Якщо демобілізація буде: чи вистачить Україні людей для заміни

Чи вистачить Україні людей для ротації та демобілізації військових — питання, на яке експерти дають протилежні відповіді. Однак вони сходяться на тому, що контракти зі збільшеними виплатами, анонсовані президентом Володимиром Зеленським, скоріше за все підписуватимуть вже мобілізовані військовослужбовці.

"Телеграф" зʼясував, що, на думку аналітиків, варто робити з СЗЧ та кого демобілізують у першу чергу, якщо така можливість зʼявиться.

Чи вистачить Україні людей, щоб замінити тих, що зараз на передовій?

Військовий аналітик Олексій Гетьман вважає, що для проведення ротації та демобілізації тих, хто зараз на передовій, Україні вистачить людей.

"Якщо розкладати по полицях, – то тут дуже багато питань, які треба паралельно вирішувати, щоб не було провалів на безпосередній лінії фронту. Якщо всі складові – і по ротаціях, і по мобілізації, і по строку служби, і по рекрутингу, – складуться як треба, якщо всі ці роботи будуть виконані правильно, – то це цілком можливо", – каже він.

У керівника безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павла Лакійчука – протилежна думка. Він стверджує, що людей не вистачить, принаймні при наявних темпах мобілізації.

"Щоб їх замінити – необхідна відповідна кількість людського ресурсу, яка має стати на захист держави. Але з поточними темпами мобілізації вона не покриває того некомплекту, який ми маємо. За великим рахунком, наша армія постійно зменшується", – вважає експерт.

Лакійчук уточнив, що коли представники Міністерства оборони і Збройних сил говорять, що план мобілізації виконується на 40-60%, це значить, що й відновлення потреби [ЗСУ – ред.] становить десь 40-60%.

"Тому вигадують підписання контракту з граничними строками. Не кажуть, що ті, хто відслужив чотири-п’ять років, демобілізуються, а наступні підписують контракт на рік. Ні, підписують контракт ті, хто відслужив чотири роки, щоб продовжувати служити. Це обман, за великим рахунком. Бо треба реалізувати запит на справедливість, на чіткі строки служби. А держава неспроможна його зреалізувати", – пояснив експерт.

Кого звільнятимуть зі служби в першу чергу

На думку Лакійчука при певному покращенні ситуації першими демобілізують обмежено придатних. Тих військовослужбовців, яких після поранень, хвороб тощо не можна використовувати за прямим призначенням, за їхньою військово-обліковою спеціальністю.

"Але в армії їх все одно тримають, тому що нема демобілізації. Очевидно, ця категорія першою піде, а не ті, кому найважче, хто перебуває на найгарячіших точках", – сказав він.

Гетьман вважає, що строк служби та стан здоров'я будуть головними факторами.

Що робити с СЗЧшниками

Аналітик наголосив, що немає простих відповідей на складні запитання. За його словами, СЗЧ найбільше поширене в центрах підготовки.

"На лінії фронту СЗЧ – невеликий відсоток. І там переважно тому, що людина хоче простіше перевестися з однієї бригади в іншу. Бо поки існує шалена бюрократична тяганина, це може забрати багато часу чи взагалі не вдасться. А якщо ти просто втік і через три дні повернувся, то не несеш відповідальності. А коли повернувся в іншу частину, і тебе там взяли на облік як СЗЧ – навіть депреміювання нема. Тобто це як спосіб перевестись в іншу частину", – пояснив він.

За словами Гетьмана, у нас близько 2 мільйонів "ухилянтів" плюс СЗЧ. Якщо їх порахували, то вони якось обліковувалися.

"Тобто, відомо, що це за люди. А в чому проблема заблокувати їм рахунки, доступ до будь-яких державних послуг, до водійських прав, до центру ЦНАП, до всього? Це політичне рішення. Тут складного нічого немає. Це можна прийняти дуже швидко. І це не сподобається громадянам, які аплодують втікачам від ТЦК. Але тут треба визначитись: ми боремося за рейтинги чи за перемогу у війні?" – каже він.

Гетьман впевнений, що Зеленський буде ухвалювати ті рішення, які є непопулярними для політика, але дуже корисні для держави: "З боржниками дуже просто розібралися, а з "ухилянтами" треба зробити те ж саме. У той самий закон додати одне слово – і все запрацює".

"Якщо президент каже, що готовий на непопулярні рішення, то одним із таких рішень бачиться, це максимально жорстко притиснути хвіст "ухилянтам" і дезертирам. І це можливо через державні структури, якими вони користуються, через державні послуги, через все, що є в державі. Просто "перекрити кисень". І хай приходять у військкомат, там їм розблокують рахунки, повернуть водійські права. Але хай вони скажуть, чому не на службі. Може, є вагомі підстави", – сказав він.

Павло Лакійчук теж вважає питання СЗЧ складним. Він порівняв військових, які самовільно залишити частину, з "ухилянтами".

"У нас мільйони українців порушують Конституцію, порушують мобілізаційне законодавство, ухиляючись від військової служби. А є на порядок менше СЗЧ, які здійснили злочин, коли втекли з армії, дезертирів, називаємо це своїми іменами. Але вони хоч спробували [служити в армії – ред.].

І коли сказати, що для них має бути жорстке покарання, якщо не будуть покарані пропорційно ті, хто навіть не спробував виконати свій обов'язок перед державою, – буде несправедливо. Тож спочатку треба з "ухилянтами" розібратися, а потім вже братися за СЗЧ", – вважає експерт.

Люди не розуміють, що чекає у ЗСУ

Гетьман порушив важливе питання: питання "ухилянтів" напряму повʼязане з тим, що військовозобовʼязані не розуміють, що на них чекає в армії.

"Чомусь всі вважають, якщо людина долучилася до Збройних Сил, то одразу йде "на нуль". Але 80 відсотків військовослужбовців у ЗСУ — не "на нулі". Армія так побудована, що за кожним військовослужбовцем "на нулі" чи навіть на навчанні стоять семеро людей, які його обслуговують: командир, начпрод, медик і так далі. Ми собі таку розкіш дозволити не можемо, але армія – це не тільки бойові дії", – сказав він.

На його думку, якщо людина відверто скаже, що не може психологічно брати участь у контактному бою, ніхто її туди не пошле. Такий військовослужбовець може займатися іншими роботами: забезпечення, розвідка, керування дронами, зв'язок.

"Тому мені здається, що ми медійно трошечки провалюємось, не зовсім чітко пояснюємо людям, що таке Збройні Сили", – резюмував він.

Чи контракти з виплатами у 250-400 тисяч гривень допоможуть поповнити армію?

Якщо буде визначено строк служби, вважає Гетьман, люди розумітимуть, що по закінченні трьох років служби вони можуть звільнитися.

"Коли люди знають, що можуть звільнитися, – вони приймають рішення продовжити строк служби на пів року, на рік. Особливої підготовки цій людині не потрібно, вона вже має і досвід, і знання, як треба вести бойові дії. Це перша складова.

Друга складова: якщо грошове забезпечення буде підвищено [до 250-400 тис. грн, про які казав Зеленський – ред.], то багато людей замислиться: зараз він звільняється, а чи є в нього робота? Чи є у нього можливості утримувати родину? Чи є можливості знайти роботу, щоб більш-менш пристойно існувати?" – каже аналітик.

Категорично не згодний з Гетьманом Лакійчук. За його словами, один раз вже пішли цим шляхом, а результат майже нульовий.

"Замість зниження порогу служби з 25 років до 22, ввели контракти "18-24" для молоді. І що? Спрацював цей механізм? Я не думаю, що такі ерзацзаходи дадуть користь. Для якоїсь незначної категорії особового складу, переважно тих, хто вже в армії, хто вже воює, — це певний вихід. Але це не поповнення Збройних сил. Це навіть не збільшення чисельності армії", – вважає експерт.

В першу чергу йдеться про мобілізованих військовослужбовців, які відмовляються підписувати контракт.

"Бо людина, яка багато воює, каже: дайте мені горобця в руки замість журавля в небі. Чи буде демобілізація, чи мене демобілізують через рік після підписання контракту? Швидше за все, це брехня. Але хоча б грошове утримання зміниться.

З іншого боку, я знаю багатьох хлопців, які не переходять на контракт принципово. Не тому, що не хочуть заробити, а тому, що йшли захищати свою державу, тому будуть воювати в статусі мобілізованого. І якщо перейдуть на контрактника, то вийде, що захищають державу за гроші", – розповідає Лакійчук.

Раніше народний депутат від "Слуги народу" Юрій Здебський заявив, що в Україні треба перевірити усі бронювання чоловіків в рамках реформування системи. Ймовірніше це стосуватиметься не тільки підприємств, а й студентів з відстрочками.