Був слон — і зник: таємниця фонтана, який кияни шукають на старих листівках

Читать на русском
Автор
Ілюстративне фото
Ілюстративне фото. Фото Колаж "Телеграфу"

Діти збігалися до нього з усього міста, він пережив бомбардування Другої світової, а одного дня просто зник

У 1930-х роках Київ переживав масштабне переосмислення міського простору. Не оминула ця хвиля й колишній Купецький сад (сучасний Хрещатий парк) — один із найстаріших зелених куточків міста. Тут вирішили створити справжній центр дитячого життя: грандіозний Палац піонерів із відповідною інфраструктурою, де кожна деталь — від алей до скульптур — мала нести відчуття радості та безтурботності.

Проєктом перетворення керував відомий архітектор Владислав Заболотний разом зі студентами будівельного інституту. Саме тоді парк почав набувати образу казкового простору — місця, де місто ніби відпускало дорослу суворість і поступалося дитячій уяві. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Фонтани нової епохи

Особливу роль у новому образі парку відіграли фонтани. Їхнім автором вважають скульптора Фролова, який свідомо відмовився від звичних для тієї доби монументальних форм. Замість суворих античних сюжетів з'явилися живі, теплі сцени: діти, що бавляться у воді, мама з малюками, ігрові композиції, сповнені руху й легкості.

Це був сміливий крок — адже офіційне мистецтво тих років тяжіло до пафосу й велич. Але в дитячому парку інші закони. І Фролов їх відчув.

Слон замість Аполлона

Та справжньою зіркою парку став величезний фонтан у формі слона. Масивна цементна фігура замінила попередню скульптуру — старого "Аполлона" — і майже одразу підкорила серця киян.

Фото: Владислав Пипер

За спогадами тих, хто бачив фонтан на власні очі, із хобота слона вгору злітав потужний струмінь води заввишки близько шести метрів. По периметру бортика мерехтіли дрібні бризки з форсунок, створюючи навколо фігури легку водяну завісу. Це видовище вабило дітей з усього міста.

Пережив війну — не пережив "реконструкції"

Доля слона виявилася по-своєму символічною. Фонтан пережив Другу світову війну, бомбардування та повоєнну розруху — і саме тому став для киян знаком відродження. Його зображення прикрашали поштові листівки, він з'являвся в кінохроніках. Добрий цементний велетень асоціювався з мирним дитинством — простим і щасливим.

Фото: Владислав Пипер

Але те, що не змогла знищити війна, знищило байдуже оновлення. Під час чергової реконструкції парку наприкінці 60-х старий "Слон" зник — тихо, без оголошень, без жодного рядка в пресі. Ні дискусій, ні прощань. Просто зник.

Пам'ять, що тримається на фото

Сьогодні про легендарний фонтан нагадують лише архівні знімки та усні перекази старожилів. Для одних це просто цікавий факт із міської історії. Для інших — особиста втрата: частина дитинства, яку не повернути.

Фото: the-city.kiev.ua

Історія слона з Купецького саду — це не просто краєзнавча замітка. Це нагадування про те, як легко зникають речі, що здаються вічними. І про те, що міська пам'ять потребує не менше турботи, ніж міські дороги чи фасади.

Раніше "Телеграф" розповідав про чавунних левів, які з'явилися в Києві понад 120 років тому. Це фонтани Термена — це унікальна історична пам’ятка Києва, яка поєднує в собі як практичну функцію, так і декоративну красу.