Росіяни стали стріляти втричі частіше — голова Херсона про те, як живе місто, і чого він чекає після перемоги

Російська армія у лютому втричі збільшила інтенсивність обстрілів Херсона. Ворог щодня б’є по місту з артилерії, за допомогою РСЗВ, дронів та авіабомб. "Телеграф" поспілкувався з начальником Херсонської міської військової адміністрації Ярославом Шаньком про те, як місто виживає під щоденними ударами, як у місті працюють лікарні та скільки людей залишається у Херсоні.

Життя під прицілом: як Херсон виживає в умовах тотальних обстрілів

– За січень 2026 року по Херсонській громаді було зафіксовано понад 2500 атак з боку російських військ. Якою є інтенсивність обстрілів в лютому?

– Інтенсивність російських атак зросла, приблизно втричі збільшилася кількість обстрілів. Зокрема, ворог частіше почав застосовувати реактивні системи залпового вогню та касетні боєприпаси. Крім того, днями росіяни завдали удару по Центральному району Херсона з РСЗВ "Смерч".

Загалом безпекова ситуація залишається стабільно важкою, адже громада знаходиться безпосередньо на лінії фронту. І ворог має можливість застосовувати по нас всі наявні в нього засоби ураження – від дронів та мінометів до ствольної артилерії та авіабомб. Але Сили безпеки і оборони дають російським окупантам гідну відсіч, знищуючи живу силу та ворожу техніку на лівому березі Дніпра.

– Херсон періодично залишається без світла та води. Як часто це відбувається зараз, і скільки часу в середньому тривають відключення?

– Об’єкти енергетичної інфраструктури громади – одні з пріоритетних для ворога. Зокрема, це підстанції, об’єкти теплогенерації, водопостачання. Внаслідок постійних атак була призупинена робота Херсонської ТЕЦ, через що 470 багатоквартирних будинків залишилися без централізованого опалення.

Атаки на енергетику регулярні, але завдяки титанічним зусиллям фахівців вдається оперативно проводити аварійно-відновлювальні роботи, щоб херсонці залишалися зі світлом. Є складнощі в мікрорайоні Корабел, Антонівці та прибережних зонах, де через постійну небезпеку, обстріли та дронові атаки відновити подачу електроенергії неможливо. Відновлювальні роботи проводитимуться там лише за умов покращення безпекової ситуації в громаді в цілому, або коли Херсон вийде із зони активних бойових дій.

– У мережі зазначали, що протягом останніх трьох тижнів через відключення Starlink для росіян херсонці "ховаються від артилерії", а не від дронів. Це справді так?

– Не зовсім так. За даними військових, лише минулого тижня окупанти запустили по громаді понад 1200 БпЛА різних типів, з яких 96 відсотків було знищено або подавлено. Тобто, відключення у росіян терміналів Starlink ніяк не вплинуло на дроновий терор цивільного населення, який триває навіть зараз.

Тим більш, ворог також застосовує дрони на оптоволокні, що становить додаткову загрозу для громади та її жителів.

Евакуація, кадровий голод та робота критичної інфраструктури

– 13 лютого 2026 року Рада оборони Херсонщини ухвалила рішення про розширення зони обов'язкової евакуації для родин з дітьми. Розкажіть детально: які саме райони та вулиці потрапили до нової зони обов'язкової евакуації? Скільки дітей проживає в цих районах?

– Рішення про розширення зони обов’язкової евакуації родин з дітьми ухвалене через посилення російських обстрілів і реальну загрозу життю людей.

До нової зони увійшла частина Дніпровського району міста, а також селище Приозерне, окремі території Комишан, зокрема вулиця Нижня та прилеглі до Дніпра квартали. У самому Херсоні це вулиці Андрія Орлова, Грецька, Соборна та всі вулиці й провулки, розташовані нижче до річки.

За наявною інформацією, в цих районах продовжують проживати близько 60 дітей. Три родини, в яких п’ятеро дітей, категорично відмовляються від евакуації. Тому ними займається ювенальна поліція для вжиття заходів у межах повноважень. Крім того, є 3 факти, коли сім’ї з дітьми повернулися до Комишан.

– Чи є в місті дефіцит робочих рук — комунальників, енергетиків, лікарів, рятувальників? Як закриваєте ці потреби?

– Кадровий дефіцит є у всіх сферах. Найбільш відчутний він у медицині. Відсоток укомплектованості по закладах охорони здоров’я складає в середньому трохи більш як 50%. Найбільший брак у вузькопрофільних спеціалістах – офтальмологах, неврологах, фахівців з реабілітації тощо. Молоді лікарі не готові проходити у нас інтернатуру через безпековий фактор.

Не вистачає фахівців навіть в органах місцевого самоврядування, не кажучи вже про комунальні служби. Тому всі працюють в посиленому режимі і з високим навантаженням, адже розуміємо, що лише від нас залежить життєзабезпечення громади.

Працюємо над заохоченням молоді працевлаштовуватися в громаді. Зокрема, є обласна програма грошової допомоги для молодих фахівців, які готові працювати в громаді. Шукаємо в бюджеті можливості для підвищення зарплат, що минулого року було зроблено для працівників критичної інфраструктури, надання службового житла.

Обличчя прифронтового міста: бізнес, люди та погляд у майбутнє

– Що відбувається з бізнесом у Херсоні? Чи працюють магазини, аптеки, кафе?

– Попри обстріли та постійну небезпеку, бізнес в Херсоні є. Звісно, немає великих підприємств чи торгових центрів. ТРЦ "Фабрика" була зруйнована внаслідок російської агресії, наприклад. Працюють торгові мережі, такі як АТБ, Сільпо, працює "Нова пошта", аптечні мережі.

Здебільшого це малий та середній бізнес – магазина, кав'ярні, невеликі кафе. Є навіть ті, хто лише нещодавно відкрив свою справу, що свідчить про свідомий вибір підприємців залишатися та працювати у прифронтовому місті.

– Чи працюють Пункти незламності в повному обсязі? Скільки їх зараз, чи є вони в кожному районі, і чи вистачає там генераторів, тепла, інтернету?

– У підпорядкуванні МВА в Херсонській громаді працюють 25 Пунктів незламності, які забезпечені всім необхідним – генераторами, альтернативними засобами опалення, ліжками, доступом до інтернету, терміналами Starlink, ліжками. Тобто, всім необхідним для перебування там людей у випадках надзвичайних ситуацій або блекаутів.

Крім цього, днями в межах співпраці з Товариством Червоного Хреста було отримано партію потужних генераторів саме для Пунктів незламності, які вже встановлені та готові до роботи. Працює Пункт незламності і в мікрорайоні Корабел, який функціонує і як центр видачі гуманітарної допомоги херсонцям, які залишаються там. А це близько 250 людей.

– Скільки людей сьогодні проживає в Херсоні? І як ця цифра змінилася за останні місяці?

– За нашими даними, наразі в самому місті проживає понад 63 тисяч людей. В громаді – понад 75 тисяч. До початку повномасштабного вторгнення в Херсонській громаді проживали 323 тисячі людей.

Сказати точну кількість населення станом на сьогодні наразі неможливо, бо постійно триває евакуація людей з небезпечних районів. Зокрема, з прибережних районів міста, в тому числі Острова, та населених пунктів, які постійно перебувають під ворожим вогнем – Антонівка, Комишани тощо. Є постійна міграція людей. Більшість виїздіть самостійно в інші регіони, інші тимчасово переїжджають у відносно більш безпечні райони Херсона.

– Чого чекаєте для Херсона після війни? Яким може стати це місто, чи повернуться до нього люди?

– На мою думку, після перемоги Херсон чекає лише відродження та відновлення за принципом "краще, ніж було". І люди будуть повертатися відбудовувати свої будинки, повертати свій бізнес, робити місто кращим. Я в цьому впевнений

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що операція США та Ізраїлю проти Ірану може мати як позитивний, так і негативний вплив на Україну. З одного боку, є побоювання щодо можливого скорочення постачання ракет для систем ППО, а з іншого — рівень підтримки Росією з боку Ірану може знизитися.