Росіяни розгойдують тему нападу на НАТО не просто так: чого прагне Кремль

Росія цілеспрямовано розганяє через західні медіа тему можливого вторгнення в країни Балтії, щоб вплинути на громадську думку та поставити під сумнів готовність НАТО до колективної оборони. Такі інформаційні вкиди є частиною ширшої стратегії тиску і сигналів про ескалацію.

Москва також вимагає чіткої зони військово-політичного впливу, маючі на увазі пострадянські держави. Такою думкою з "Телеграфом" поділився політолог та військовий експерт Дмитро Снєгірьов.

Компанія з нагнітання страху — проєкт РФ

Він наголосив, що країна-окупант цілеспрямовано нагнітає через західні ЗМІ тему можливого вторгнення в країни Балтії, намагаючись вплинути на інформаційний простір і поставити під сумнів готовність НАТО до реагування.

Москва окреслює сфери впливу

Він зауважив, що в останній заяві міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова йдеться про те, що завершення війни в Україні потребує гарантій безпеки не для Києва, а для Москви.

"Тобто Росія вимагає чіткої зони військово-політичного впливу. В цій зоні невипадково є держави пострадянського простору, зокрема, й країни Балтії. Нагадаю, 19 вересня 2025 року російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії над Фінською затокою і залишалися там загалом 12 хвилин. У НАТО повідомили, що здійснили перехоплення літаків.

А вже 23 вересня, Північноатлантична рада зібралася на прохання Естонії відповідно до статті 4 Вашингтонського договору, щоб обговорити та рішуче засудити небезпечне порушення Росією повітряного простору країни", – каже політолог.

Новий закон відчинив вікно ескалації

На тлі повідомлень у західних ЗМІ, зокрема, у Reuters, російська Державна дума ухвалила закон про можливість використання збройних сил для захисту громадян Росії й російськомовного населення, акцентував Снєгірьов. Тобто, на його думку, дається чіткий політичний та інформаційний сигнал про можливість проведення гібридних операцій або безпосередньо військового вторгнення.

"Перш за все цей крок спрямований на Сполучені Штати та їхніх союзників. Росія таким чином демонструє готовність до подальших сценаріїв ескалації та фактично заявляє про своє "право" на превентивне застосування збройних сил для захисту власних громадян або російськомовного населення за кордоном", – зазначає експерт.

Російський ексклав стає гарячою точкою?

У тій же канві у Калінінграді відбулася зустріч голови Комітету державної безпеки Білорусі Івана Тертеля й директора Служби зовнішньої розвідки РФ Сергія Наришкіна. Відповідно надається сигнал країнам Балтії й Польщі щодо Сувалкського коридору. Москва натякає на можливість безпосереднього вторгнення з Білорусі російських підрозділів для створення сухопутного шляху, який, за задумом росіян, має зʼєднати Білорусь з Калінінградською областю.

Дві ключові тези російської пропаганди

"На цьому тлі, істерика у західних ЗМІ і є активною операцією російських спецслужб в інформаційному просторі з метою формування громадською думки. Останні просувають дві тези. Перша — неготовність населення балтійських країн захищати власні держави.

Друга — неготовність країн Заходу застосувати п'яту статтю Статуту НАТО про колективну безпеку. Насамперед це стосується балтійських країн. Водночас мусується теза про можливі територіальні поступки з боку членів НАТО у випадку окупації балтійських країн", – пояснює політолог.

Навчання НАТО – це відповідь Кремлю

Снєгірьов підсумував, що заяви про можливе швидке захоплення країн Балтії є частиною інформаційної кампанії РФ, спрямованої на нагнітання страху та підрив довіри до НАТО, тоді як підготовка масштабних навчань Альянсу в Естонії свідчить про його готовність до протидії російській агресії.

Раніше Снєгірьов розповів, як білоруські підприємства заробляють на війні в Україні. Гроші Мінську приносить не тільки зброя – на окупованих українських територіях продаються медикаменти, харчові продукти та інші товари з Білорусі.