Гроші вкрали, але є й плюси: "золотий" ремонт вулиці привів до суду київських чиновників

Мільйони — на папері, асфальт — на дорозі, підозри — в суді. Ремонт однієї з головних магістралей Києва, який мав оновити Кирилівську, обернувся кримінальною справою проти чиновників КМДА та керівництва ШЕУ. Слідство стверджує: за "косметикою" ховалася схема із завищеними обсягами та "намальованими" зарплатами.

"Телеграф" вивчив матеріали справи й з’ясував, як саме вдалося привласнити мільйони гривень.

Кирилівська: від обіцяної реконструкції до "поточного ремонту"

Вулиця Кирилівська одна з ключових транспортних артерій, що з’єднує Поділ з іншими районами — Оболонським та Шевченківським та "виводить" на північно-західні в’їзди до міста. Її фішкою є найстаріший трамвайний маршрут столиці. Стан колій, а також дорожнього покриття та тротуарів давно викликав нарікання водіїв автівок та громадського транспорту.

Тож влада ще у 2018 році заявляла про підготовку до масштабної реконструкції. Вона передбачала як оновлення підземних інженерних мереж, дощової каналізації, так і ремонт дорожнього покриття, оновлення тротуарів та заміну трамвайних колій. Акцент робився також на розширенні проїжджої частини, а задля цього навіть планувалось знесення нежитлових споруд.

Натомість реалізація задуму розтягнулась на роки та звелась до поточного ремонту. Виконаний він був у 2023-2024 роках. Загалом на Кирилівській замінили зношені трамвайні колії , переклали асфальт, вимостили плиткою тротуари, зробили паркувальні кармани тощо. У КМДА на цьому об'єкті активно піарились, але наразі він є предметом кримінального провадження.

Рішення посадовців: хто проштовхнув ремонт попри ризики

Як з’ясували правоохоронці, ключові рішення щодо одного з етапів "золотого" ремонту ухвалював тодішній директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Йдеться про Руслана Кандибора, що працював на цій посаді з 2021 року, а в 2025 був звільнений і отримав підозру у службовій недбалості. Наслідком її стало руйнування тунелю між станціями "Деміївська" — "Либідська" у столичному метрополітені.

За версією слідства, у випадку з Кирилівською, Кандибор як посадовець КМДА наполіг: ділянку від перетину з вул. Троїцько-Кирилівська в напрямку вул. Ярославської необхідно включити до плану робіт 2024 року. На поточний ремонт було заплановано в цілому 50 млн грн.

Таке рішення посадовець ухвалив попри застереження керівника "Шляхо-експлуатаційного управління (ШЕУ) по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району" (на той момент ним був Володимир Мартинюк) щодо аварійного стану інженерних мереж. А на їх ремонт кошти в бюджеті закладені не були.

"У зв`язку із чим ремонт дорожнього покриття вулиці є недоцільним та може створити загрозу повторних ремонтів у випадку аварій інженерних мереж", – такими, як випливає з судової ухвали, були аргументи комунальника.

Ці ризики керівник департаменту не врахував і про всяк випадок організував зміну керівництва ШЕУ. У квітні 2024 обов’язки начальника розпорядженням міського голови були покладені на головного інженера підприємства – Володимира Листопадського.

Хто був виконавцем: ставив підписи під актами та керував працівниками

На керівній посаді в ШЕУ Листопадський, за версією правоохоронців, відповідав за практичну реалізацію злочинної схеми. А саме:

• посприяв аби в тендері на 19 млн. грн. перемогла потрібна фірма – ТОВ "КП "Шляхбуд Інвест". При цьому ремонт розпочався силами комунальників ще до укладання з фірмою договору, що зафіксовано в одній з судових постанов у справі.
• контролював хід робіт, вирішував, кого залучити до їх виконання, і погоджував платежі приватному підприємству. Зокрема, лише за літо та зиму 2024 року завдяки його підпису на користь ТОВки було перераховано понад 6 млн грн.

Разом зі спільниками начальник ШЕУ також вносив неправдиві дані в акти виконанних робіт на Кирилівській. Йдеться про документи за серпень, жовтень, листопад і грудень 2024 року, в яких зазначались завищені обсяги асфальтобетону – додаткові 276 тонн.

Правоохоронці також встановили, що фактична щільність асфальтобетону на примиканнях (ділянках, де одна ділянка дороги приєднується до іншої), паркувальних кишенях і заїздах була нижчою, ніж вказано в актах. Тобто реальні обсяги та якість матеріалу не відповідали заявленим, як наслідок збитки для бюджету становили 1,3 млн грн.

Окремий напрямок схеми – махінації з заробітною платою. Виглядали вони так:

• працівників з інших районних ШЕУ – Голосіївського, Дарницького, Деснянського, Святошинського і Солом’янського – оформили в Подільське шляхо-експлуатаційне управління на пів ставки. Тобто робочий час на день "на папері" був 4 години, хоча фактично працювали люди повну зміну.
• паралельно тим самим працівникам за основним місцем роботи, де вони не з’являлись, "малювали" в табелях 8-годинний робочий день.

Тобто за документами виходило, що комунальники працюють по 12 годин, за ці "зайві" години нараховували зарплати та єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Різниця – в цілому 3,1 млн грн – опинилась в кишенях організаторів схеми.

Підозри вже оголошені, але до розгляду справи по суті ще не дійшли

В результаті колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслану Кандибору та начальнику одного з управлінь Департаменту, а також в.о. начальника ШЕУ Подільського району Володимиру Листопадському та головному інженеру цього підприємства наприкінці січня оголошено підозри.

Посадовцям інкримінують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення вчиненому організованою групою (ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК). Про це повідомляла Київська міська прокуратура.

Якщо провину фігурантів буде доведено у суді їм загрожує реальний тюремний строк — до 12 років тільки за ч. 5 ст. 191 КК України, що належить до категорії тяжких злочинів. Стаття 366 у цьому випадку є додатковою і "підсилює" обвинувачення.

Наразі провадження перебуває на стадії досудового розслідування і обрання запобіжних заходів. Зокрема, Подільський районний суд 26 січня вже обрав запобіжний захід для Листопадського – заставу в майже два мільйони гривень.

На черзі інші фігуранти. Чергове засідання суду відбулось 16 лютого, але станом на зараз ухвалені рішення не опубліковані у відповідному реєстрі.

Кілька підрядників не врятували Кирилівську від старих рішень

Існує велика ймовірність, що в ході розслідування "спливуть" і інші зловживання чиновників та підрядників. Адже ремонт вулиці Кирилівської "роздробили" на кілька частин і окремо визначали виконавців робіт. Наприклад, на відрізку від зупинки "Поділбізнеспарк" до вулиці Вікентія Хвойки оновлення вулиці оцінили в 34 млн грн. Цей підряд наприкінці 2023 року отримало ТОВ "КП "Шляхбуд Інвест" – та сама фірма, що вже фігурує в кримінальному провадження. Торги проходили без конкуренції і з незначним пониженням ціни.

На противагу цьому боротьба за право вкладати асфальт – окремо трамвайного і дорожнього полотна – у 2024 році була напруженою. Настільки, що учасники збили ціну за два лоти з майже 40 до 25 млн грн. Частину з них "забрало" ПАТ "Броварське ШЕУ №50", а решту – ТОВ "Будівельне підприємство "Інфраструктура Інвест". А у 2023 році на асфальтування вже виділялось майже 10 млн грн., які освоювало ТОВ "Будівельна компанія Альянсбудпром".

Активісти ГО "Пасажири Києва" відзначають: сама по собі практика залучення різних підрядників через окремі тендери не є проблемою. За умови, що мова йде про різні типи робіт, які не є профільними для конкретного підприємства.

- Наприклад, "Київпастранс" замовляв асфальтування у приватних фірм, бо його служба колії не має техніки для цих робіт. Адже відповідає за утримання трамвайної інфраструктури – колій, контактної мережі тощо. Крім того, ремонт Кирилівської був розтягнутий у часі і чекати поки на всій вулиці перекладуть рейки, було недоцільно. Тому зробили частину колій – провели тендер на укладання асфальту. Отже, в цілому це нормальна практика, – говорить співзасновник ГО "Пасажири Києва" В’ячеслав Скриль.

Співрозмовник також відзначив, хоча за паперами укладали асфальт різні фірми, насправді міг працювати один підрядник. Адже візуально покриття на вулиці виглядає цілісно. Звісно, що досліджувати цей аспект та визначати, чи мали місце процедурні, або фінансові порушення мають правоохоронці.

Плюси та мінуси "золотого" ремонту, що могли зробити краще комунальники

Натомість активісти більше наголошують на проблемах в підході до оновлення в столиці транспортної інфраструктури. Серед позитивних моментів ремонту на Кирилівській в ГО "Пасажири Києва" відзначали такі:

• трамвайні колії оновили з використанням рейок європейського виробництва, що зробило рух трамваїв тихiшим;
• вперше в Києві облаштували "віденську" зупинку, тобто з посадковим майданчиком піднятим до рівня підлоги транспорту.

Мінуси, на думку активістів, теж були присутні:

• решту зупинок лишили посеред проїжджої частини, що зберігає ризик для пасажирів опинитися під колесами автівок;
• трамвайні колії як і раніше проклали в рівень з дорожнім полотном. Тож машини могли заїжджати на них, аби об’їхати припарковані на основній смузі машини чи скоротити шлях. Такі випадки фіксували цієї зими читачі "Телеграфа".

- Оптимальний варіант для Кирилівської – розділення потоків. Тобто трамвайні колії з платформами для посадки/висадки пасажирів – окремо, автомобільні смуги – окремо. Таке рішення, звісно, завдання для реконструкції чи капітального ремонту, а не поточного. Проте навіть у його межах можна було, наприклад, підвищити платформи на зупинках трамваїв, облаштувати локальні острівці безпеки тощо, – наголосив В’ячеслав Скриль.

Тобто фактично, резюмував представник ГО, ремонт "законсервував" поточні проєктні рішення та організацію руху на Кирилівській. А міг би стати гарною можливістю переосмислити його й зробити вулицю більш безпечною.

Як повідомляв "Телеграф", наприкінці січня ще один посадовець КМДА — начальник Департаменту промисловості та розвитку підприємництва — отримав підозру через незадекларовані корпоративні права підприємства за кордоном на 4 млн грн.