Там пахло шоколадом, а тепер панує руїна: що сталося з відомою фабрикою в центрі Івано-Франківська

Івано-Франківськ — місто з багатошаровою історією. У самому центрі, серед жвавих вулиць і пішохідних маршрутів, уже багато років стоїть занедбана будівля колишньої фабрики шоколаду та цукерок — колись одного з найамбітніших підприємств Станіславова.

Історія фабрики тісно пов’язана з ім’ям польського кондитера Владислава Кровіцького. У червні 1900 року в будинку Міщанського банку (зараз — вулиця Незалежності, 15) відкрилося підприємство "Цукерня і фабрика кондитерських виробів, шоколаду і печива Яна Новорольського і Владислава Кровіцького". Через 13 років кондитерська Кровіцького змінила адресу й розмістилася на першому поверсі будинку Хованців — готелю та ресторану "Уніон" у 4 будинку на тій самій вулиці.

Справи йшли успішно: виробництво знаходилося у підвальних приміщеннях, а солодощі продавали прямо на першому поверсі кам’яниці. Кондитерська Кровіцького пропонувала широкий асортимент. Тут можна було придбати плетінки з маком, мигдальною або горіховою масою, штруделі, мигдальні, бісквітні, горіхові, шоколадні торти, карамель, шоколадні цукерки з лікерами, соками, марципаном, праліне та багато іншого.

Підприємство успішно розвивалося і виникла потреба у будівництві окремого корпусу для виробництва. 22 лютого 1926 року у Станіславові відбулося урочисте відкриття фабрики шоколаду та цукерок. Ця подія стала помітною міською новиною. На свято прибули представники влади та міських кіл, представники поліції та військових структур, банкіри й підприємці.

Як пише blitz.if.ua, освячення приміщення провів ксьондз, після чого були запущені фабричні машини й виготовлені перші шоколадні вироби для гостей. Керівником фабрики став голландець Жан Кляйнман. У своїй промові він розповів про основи виробництва та провів екскурсію цехами. На той момент на підприємстві працювали 50 осіб, які щодня виробляли до 800 кілограмів твердого шоколаду, окрім інших десертних виробів. Гостей вражала вишукана упаковка продукції, а сам Кровіцький приймав вітання.

Однак фабрика пропрацювала у первісному вигляді недовго. Уже до 1930 року економічні проблеми в країнах Західної Європи позначилися й на підприємстві. Кровіцькому довелося продати бізнес, оскільки обсяги виробництва скоротилися. На початку 1930-х років на базі фабрики було створено акціонерне товариство. Є відомості, що у 1934 році підприємством керувала дружина одного з місцевих адвокатів, а фірма отримала назву "Локарна" — на честь італійського міста, відомого своїм шоколадом.

У 1970-х роках виробництво в центрі Івано-Франківська було припинено, підприємство переїхало на нинішню територію ПАТ "Ласощі", а історична будівля поступово занепала. Сьогодні це напівзруйнована часом кам’яниця — один із тих будинків-привидів, які нагадують про промислове минуле центральної частини міста.

Раніше "Телеграф" розповідав історію найстарішої кондитерської крамниці у Харкові. "Ведмедик" працює вже понад 125 років.