Український ОПК готовий продавати більше, ніж купує держава: що заважає експорту

На дискусії "ОПК-2026: ефективність, розвиток та масштабування, організованої за участі Radio NV та NAUDI, обговорювалося відкриття експорту продукції українського оборонно-промислового комплексу. Виробники зброї та представники влади обговорили поточний стан експортних процедур та перспективи виходу українських виробників на зовнішні ринки.

Що потрібно знати

• Виробництво зброї в Україні вже перевищує обсяги держзакупівель
• Експорт формально дозволений, але на практиці не працює
• Замість продажу зброї обговорюють винесення виробництв за кордон

На цьому заході побував "Телеграф".

Про підхід держави до відкриття експорту розповів Давид Алоян, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України. За його словами, експорт де-факто не є повністю закритим, проте залишається обмеженим у рамках чинної системи експортного контролю. При цьому держава вже рухається до моделі контрольованого експорту, яка має запрацювати найближчим часом.

"Експорт у будь-якому разі має існувати. Це те, до чого ми прийдемо, швидше за все, вже найближчим часом. Концепція контрольованого експорту опрацьовується, і цей процес не буде зупинено", — зазначив Алоян.

Він наголосив, що технології, створені за час повномасштабної війни, є результатом насамперед бойового досвіду та роботи військових на фронті, а не лише фінансування, тому держава має побудувати механізми захисту цих розробок та мінімізувати ризики їхньої неконтрольованої передачі.

Водночас зазначив Алоян, наявність ризиків не може бути підставою для блокування розвитку оборонної галузі.

Про практичні причини, через які експорт озброєння досі не працює, розповіла депутат від "Слуги народу" Галина Янченко. За її словами, експорт товарів подвійного призначення вже частково функціонує ліцензії на нього видає Державна служба експортного контролю.

При цьому прямий експорт озброєння залишається заблокованим, оскільки такі рішення через політичну чутливість передаються на розгляд Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва, яка досі не сформована.

"Після запуску комісії можуть з’явитися окремі експортні ліцензії, але мова, швидше за все, піде не про продаж готового озброєння, а про так званий експорт заводів — передачу технологій та створення виробництв за кордоном", — зазначила Янченко.

Вона наголосила, що такий підхід є хибним, оскільки українські підприємства вже мають готові виробництва, але залишаються недозавантаженими.

Нагадаємо, раніше Телеграф писав, що аварійна ситуація 31 січня наочно продемонструвала вразливість енергосистеми України, яка після регулярних ракетних ударів продовжує працювати в режимі тимчасових рішень. Виникає питання, чи можливий повтор суботнього блекауту, які ризики зберігаються та що показала робота атомних електростанцій під час інциденту?