Мости не витримають, аеропорти беззахисні: ЄС боїться "поганої угоди" для України

Згідно з даними західних служб розвідки, за три-пʼять років Росія може бути готова до атаки проти однієї з країн Європи або щонайменше перевірки дії Статті 5 НАТО про колективну оборону: коли напад на одного союзника має розглядатися як напад на всіх.

Що важливо знати:

• ЄС хоче бачити Україну ключовим безпековим партнером;
• Інфраструктура в Європі не готова до війни;
• Переговори з США щодо мирної угоди рухаються у правильному напрямку.

Подолати прогалини в безпеці європейські держави планують до 2030 року — на це спрямована дорожня карта оборонної готовності, розроблена Європейською Комісією. У документі чітко йдеться: мілітаризована Росія становитиме тривалу загрозу в далекій перспективі.

Гроші є, але…

За даними обізнаних співрозмовників "Телеграфу", занепокоєння щодо рівня російської загрози для ЄС значно зросли на тлі умов "мирного плану" щодо закінчення війни в Україні, який початково висунули Сполучені Штати Америки.

"Одна з умов безпеки у Європі — сильна Україна, якій не встановлюють жодних обмежень щодо чисельності війська або видів зброї, яку військові повинні мати в своєму арсеналі", — каже один з співрозмовників.

На рівні Європейського Союзу ключовою людиною, яка відповідає за питання безпеки, постає єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс. Він неодноразово повторював, що Росія має у своєму розпорядженні армію, загартовану в боях, набагато сильнішу та досвідченішу, ніж 2022 року.

Водночас надія європейців — на єдину іншу в світі армію з подібним досвідом.

"На нашому боці ми маємо іншу армію, загартовану в боях — це Україна, з бойовою промисловістю, випробуваними можливостями тощо. Питання в тому, як ми можемо інтегрувати їхні спроможності з нашими", — стверджував посадовець під час виступу в Європейському парламенті на початку листопада.

Пізніше в коментарі "Телеграфу" він анонсував роботу над так званим Європейським оборонним союзом, який, власне, може включати Україну навіть до її членства в ЄС.

Хороша новина в тому, що Європа наразі подолала десятиліття недофінансування оборони. Держави-члени збільшили оборонні бюджети з 218 млрд євро у 2021 році до 343 млрд у 2024-му.

Були представлені нові інструменти ЄС, такі як Європейська програма оборонної промисловості (EDIP) або "ReArm Europe", яка мобілізує до 800 млрд євро через нові інструменти на кшталт SAFE-кредитів на закупівлю озброєння державами-членами.

Зобов’язання, взяті союзниками на саміті НАТО в червні 2025 року щодо нового показника оборонних витрат на рівні 3,5% ВВП до 2035 року, вимагатимуть у наступне десятиліття стабільних додаткових видатків щонайменше 288 млрд євро щороку.

Допоки глобально ситуація з переозброєнням рухається у правильному напрямку, на більш практичному рівні у європейців досі чимало проблем.

"Якщо в Україні ми матимемо погані умови миру, апетити Росії зростатимуть щодо інших сусідів. Немає впевненості, що ми зараз до цього готові", — висловлює припущення одне з джерел у Брюсселі.

Хиткі мости, незахищені аеропорти

Наприклад, низка мостів у Європі технічно не готова до проходження великих колон військової техніки в разі конфлікту з Москвою. Щоб виправити це, потрібні нові інфраструктурні проєкти та місяці будівництва.

"Наші мости сьогодні часто не здатні витримувати вагу, необхідну для проходження військових колон.

Наші тунелі подекуди надто вузькі", — зазначає посадовець ЄС.

При цьому російська агресія проти України щодня доводить, наскільки важливо забезпечити якнайшвидше й безперешкодне переміщення військової допомоги та постачання. У звʼязку з цим 19 листопада в Брюсселі представили нові кроки, спрямовані на підвищення військової мобільності в межах Євросоюзу.

"В ЄС досі існують значні перешкоди для ефективної військової мобільності. Розбіжності в національних правилах, фрагментовані процедури та відсутність чіткої координації продовжують сповільнювати військові перевезення.

Транспортна інфраструктура ЄС недостатньо адаптована до потреб подвійного призначення й залишається вразливою до збоїв. Доступ до пального для операцій військових перевезень також є проблемою. Транспортні спроможності подвійного призначення, які мають критичне значення для військових операцій, залишаються обмеженими.

Ці перешкоди виявляють критичні вразливості транспортної мережі Союзу та підривають оборонну стійкість ЄС", — йдеться у документі, який є в розпорядженні нашого видання.

Мета наразі — створити загальноєвропейську Зону військової мобільності до кінця 2027 року як перший крок до поступового формування "військового Шенгену". По суті, безперешкодного пересування військ і техніки.

Пропонується чіткий процес переміщень потрібного озброєння з максимальною тривалістю три робочі дні. Також єдина процедура дозволів для всіх 27 держав-членів й спрощені митні формальності.

Планується близько 500 ключових проєктів та цільові інвестиції для усунення проблем на пріоритетних коридорах для перекидання техніки.

"Йдеться про існуючі мости, тунелі тощо, які потребують ремонту, щоб відповідати вимогам. Держави-члени мають працювати з Єврокомісією над новими інфраструктурними проєктами. Мова й про визначення маршрутів, якими мають рухатися військові колони у разі потреби, адже, очевидно, не повинно бути неприємних сюрпризів під час таких перевезень", — пояснює посадовець ЄС.

Основою для обговорень є так звані чотири військові пріоритетні коридори — залізниця, дорога, море та повітря. При чому в Єврокомісії налаштовані працювати з найближчими сусідами — Україною та Молдовою — аби створювати спільну систему.

Ще один пункт, над яким в європейських столицях активно працюють — захист стратегічної інфраструктури на тлі випадків вторгнень російських дронів.

"Згадайте атаки дронів на аеропорти в Німеччині, Данії та Бельгії. Також були атаки на залізничну інфраструктуру у Франції та зовсім нещодавно — у Польщі.

Очевидно, що нам потрібно вживати заходів. Фактично ж держави-члени по-перше мають визначити, які об’єкти є критично важливими: аеропорти, порти, термінали тощо", — пояснює посадовець ЄС.

Другий етап — ухвалення кроків для захисту інфраструктури. До прикладу, конкретні плани, як протидіяти атакам БПЛА. При цьому в Євросоюзі наголошують на "повній координації" кроків із НАТО як головним військовим блоком.

Що по переговорах

За даними "Телеграфу", у понеділок, 24 листопада, лідери ЄС зберуться, щоб отримати інформацію про те, що обговорювалося в Женеві протягом вихідних в рамках зустрічей української та американської делегацій. Зустріч відбудеться на полях саміту ЄС-Африка в Анголі.

За даними видання Politico, декілька дипломатів ЄС кажуть, що Україна та Європа вийшли з женевських переговорів посиленими — адже раніше їх часто тримали осторонь під час спроб Дональда Трампа домовитися про завершення війни.

Примітно, що під час обговорення американського мирного плану у Швейцарії були присутні Бйорн Зайберт і Педру Лоорті — керівники кабінетів голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і президента Європейської Ради Антоніу Кошти.

У звʼязку з цим у Брюсселя з’явилося більше оптимізму щодо перебігу дискусій. Державний секретар США Марко Рубіо нібито пообіцяв європейським партнерам, що їхні міркування щодо безпеки будуть враховані в будь-якій мирній угоді.