Росія хоче воювати довго. Чи "здають" США Україну: важливе про мирний план

Лідери ЄС не готові підтримувати мирний план Трампа у тому вигляді, в якому він існував із самого початку

Переговори щодо "мирного плану Трампа" про завершення війни в Україні у ці дні відбуваються у Женеві. Страх того, що Україну "здають" Росії, не вислухавши її думку, пройшов: європейські чиновники пропонують власні напрацювання за майбутньою угодою, допоки українська та американська делегації ведуть напружені переговори щодо всіх 28 пунктів.

"Телеграф" розповість всі відомі на цей час інсайди. Про те, які суперечки виникають між представниками України та США, а також, як трансформувалася риторика адміністрації Трампа – читайте в нашому матеріалі.

США тиснуть дедлайнами

Якщо найближчим часом Київ і Вашингтон узгодять фінальні положення плану, а США домовляться з європейськими столицями щодо пунктів, що стосуються їхніх зобов’язань, наступним кроком стануть переговори з Москвою. За даними РБК-Україна, Вашингтон планує діяти за принципом "батога і пряника".

Під час візиту американської делегації на чолі з міністром сухопутних військ Деніелем Дрісколлом у Києві обговорювали найконфліктніші частини пропозицій: насамперед територіальні поступки. За інформацією видання, американська сторона фактично наполягала на передачі Росії Донецької області.

Аргументація США базувалася на їхній оцінці ситуації на фронті. За прогнозами американських військових, найближчі місяці можуть стати критичними для України, а протягом року Київ "у будь-якому випадку втратить Донецьку область". Окремі джерела зазначили: якщо допомога буде скорочена, це може статися швидше.

Додатковим блоком дискусій стало скорочення чисельності Збройних сил України. Джерела РБК-Україна стверджують, що Вашингтон готовий до компромісів і навіть запитував українську сторону: "Якщо не 600 тисяч, то яку чисельність ви вважаєте прийнятною — 800 тисяч?"

Іще один ключовий елемент — ультимативний дедлайн. За словами співрозмовників, делегація США прибула з вимогою визначитися до 27 листопада. У разі відмови Вашингтон пригрозив припиненням військової допомоги, розвідданих та іншої критично важливої підтримки. Перший день переговорів був максимально жорстким, однак риторика американців пізніше дещо пом’якшилася.Наприклад, зараз Bild з посиланням на Рубіо пише , що терміни стали "гнучкішими".

Що саме пропонує адміністрація Трампа

Проект американського плану передбачає масштабні зміни територіального статусу України. Згідно з документом, частина Донецької області має стати демілітаризованою буферною зоною, міжнародно визнаною як територія РФ. Окуповані Крим, Луганська та Донецька області пропонують де-факто визнати російськими, а лінію фронту на Херсонщині та Запоріжжі — заморозити.

Водночас, Кремлю пропонують вийти з інших районів, захоплених після 2022 року: у Харківській, Сумській, Миколаївській та Дніпропетровській областях.

До суперечливих пунктів також належать:

• спільний контроль України та Росії над Запорізькою АЕС ;
• обмеження чисельності ЗСУ 600 тисячами військових.

У документі немає жодних згадок про російську церкву, російську мову чи обмеження українського озброєння — те, що активно обговорювали у соцмережах. Після женевських консультацій держсекретар США Марко Рубіо заявив, що американські пропозиції будуть скориговані.

Андрій Єрмак, який очолював українську делегацію, підтвердив, що діалог був конструктивним. У спільній заяві зазначено, що сторони досягли суттєвого прогресу та підготували оновлений рамковий документ у світі.

Найчутливіші питання – території та фіксація позаблокового статусу України в Конституції – відкладено для особистих переговорів Зеленського та Трампа. Їхня зустріч може відбутися найближчим часом.

"Вражаючий прогрес" чи тиск на Київ: як Штати оцінюють переговори у Женеві

Марко Рубіо заявив про "вражальний прогрес" у женевських переговорах, попри масштабні розбіжності між Києвом і Вашингтоном. За його словами, президент США Дональд Трамп, який за кілька годин до виступу держсекретаря, критично висловився щодо реакції України та Європи, виявився "дуже задоволений отриманими звітами".

Попри це, держсекретар уникав конкретики щодо домовленостей і наголосив, що процес триває, а решта пунктів "не є нездоланними". Примітно, що на вечірній пресконференції Рубіо виступав сам — без Андрія Єрмака, з яким з’являвся раніше.

Головні камені спотикання:

• передача Росії стратегічних територій на Донбасі, які формують "фортифікаційний пояс" оборони України;
• вимога скоротити чисельність ЗСУ до 600 тисяч;
• замороження лінії фронту;
• демілітаризована зона під контролем РФ.

Європейські столиці вважають, що скорочення армії небезпечно послабить Україну в довгостроковій перспективі. США, як стверджують джерела, нагадують Україні про можливі наслідки відмови — аж до припинення військової допомоги.

У заяві Білого дому після уточнень у Женеві сказано, що Київ вважає документ таким, "що відповідає національним інтересам України". Проте задоволення української сторони не гарантує згоди Кремля.

Разом з тим, The Economist повідомляє про серйозні розбіжності між двома ключовими фігурами американської адміністрації — держсекретарем Марко Рубіо та віцепрезидентом Джей Ді Венсом.

Що кажуть джерела видання:

• Саме Венс просував початкову жорстку версію плану.
• Він особисто телефонував Володимиру Зеленському і викладав умови.
• Його близький університетський друг, міністр армії Деніел Дрісколл, привіз ці вимоги до Києва.

Рубіо, за даними The Economist, намагався пом’якшити позицію і досягти порозуміння з Україною. Спершу він переконував сенаторів, що план — "російський документ", а не американська пропозиція. Але через кілька годин змінив позицію й публічно заявив у X, що план був "розроблений США".

Європейська безпека та сильна Україна

За даними співрозмовників "Телеграфу", після появи умов американського "мирного плану" в європейських столицях суттєво зросло занепокоєння рівнем російської загрози для ЄС. Ключова теза, яку дедалі частіше повторюють у Брюсселі, проста: без сильної України не може бути безпеки в Європі. Ідеться не лише про політичну стійкість, а й про відсутність штучних обмежень щодо чисельності українського війська чи типів озброєнь, якими воно має володіти.

Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс послідовно просуває підхід, за яким Україна розглядається як друга, поруч із Росією, армія світу, загартована в боях. На його думку, завдання ЄС полягає в тому, щоб інтегрувати українські можливості з європейськими, а не урізати їх. У коментарі "Телеграфу" він анонсував роботу над Європейським оборонним союзом, який потенційно може включати Україну ще до її формального вступу до Євросоюзу.

Європейські чиновники визнають, що інфраструктура Союзу досі не адаптована до швидкого перекидання великих мас військ і техніки. Частина мостів не витримує вагу колон, тунелі надто вузькі, логістика ускладнена розрізненими правилами й процедурами. На цьому тлі в Брюсселі просувають ідею створення до 2027 року загальноєвропейської Зони військової мобільності як першого кроку до "військового Шенгену" з єдиними процедурами і чітко визначеними маршрутами для переміщення військ.

Окремим фронтом стає захист критичної інфраструктури ЄС від російських атак безпілотниками та диверсій. Ідеться про аеропорти, порти, залізничні вузли і термінали, які вже ставали ціллю атак у Німеччині, Данії, Бельгії, Франції та Польщі. У Брюсселі наполягають на необхідності спільних стандартів захисту і повної координації з НАТО, паралельно будуючи нову військово-транспортну архітектуру, у якій Україна розглядається як невід’ємний партнер, а не "урізаний" буфер.

На цьому фоні європейські лідери готуються отримати від Єрмака і Рубіо детальний звіт про переговори в Женеві. За даними Politico, в Брюсселі є відчуття, що цього разу і Україна, і ЄС вийшли з процесу посиленими, адже були допущені до обговорення замість того, щоб спостерігати збоку за спробами Вашингтона домовитися з Москвою. Рубіо, за інформацією європейських дипломатів, запевнив, що міркування ЄС щодо безпеки будуть враховані в будь-якій майбутній угоді.

Позиція Москви забере у неї пряник і надасть батога?

На тлі дискусій у Києві, Вашингтоні та Брюсселі російська політична верхівка демонструє зовсім інший настрій. Перший заступник голови оборонного комітету Держдуми РФ Олексій Журавльов уже публічно заявив, що Москва не повинна погоджуватися на американські пропозиції, назвавши їх "провокацією". На його думку, план адміністрації Трампа "не має нічого спільного" з вимогами Росії і не відповідає її інтересам.

Російський депутат фактично просуває концепцію "війни до переможного кінця", стверджуючи, що будь-який інший результат означатиме лише відкладення конфлікту. Навіть у випадку урізаної за територією та обмеженої у військовому сенсі України Журавльов говорить про необхідність тримати російську армію на західних кордонах, бо така Україна, на його думку, "все одно становитиме значну загрозу". У його інтерпретації мирний план Заходу лише зберігає Україну як "стримуючий фактор" для Росії.

Журавльов також повторює тезу, яка звучить і в інших російських коментарях: мовляв, справжня мета США — розв’язати собі руки для протистояння з Китаєм, залишивши Україну в ролі зручного інструмента тиску на Москву. Він прямо закликає Кремль не погоджуватися на "такий формат миру". Таким чином російська сторона публічно демонструє небажання йти на компроміси навіть у ситуації, коли запропонований документ передбачає суттєві поступки за рахунок України.

Водночас президент РФ Володимир Путін підтвердив, що отримав від США текст документа з 28 пунктами і допустив, що він може стати основою для подальших дискусій. Але при цьому наголосив, що "предметного обговорення" з Росією нібито не було через відсутність узгодженої позиції Києва. У Кремлі продовжують повторювати, що фундаментальні вимоги до України "не змінилися", тобто зберігають максималістський підхід із претензіями на території та політичні обмеження.

У підсумку, на тлі обережного оптимізму Рубіо, жорстких дилем Києва та прагматичного нервозу Європи, Москва публічно тримається за сценарій затяжної війни. І це створює головне запитання навколо будь-якого мирного плану: навіть якщо Україна, США та ЄС знайдуть складний внутрішній компроміс, чи буде готовий його прийняти Кремль, який і далі говорить мовою ультиматумів і "капітулювання Києва"?

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що перша версія "мирного плану" США виявилася не жорстким ультиматумом, як могло здатися спочатку, а стартовим проектом, який має стати основою для подальших, більш предметних домовленостей. Сам нинішній документ, швидше за все, відправлять у кошик, проте частина з 28 пунктів, за прогнозами, збережеться у фінальній угоді, яку Україна рано чи пізно буде змушена підписати.