Гроші, люди і час: виконавчий директор NAUDI про те, що потрібно українському ОПК у 2026 році

На дискусії "ОПК-2026: ефективність, розвиток та масштабування", організованій за участі Radio NV та NAUDI, обговорили ключові проблеми, з якими українські виробники оборонної продукції стикаються напередодні 2026 року, а також очікування галузі від державної політики.

Що потрібно знати

• Українські виробники входять у 2026 рік із трьома ключовими проблемами: нестача фінансування, кадрів і часу.
• Галузь потребує доступу до кредитів
• Відкриття експорту залишається критично важливим для виживання

"Телеграф" побував на заході, де виконавчий директор NAUDI Сергій Гончаров окреслив три базові фактори, без яких розвиток комплексу є неможливим.

За його словами, практичні потреби виробників зводяться до грошей, людей і часу. Він наголосив, що, попри обмеженість державного бюджету, закупівлі для сектору безпеки і оборони залишаються адекватними, однак держава має шукати додаткові джерела фінансування, зокрема через зовнішні ресурси та відкриття експорту.

"Усі податки залишаються в Україні. Будь-яке додаткове заробляння означає можливість збільшення видатків на оборону", — підкреслив він.

Окрему увагу Гончаров звернув на доступ виробників до фінансових інструментів. За його словами, програма кредитування почала працювати лише минулого року, хоча нормативну базу для цього держава готувала кілька років.

Другим критичним викликом для галузі Гончаров назвав кадрове питання. За його словами, Україна перебуває у жорсткій конкуренції за фахівців не лише всередині країни, а й з державами-партнерами.

"Ми бачимо приклади, коли спеціалісти з оборонних напрямів переїжджають за кордон і працюють там уже на іноземні компанії. Це велика проблема — як стимулювати людей залишатися в Україні і обирати оборонну галузь як довгострокову кар’єру", — сказав він.

Третім фактором він назвав час, який підприємства змушені витрачати на бюрократію, погодження рішень і численні перевірки.

"Починаючи з травня 2022 року багато контролюючих структур фактично повернулися до довоєнної логіки роботи. Це забирає колосальний ресурс, який міг би бути спрямований на розвиток виробництва", — зазначив Гончаров.

Окремо він наголосив на важливості відкриття експорту для українських виробників.

"Це не лише питання прибутку. Це питання нарощення спроможностей і, для багатьох підприємств, питання виживання. Якщо продукцію не купують у межах держзамовлення, підприємство не може забезпечити людей роботою", — підкреслив він.

За словами Гончарова, поки українські виробники залишаються обмеженими внутрішнім ринком, їхні міжнародні партнери активно виходять на зовнішні ринки і займають ніші, які ще кілька років тому були унікальними для України.

"Те, що було унікальним у 2022-2023 роках, сьогодні вже масово копіюється. На будь-якій міжнародній виставці можна побачити сотні безпілотників, і багато з них просуваються країнами, які ще вчора користувалися українським досвідом", — резюмував він.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Кабінет Міністрів ухвалив оновлену процедуру бронювання, яка надає Міністерству оборони можливість визначати підприємства критично важливими без зазначення конкретної кількості військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню, з метою спрощення роботи оборонних виробництв.