Напад на кілька країн одночасно? У Брюсселі пояснили, що може готувати Путін

Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск — один з небагатьох європейських лідерів, який тверезо оцінює російську загрозу. Тож його заяви про те, що РФ може напасти на НАТО "впродовж місяців" не є перебільшенням.

Як може виглядати така атака, й чи варто покладатися на США у захисті від неї — "Телеграфу" розповіла Марія Мартісіуте — аналітикиня Центру європейської політики (EPC) у Брюсселі.

До EPC Марія працювала в НАТО над реформами в оборонному та безпековому секторах.

За прогнозами спікерки, Росія дійсно може розвʼязати агресію проти тієї чи іншої країни, але гібридну. Мета — змусити союзників сумніватися у відповіді.

"Росія може вдатися до дуже розмитих, неоднозначних дій, які розділять Європу, — пояснює вона. — Наприклад, кібератака або захоплення супутників у космосі, а потім раптово соціальні заворушення в естонській Нарві, фейкові відео про насильство — і в якийсь момент там з’являються російські військові. Європа буде в повній розгубленості: це напад чи ні? І що робити далі?"

Подібний сценарій може статися і на острові Свальбрад (Шпіцберген) в Норвегії, вважає Мартісіуте.

Для довідки: 1920 року було підписано договір про Шпіцберген, який закріпив суверенітет Норвегії над архіпелагом, але інші країни отримали право працювати там і видобувати ресурси. Росія спочатку не брала участі в угоді, але приєдналася через 15 років і після цього теж отримала право вести там діяльність, зокрема видобувати вугілля.

Водночас, припускає експертка, Москва здатна розвʼязати агресію на кількох театрах одночасно — і Арктичному, і Балтійському.

"Я дедалі більше вважаю, що там може виникнути щось гібридне, можливо навіть одночасно на обох театрах, — зазначає вона. — Не знаю, як Швеція і Фінляндія, які одночасно є арктичними та балтійськими державами, — будуть балансувати й розподіляти свої сили та спроможності".

Утім заяви Дональда Туска варто розглядати і в контексті порушень повітряного простору країн-членів НАТО російськими дронами або винищувачами — це вже неодноразово ставалося.

Марія Мартісуте висловлює занепокоєння, що гібридні атаки Москви у будь-який момент можуть призвести до жертв.

"Україна є яскравим прикладом — як у контексті США, так і союзників поза Америкою. У нас ніколи не було довгострокового плану щодо України: як має виглядати перемога, коли має закінчитися війна, як її завершити. Такого плану не існувало.

З огляду на непередбачуваність Трампа і на те, що він розглядає Росію як потенційного торговельного партнера, розумно готувати різні сценарії. І Польща тут не єдина. Інші союзники, ймовірно, теж готуються до варіантів, за яких підтримка США може бути мінімальною", — пояснила вона.

Поруч зі Статтею 5 НАТО існує Стаття 42.7 Договору про Європейський Союз — вона була активована лише один раз в історії, після терористичних атак у Франції 2015 року. Ця стаття стосується взаємної допомоги.

Простими словами: якщо одна з країн ЄС стає жертвою нападу, інші держави-члени зобов’язані надати їй підтримку всіма доступними засобами, які вважають необхідними.

"Оскільки не можна виключати, що Росія може бути готова — особливо у випадку можливого припинення вогню в Україні — атакувати країну НАТО або ЄС, чи навіть кілька одночасно, то, звісно, ми маємо підготуватися", — підсумувала Марія Мартісіуте.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, чому Росія досі не напала на НАТО. Є лише дві причини.