Нагадує зону відчуження: як виглядає курортна Кирилівка через чотири роки окупації

Кирилівка в окупації з 2022 року, російські війська зайшли у селище майже відразу після початку повномасштабного вторгнення і перебувають у курортному селищі вже 4 роки. За цей час повномасштабної війни, загарбники Росії перетворили колись популярне місце відпочинку — на привид.

"Телеграф" посилаючись, на Запорізький центр розслідувань, розповість, як за цей час змінилася Кирилівка. Містечко за час так званого "правління" окупаційних військ докорінно змінилося.

Це був "особливий рай"

Для мешканців Запорізького краю та всієї країни Кирилівка була "своїм" місцем: хтось обожнював косу Пересип, хтось — галасливу "Федотку", а хтось шукав спокою на Бірючому острові. Традиційні ритуали — фото з оленем на в’їзді, змагання "хто швидше допливе до коси", вечірки в "Техасі" чи адреналін у лунапарку — стали частиною особистої історії мільйонів людей.

Кожен знаходив тут варіант за кишенею: від елітних готельних комплексів до затишних дитячих таборів та бюджетного приватного сектору.

Нога окупанта знищила туристичний бізнес

Але у березні 2022 року, коли в селище зайшли російські окупаційні війська, значна частина корінного населення була змушена покинути домівки, а рекреаційна інфраструктура на узбережжі перейшла під контроль окупантів, причому більшість об’єктів зараз просто занепадають.

До початку повномасштабної агресії РФ у Кирилівці повноцінно функціонувало понад пів тисячі баз відпочинку. Туристичний сезон традиційно стартував у травні й не вщухав до середини вересня.

Колишні власники бізнесу з ностальгією згадують "золоті часи". Наприклад, одна з підприємиць, яка тримала справу на Федотовій косі протягом 17 років, розповідає, що навіть у вересні — під час оксамитового сезону — на узбережжі панував рух. Попри чисте й спокійне море, на базах завжди були гості, а до популярних точок із чебуреками на ринках шикувалися черги.

Кирилівка була справжнім "клондайком" для молоді та студентів, які з’їжджалися сюди на сезонні підробітки в аквапарках чи торгових наметах. Щорічно селище приймало близько 2 мільйонів туристів. Приїздили навіть з Білорусі та Росії, адже Азовське море мілке і тепле, а відпочинок могли дозволити всі.

Навіть зараз у реєстрах Opendatabot все ще значаться 224 українські компанії, закріплені за Кирилівською громадою, хоча багато підприємців були змушені релокувати свій бізнес. Сьогодні ж заробляти тут просто немає на кому.

Суворі будні в окупації

З приходом загарбників почалася хвиля так званої "націоналізації". Окупаційна адміністрація просто оголошувала бази відпочинку "безгосподарними" і привласнювала їх. Насамперед під удар потрапили об’єкти тих власників, які проявили патріотичну позицію та відмовилися працювати на ворога. Частину майна розікрали, частину — зруйнували. Хоча знайшлися й колаборанти, що погодилися вести бізнес за правилами окупантів.

Статистика демонструє реальний масштаб занепаду. За даними окупантів, у 2024 році на весь регіон (Кирилівка, Бердянськ, Приморськ) працювало близько 300 закладів розміщення. У 2025 році ситуація не покращилася. У російських реєстрах у Кирилівці зафіксовано лише 55 юросіб та 130 приватних підприємців. Кількість туристів катастрофічно впала: замість мільйонів, у 2024 році приїхало лише близько 70 тисяч людей.

Основними "відпочивальниками" стали мешканці найближчих окупованих міст, таких як Мелітополь чи Енергодар. Росіяни ж не поспішають їхати на відпочинок фактично в зону бойових дій, де до того ж море часто потерпає від навали медуз, водоростей, або навіть мін.

Ціни та "розваги" під "руським миром"

Вартість відпочинку в окупованій Кирилівці не відповідає якості сервісу. Наприклад, номер на двох із загальною кухнею та санвузлом за 800 метрів від моря коштує близько 2500–3000 рублів (приблизно 32–38 доларів). Місцеві зауважують, що за такі гроші іноді дешевше з’їздити до Туреччини чи Криму, де умови будуть значно кращими.

З розважальних об’єктів продовжують працювати аквапарк (який перейменували на "Російські Мальдіви") та дельфінарій "Оскар", проте ціни там залишаються недоступними для більшості.

Примарні обіцянки окупантів та сумна реальність

Окупаційна влада регулярно звітує про плани створити тут "туристичну Мекку", малює генплани розвитку до 2044 року з пасажирськими суднами до Мелітополя та обіцяє субсидії. Але на практиці туристи бачать іншу картину: порожні ринки, покинуті будиночки, береги, що заростають травою, та замерзле море, яке взимку насунулося на самі будівлі.

"Попри чотири роки окупації, Кирилівка не зникла з серця українців. Вона продовжує жити в спогадах про літні канікули та щасливі моменти, залишаючись тим місцем, куди кожен мріє повернутися після звільнення", — пишуть у Запорізькому центрі розслідувань.

Раніше "Телеграф" писав про історію селища на Київщині, де знайшли рештки мамонта.