Мирний план із мінами уповільненої дії: чому переговори можуть зайти у глухий кут

Політолог Володимир Фесенко проаналізував зміст і перспективи запропонованого мирного плану щодо завершення війни Росії проти України.

У розмові з "Телеграфом" він пояснив, чому цей план не є принципово новим і які ризики закладені в його структурі.

План насправді не новий?

Володимир Фесенко підкреслює, що розширений варіант мирного плану не зник і не був відкладений. Йдеться не про скорочення чи відмову від окремих положень, а про зміну структури переговорів та логіки роботи з пунктами. За його словами, зараз план фактично розведений за кількома напрямками — залежно від того, з ким саме обговорюється той чи інший блок.

За оцінкою Фесенка, у разі якщо цей підхід вдасться реалізувати, результатом може стати не одна універсальна мирна угода, а кілька паралельних домовленостей з різними суб'єктами:

• між Україною та Росією за посередництва США;
• кілька окремих угод з нами у американців;
• у американців із росіянами;
• і, за задумом, має бути окрема угода між США, Європою та Росією про безпеку в Європі.

Водночас експерт застерігає, що поки є сумніви щодо того, чи запрацює ця схема взагалі.

"Щодо самого мирного плану з 20 пунктів. Я б не сказав, що це про все добре. Там є кілька пунктів, які можуть спрацювати як міни уповільненої дії. Тому не все так просто", — зауважує політолог.

Яка головна невизначеність

Мирний план зараз залишається проєктом, узгодженим тільки між Україною та США, а його подальша доля залежить від реакції Кремля. Водночас він не очікує, що російський президент дасть пряму відмову, враховуючи значення для нього особистого діалогу з Дональдом Трампом.

Путін, на думку політолога, висловить велику кількість критичних зауважень і, як мінімум, половина пунктів, які вже вирішені між українцями та американцями, буде піддана критиці.

"І тому наступним кроком стане необхідність узгоджувати подібний план — не знаю, з 15, 20 чи 25 пунктів — уже з росіянами. До речі, є велика підозра, що щось подібне з росіянами вже обговорювали", — вважає експерт.

Коли Віткофф і Джаред Кушнер приїжджали до Москви, вони також щось обговорювали з Путіним. Узгодили вони щось чи ні, каже Фесенко, ми не знаємо. І це є головною проблемою. Якщо про українські переговори зі США досить багато відомо, то про те, що американці узгодили чи не узгодили з росіянами, ми не знаємо нічого.

"Це і є ключова проблема. Але, тим не менш, подальша логіка виглядає так: з нами щось узгодили приблизно на 90 відсотків. З росіянами — поки ні. Але я допускаю, що після зауважень Путіна почнеться активна робота, і, можливо, десь у середині січня, залежно від розвитку подій, з ними щось таки узгодять", — підсумовує він.

Логіка подальших переговорів

Після отримання позиції Кремля, за оцінкою Володимира Фесенка, наступним етапом стане спроба звести в єдину конструкцію ті напрацювання, які американці вже узгодили з Україною, з вимогами та зауваженнями російської сторони.

"Після цього потрібно буде зблизити узгоджені з Україною варіанти американців з тими, які доведеться узгоджувати з Росією, і звести їх до певного спільного знаменника. І ось тоді, я думаю, не раніше середини або другої половини січня, розпочнеться реальна робота", — пояснює політолог.

Він уточнює, що ця робота матиме кілька рівнів. Частина пунктів не викликатиме принципових суперечок.

"Не так, як зараз — окремо зустрічаються з нами, окремо з росіянами, — а хоча б у межах одного готелю чи готельного комплексу", — зазначає Фесенко.

За його словами, таких пунктів буде багато, і саме серед них є той, без якого жодна мирна угода в принципі неможлива.

Йдеться про припинення вогню. Фесенко переконаний, що якщо ceasefire залишиться фінальним пунктом плану, він не спрацює. На його думку, шанси зберігаються тільки у разі перенесення цього пункту на більш ранній етап переговорів.

Водночас він зауважує, що частина інших положень не є принциповими вже на цьому етапі. Наприклад, щодо Запорізької АЕС, він вважає, що компроміс знайти можна.

"Наприклад, щодо Запорізької АЕС, я думаю, якийсь умовний компроміс знайти можна. Це не принципове питання. Він є похідним від глибших протиріч, пов’язаних із територіальним питанням, а також з питаннями статусу АЕС, відшкодувань тощо", — зазначає Фесенко.

Територіальне питання як глухий кут переговорів

Володимир Фесенко підкреслює, що нинішній мирний план навмисно побудований так, щоб не торкатися теми, яка здатна зруйнувати переговорний процес ще до його початку.

"Але ключове питання, щодо якого компромісу немає і не буде навіть теоретично, — це територіальне питання. І це не тільки Донбас. У цьому плані взагалі немає пункту про статус українських територій, анексованих Росією", — каже Фесенко.

За його словами, сторони виходять із принципово несумісних позицій, що робить неможливими будь-які компромісні формули у цій частині.

Фесенко також звертає увагу на різницю між підходом США та публічними вимогами Кремля. Американська модель, за його словами, спрямована на фіксацію статус-кво заради припинення бойових дій, проте вона не відповідає тому, що декларує російське керівництво.

Водночас позиція Путіна, за словами експерта, значно жорсткіша і передбачає максимальні територіальні вимоги.

"Путін заявив, що потрібно визнати п'ять регіонів. Він хоче, щоб українські війська вийшли і з Херсона, і з Запоріжжя. Те, що їм не вдалося захопити військовим шляхом, вони хочуть отримати політично", — каже Фесенко.

Саме тому, підсумовує Фесенко, територіальне питання залишається головною пасткою переговорного процесу.

"Якщо саме це питання почне обговорюватися — все, це глухий кут. Якщо воно залишиться передумовою припинення вогню, жодної мирної угоди не буде", — підсумовує експерт.

Окремо Володимир Фесенко звертає увагу на фактор, який не прописаний у жодних пунктах і схемах, але може звести нанівець будь-який план. Йдеться про особисту готовність Володимира Путіна завершувати війну, яку політолог оцінює вкрай скептично.

За його словами, вимоги Кремля можна трактувати як елемент переговорного торгу, проте реальних сигналів про готовність до поступок із російської сторони немає. Те, що обговорюється щодо Донбасу, експерт пов'язує не з позицією Москви, а з ініціативами американської сторони.

Фесенко також звертає увагу на відсутність підтверджених домовленостей, про які періодично заявляє російська сторона. Зокрема йдеться про так званий "дух Анкориджа", існування якого не підтверджують у Вашингтоні.

"Чи були ці домовленості — ми не знаємо. Американська сторона цього не підтверджує, але водночас намагається щось просувати", — зазначає він.

У такій ситуації, за словами експерта, можливий сценарій, за якого війна продовжуватиметься, а переговори відбуватимуться паралельно. Окремо політолог наголошує, що центральним елементом будь-якого реального мирного процесу має бути припинення вогню.

Фесенко застерігає, що логіка, закладена зараз у мирному плані, майже повністю відтворює помилки минулих угод, які так і не запрацювали.

"Якщо припинення вогню буде в кінці, як це закладено зараз, це буде повторення помилок Мінських угод. Так само буде і зараз — це не спрацює", — підкреслює він.

Єдиним реалістичним варіантом експерт називає поетапну модель деескалації, за якої припинення вогню відбувається паралельно з узгодженням окремих пунктів.

Суверенітет, вибори та "паперові гарантії" безпеки

Значна частина пунктів мирного плану потребує суттєвого доопрацювання, щоб уникнути двозначних формулювань, які вже раніше призводили до провалу домовленостей. На його думку, низка положень виписана занадто абстрактно і створює ризики різного трактування. Як приклад він наводить пункт про так зване "перезатвердження" суверенітету.

"Нам нічого не потрібно перезатверджувати. Потрібно просто підтвердити суверенітет України і чітко його конкретизувати", — пояснює політолог.

Фесенко підкреслює, що йдеться не про декларації, а про чітке закріплення принципу, за яким жодні рішення щодо внутрішнього устрою держави не можуть прийматися під тиском інших сторін.

Окрему загрозу, за словами експерта, становить включення теми виборів у можливі домовленості з Росією.

"Якщо ми почнемо це узгоджувати, росіяни висунуть велику кількість зустрічних вимог", — підкреслює Фесенко.

Політолог застерігає, що такі вимоги можуть стосуватися визнання так званих "виборців" з території Росії, легалізації проросійських політичних сил і відкриття інформаційного простору для російських медіа, що фактично означатиме пряме втручання у внутрішні справи України.

Коментуючи пункт про договір про ненапад, Фесенко зазначає, що цей елемент є скоріше відображенням американського підходу, ніж реальною гарантією безпеки.

Він підкреслює, що сам по собі договір про ненапад не є критичним, якщо він не підкріплений реальними запобіжниками та автоматичними механізмами реагування у разі порушення зобов'язань.

"Для нас цей пункт не є принциповим. Ми наполягаємо на реальних гарантіях безпеки", — резюмує він.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що один із пунктів — 13-й — припускає, що обидві країни будуть впроваджувати освітні програми, спрямовані на протидію расизму та дискримінації. При цьому Україна має привести свою політику у відповідність до норм ЄС у сфері релігійної толерантності та захисту мов національних меншин.