Є два сценарії майбутнього для України: міністри ЄС про те, чи закінчиться війна до кінця року
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Чи ближча Україна до мирної угоди?
У понеділок, 15 грудня, мир в Україні є домінуючою темою переговорів у Берліні, а також Брюсселі. У політичній столиці ЄС на чергове засідання зібралися європейські міністри закордонних справ, аби забезпечити сильну позицію Києва на наступний рік, повідомляє кореспондентка "Телеграфу".
Зокрема, мова про кредит чи інший варіант грошової допомоги для України та перспективи членства в Європейському Союзі, яке партнери розглядають як частину майбутніх безпекових гарантій.
Що важливо знати:
- Європейці не мають плану Б, крім репараційного кредиту для України
- Міністри ЄС наполягають на справедливому мирі для українців
- Результат війни в Україні визначить майбутнє Європи
Так, на думку міністра Німеччини у справах Європи Ґюнтера Кріхбаума, Європу "більше не обходять стороною" у переговорному процесі — про це серед іншого свідчить візит американської делегації до столиці ФРН.
Але міністр наголошує: ситуація непроста, адже попри активну роботу над мирним планом, Україна потребує фінансової підтримки на 2026 рік. Єдиний швидкий спосіб забезпечити це — репараційний кредит на основі російських заморожених активів. Однак тепер, окрім Бельгії, до закликів шукати альтернативний спосіб допомоги Києву приєдналися щонайменше Італія, Болгарія, Мальта та Чехія. Натомість Словаччина та Угорщина вже анонсували, що не підтримають рішення по кредиту.
"Україна потребує нашої підтримки, і той, хто відмовляється від цього, має також запропонувати реальні альтернативи. Наразі не було представлено жодної пропозиції, яку можна було б назвати справді проривною.
Україну необхідно стабільно фінансувати. Запропонована модель репараційного кредиту є підходом, який можна і варто реалізовувати", — вважає Кріхбаум.
Натомість міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс зазначає: хоча репараційний кредит "не є ідеальним варіантом", це єдиний спосіб мобілізувати кошти для потреб української сторони.
"Два "козирі", які Європа може і повинна надати Україні: членство в ЄС та фінанси, зокрема репараційний кредит", — сказав політик.
Відповідаючи на запитання "Телеграфу" стосовно оцінок США, що Україна зараз ближча до миру, ніж будь-коли раніше, Будріс відповів:
"У нас великі надії і очікування, що цього разу буде реальний прогрес, але ми всі розуміємо, де проблема. І вона не в Україні.
Україна готова з березня 2025 року, коли погодилася на безумовне припинення вогню. Проблема — Путін і позиція Росії.
Якщо американці зможуть досягти результату з росіянами, а не стільки з українцями, адже ми знаємо, що керівництво України прагне припинення вогню, а потім — довготривалого, надійного миру, — тоді можна очікувати руху вперед. Інакше ми марно витрачатимемо час американської дипломатії і наш час", — сказав міністр.
Він закликав продовжити тиск на Росію: "Саме тому Європа вже зараз має працювати над двадцятим пакетом санкцій", — підкреслив міністр.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас під час спілкування з пресою у Брюсселі назвала цей тиждень "вирішальним" у питаннях фінансів для України. За її словами, на столі є різні варіанти — їх обговорюватимуть на зустрічі лідерів ЄС у четвер, 18 грудня.
"Як сказав Президент Європейської ради Антоніу Кошта, ми не залишимо зустріч, поки не буде ухвалене рішення щодо фінансування України. Найбільш переконливий варіант — репараційний кредит, і над цим ми працюємо. Ми ще не на фінальній стадії, і стає дедалі складніше, але робота триває", — анонсувала Кая Каллас.
За даними нашого видання, рішення по репараційному кредиту планується схвалити кваліфікованою більшістю країн-членів ЄС (15 держав з 27), і єдина проблема — переконати Бельгію, на території якої зберігається левова частка російських заморожених активів.
Спілкуючись із журналісткою "Телеграфу", Кая Каллас наголосила: на даному етапі важливо не поступатися агресору.
"Звісно, зусилля щодо миру вітаються, але також зрозуміло, що ми хочемо стабільного припинення вогню і стійкого миру.
Не можна поступатися агресору. Якщо агресія винагороджується, ми побачимо її більше. Ми бачили це в історії, і це надзвичайно важливо. Має бути також відповідальність за скоєні злочини", — зазначила Каллас.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес, спілкуючись із "Телеграфом", зазначив: Іспанія сподівається на справедливий мир для України, адже це визначить майбутнє всієї Європи.
"Я сподіваюся на мир від самого першого дня агресії РФ, але я також сподіваюся, що це буде тривалий мир. Щоб це не був лише короткий перепочинок між двома війнами.
Не забуваймо одну річ: мир в Україні також визначатиме схему європейської безпеки на майбутнє. Йдеться про наш суверенітет, який також поставлений на карту.
Саме тому дуже важливо, щоб наша позиція та наш голос були в центрі столу [переговорів]", — наголосив іспанський міністр.
Водночас міністерка закордонних справ сусідньої Румунії Оана Цою на запитання нашого видання розповіла про два сценарії, перед якими стоїть Україна та її партнери.
На думку політикині, аби не допустити найгіршого, Європа має зосередитися не лише на військових гарантіях безпеки, зокрема в Чорному морі, але й на офіційному відкритті переговорів про вступ України до Європейського Союзу.
"Росія намагається нав’язати свій вплив і територіальні амбіції через неспровоковану агресивну війну. Це один потенційний сценарій майбутнього — той, якого українці точно не хочуть, заради уникнення якого вони вже пожертвували стількома життями.
З іншого боку, існує майбутнє, пов’язане з європейськими цінностями, майбутнє, що веде до інтеграції в Європейський Союз. І в цьому сенсі позиція Румунії була і залишатиметься такою: нам потрібно відкрити переговори для України та Республіки Молдова, і не лише за першим кластером, а й за іншими групами кластерів", — сказала Цою.
"Телеграф" раніше розповідав про нову схему обходу угорського вето, яка дає Україні змогу виконувати технічну роботу за кожним переговорним кластером. Однак це не скасовує блокування офіційного відкриття переговорів з боку Будапешта.
Більше про те, чи вдасться ЄС схвалити проривні для України рішення цього тижня, читайте у наступних матеріалах нашого медіа.