть дедлайнами

Якщо найближчим часом Київ і Вашингтон узгодять фінальні положення плану, а США домовляться з європейськими столицями щодо пунктів, що стосуються їхніх зобов’язань, наступним кроком стануть переговори з Москвою. За даними РБК-Україна, Вашингтон планує діяти за принципом "батога і пряника".

Під час візиту американської делегації на чолі з міністром сухопутних військ Деніелем Дрісколлом у Києві обговорювали найконфліктніші частини пропозицій: насамперед територіальні поступки. За інформацією видання, американська сторона фактично наполягала на передачі Росії Донецької області.

Аргументація США базувалася на їхній оцінці ситуації на фронті. За прогнозами американських військових, найближчі місяці можуть стати критичними для України, а протягом року Київ "у будь-якому випадку втратить Донецьку область". Окремі джерела зазначили: якщо допомога буде скорочена, це може статися швидше.

Додатковим блоком дискусій стало скорочення чисельності Збройних сил України. Джерела РБК-Україна стверджують, що Вашингтон готовий до компромісів і навіть запитував українську сторону: "Якщо не 600 тисяч, то яку чисельність ви вважаєте прийнятною — 800 тисяч?"

Іще один ключовий елемент — ультимативний дедлайн. За словами співрозмовників, делегація США прибула з вимогою визначитися до 27 листопада. У разі відмови Вашингтон пригрозив припиненням військової допомоги, розвідданих та іншої критично важливої підтримки. Перший день переговорів був максимально жорстким, однак риторика американців пізніше дещо пом’якшилася.Наприклад, зараз Bild з посиланням на Рубіо пише , що терміни стали "гнучкішими".

Що саме пропонує адміністрація Трампа

Проект американського плану передбачає масштабні зміни територіального статусу України. Згідно з документом, частина Донецької області має стати демілітаризованою буферною зоною, міжнародно визнаною як територія РФ. Окуповані Крим, Луганська та Донецька області пропонують де-факто визнати російськими, а лінію фронту на Херсонщині та Запоріжжі — заморозити.

Водночас, Кремлю пропонують вийти з інших районів, захоплених після 2022 року: у Харківській, Сумській, Миколаївській та Дніпропетровській областях.

До суперечливих пунктів також належать:

• спільний контроль України та Росії над Запорізькою АЕС ;
• обмеження чисельності ЗСУ 600 тисячами військових.

У документі немає жодних згадок про російську церкву, російську мову чи обмеження українського озброєння — те, що активно обговорювали у соцмережах. Після женевських консультацій держсекретар США Марко Рубіо заявив, що американські пропозиції будуть скориговані.

Андрій Єрмак, який очолював українську делегацію, підтвердив, що діалог був конструктивним. У спільній заяві зазначено, що сторони досягли суттєвого прогресу та підготували оновлений рамковий документ у світі.

Найчутливіші питання – території та фіксація позаблокового статусу України в Конституції – відкладено для особистих переговорів Зеленського та Трампа. Їхня зустріч може відбутися найближчим часом.

"Вражаючий прогрес" чи тиск на Київ: як Штати оцінюють переговори у Женеві

Марко Рубіо заявив про "вражаючий прогрес" у женевських переговорах, попри масштабні розбіжності між Києвом і Вашингтоном. За його словами, президент США Дональд Трамп, який за кілька годин до виступу держсекретаря, критично висловився щодо реакції України та Європи, виявився "дуже задоволений отриманими звітами".

Попри це, держсекретар уникав конкретики щодо домовленостей і наголосив, що процес триває, а решта пунктів "не є нездоланними". Примітно, що на вечірній пресконференції Рубіо виступав сам — без Андрія Єрмака, з яким з’являвся раніше.

Головні камені спотикання:

• передача Росії стратегічних територій на Донбасі, які формують "фортифікаційний пояс" оборони України;
• вимога скоротити чисельність ЗСУ до 600 тисяч;
• замороження лінії фронту;
• демілітаризована зона під контролем РФ.

Європейські столиці вважають, що скорочення армії небезпечно послабить Україну в довгостроковій перспективі. США, як стверджують джерела, нагадують Україні про можливі наслідки відмови — аж до припинення військової допомоги.

У заяві Білого дому після уточнень у Женеві сказано, що Київ вважає документ таким, "що відповідає національним інтересам України". Проте задоволення української сторони не гарантує згоди Кремля.

Разом з тим, The Economist повідомляє про серйозні розбіжності між двома ключовими фігурами американської адміністрації — держсекретарем Марко Рубіо та віцепрезидентом Джей Ді Венсом.

Що кажуть джерела видання:

• Саме Венс просував початкову жорстку версію плану.
• Він особисто телефонував Володимиру Зеленському і викладав умови.
• Його близький університетський друг, міністр армії Деніел Дрісколл, привіз ці вимоги до Києва.

Рубіо, за даними The Economist, намагався пом’якшити позицію і досягти порозуміння з Україною. Спершу він переконував сенаторів, що план — "російський документ", а не американська пропозиція. Але через кілька годин змінив позицію й публічно заявив у X, що план був "розроблений США".

Європейська безпека та сильна Україна

За даними співрозмовників "Телеграфу", після появи умов американського "мирного плану" в європейських столицях суттєво зросло занепокоєння рівнем російської загрози для ЄС. Ключова теза, яку дедалі частіше повторюють у Брюсселі, проста: без сильної України не може бути безпеки в Європі. Ідеться не лише про політичну стійкість, а й про відсутність штучних обмежень щодо чисельності українського війська чи типів озброєнь, якими воно має володіти.

Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс послідовно просуває підхід, за яким Україна розглядається як друга, поруч із Росією, армія світу, загартована в боях. На його думку, завдання ЄС полягає в тому, щоб інтегрувати українські можливості з європейськими, а не урізати їх. У коментарі "Телеграфу" він анонсував роботу над Європейським оборонним союзом, який потенційно може включати Україну ще до її формального вступу до Євросоюзу.

Європейські чиновники визнають, що інфраструктура Союзу досі не адаптована до швидкого перекидання великих мас військ і техніки. Частина мостів не витримує вагу колон, тунелі надто вузькі, логістика ускладнена розрізненими правилами й процедурами. На цьому тлі в Брюсселі просувають ідею створення до 2027 року загальноєвропейської Зони військової мобільності як першого кроку до "військового Шенгену" з єдиними процедурами і чітко визначеними маршрутами для переміщення військ.

Окремим фронтом стає захист критичної інфраструктури ЄС від російських атак безпілотниками та диверсій. Ідеться про аеропорти, порти, залізничні вузли і термінали, які вже ставали ціллю атак у Німеччині, Данії, Бельгії, Франції та Польщі. У Брюсселі наполягають на необхідності спільних стандартів захисту і повної координації з НАТО, паралельно будуючи нову військово-транспортну архітектуру, у якій Україна розглядається як невід’ємний партнер, а не "урізаний" буфер.

На цьому фоні європейські лідери готуються отримати від Єрмака і Рубіо детальний звіт про переговори в Женеві. За даними Politico, в Брюсселі є відчуття, що цього разу і Україна, і ЄС вийшли з процесу посиленими, адже були допущені до обговорення замість того, щоб спостерігати збоку за спробами Вашингтона домовитися з Москвою. Рубіо, за інформацією європейських дипломатів, запевнив, що міркування ЄС щодо безпеки будуть враховані в будь-якій майбутній угоді.

Позиція Москви забере у неї пряник і надасть батога?

На тлі дискусій у Києві, Вашингтоні та Брюсселі російська політична верхівка демонструє зовсім інший настрій. Перший заступник голови оборонного комітету Держдуми РФ Олексій Журавльов уже публічно заявив, що Москва не повинна погоджуватися на американські пропозиції, назвавши їх "провокацією". На його думку, план адміністрації Трампа "не має нічого спільного" з вимогами Росії і не відповідає її інтересам.

Російський депутат фактично просуває концепцію "війни до переможного кінця", стверджуючи, що будь-який інший результат означатиме лише відкладення конфлікту. Навіть у випадку урізаної за територією та обмеженої у військовому сенсі України Журавльов говорить про необхідність тримати російську армію на західних кордонах, бо така Україна, на його думку, "все одно становитиме значну загрозу". У його інтерпретації мирний план Заходу лише зберігає Україну як "стримуючий фактор" для Росії.

Журавльов також повторює тезу, яка звучить і в інших російських коментарях: мовляв, справжня мета США — розв’язати собі руки для протистояння з Китаєм, залишивши Україну в ролі зручного інструмента тиску на Москву. Він прямо закликає Кремль не погоджуватися на "такий формат миру". Таким чином російська сторона публічно демонструє небажання йти на компроміси навіть у ситуації, коли запропонований документ передбачає суттєві поступки за рахунок України.

Водночас президент РФ Володимир Путін підтвердив, що отримав від США текст документа з 28 пунктами і допустив, що він може стати основою для подальших дискусій. Але при цьому наголосив, що "предметного обговорення" з Росією нібито не було через відсутність узгодженої позиції Києва. У Кремлі продовжують повторювати, що фундаментальні вимоги до України "не змінилися", тобто зберігають максималістський підхід із претензіями на території та політичні обмеження.

У підсумку, на тлі обережного оптимізму Рубіо, жорстких дилем Києва та прагматичного нервозу Європи, Москва публічно тримається за сценарій затяжної війни. І це створює головне запитання навколо будь-якого мирного плану: навіть якщо Україна, США та ЄС знайдуть складний внутрішній компроміс, чи буде готовий його прийняти Кремль, який і далі говорить мовою ультиматумів і "капітулювання Києва"?

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що перша версія "мирного плану" США виявилася не жорстким ультиматумом, як могло здатися спочатку, а стартовим проектом, який має стати основою для подальших, більш предметних домовленостей. Сам нинішній документ, швидше за все, відправлять у кошик, проте частина з 28 пунктів, за прогнозами, збережеться у фінальній угоді, яку Україна рано чи пізно буде змушена підписати.