Іноді її говорять ніжно: росіяни зламають голову, але ніколи не зрозуміють сенс цієї лайки

Українська мова багата не лише на барвисті слова та вирази, а й на різноманітні лайки, що передають велику палітру відтінків.

Сьогодні "Телеграф" розповість про іменник "телепень", який використовують для опису незграбної та не надто кмітливої людини.

Найчастіше це слово застосовують у побуті, коли хтось забарився, розгубився або, як кажуть на сленгу, "гальмує". Окрім роздратування, воно часто вживається з іронією, а іноді – з ніжністю. Також його нерідко можна зустріти у літературі.

Походження слова пов’язане із давніми східнослов’янськими дієсловами "телепатися", "телепати", що означають повільний рух — коли людина плететься або йде незграбно. Спочатку "телепень" стосувався саме фізичної манери рухатися, а не розумових здібностей.

Поступово значення слова розширилося на поведінку загалом і швидкість реакції. Воно закріпилося як характеристика людини, яка довго думає або не відразу розуміє, що від нього вимагається. Також його вживають, коли хтось зробив дурню.

Приклади використання у літературі:

– Мовчій був незграбний сільський телепень. (Л. Смілянський)

– Вчорашній солдатик, миршавий телепень з двома прищиками на щоці, не оцінив її жіночої одчайдушності. (Г. Колісник)

– Підвівся я і хотів сказати на весь голос: "Люди добрі, оця дівчина мене ума-розуму вчила, а я, старий телепень, ще й носом крутив!". (С. Журахович)

– Гляне [Уляна] на тебе, то неначе по коліна в землю вгонить; стоїш, як телепень, та тільки очима лупаєш. (О. Стороженко)

Раніше ми розповіли, звідки в українців вислів "могорич" і що це слово означає насправді.