Платна окупація Донбасу та заборони для України: все про "мирний план" США та Росії

Україна відмовиться від вступу в НАТО, віддасть Донбас, а Росія юридично пообіцяє не нападати на інші країни. Ці та інші умови, за даними іноземних ЗМІ, є частиною "мирного плану Дональда Трампа", який за останню добу став центральною темою обговорень в міжнародній політиці.

"Телеграф" зібрав всі інсайди, які були опубліковані про цей план. Які вимоги просуває Росія, хто працював над домовленістю та як на це реагують європейські чиновники – читайте в нашому матеріалі.

НАТО, УПЦ та російська мова: що пропонує план

За попередніми даними, план складається з 28 пунктів і містить вимоги, які змінюють базові засади української державної політики та безпеки. Раніше повідомлялося, що він передбачає:

• передачу Росії частини контрольованих Україною територій на сході Донбасу;
• суттєве скорочення чисельності Збройних сил України;
• обмеження на використання далекобійного озброєння та повну заборону на розміщення іноземних військ на території країни;
• вимогу припинити американську військову допомогу;
• надати російській мові статус державної;
• відновити привілейований статус структур УПЦ.

Однією з ключових умов, за інформацією The Wall Street Journal, є вимога на кілька років відмовитися від вступу України до НАТО. Проте, як зазначає Politico, у Вашингтоні досі не визначилися, чи включати цей пункт до фінальної версії плану та в якій формі.

Ще одним елементом документа є вимога до Росії юридично зафіксувати обіцянку не здійснювати нових нападів — не лише на Україну, а й на країни Європи. За даними WSJ, саме таке формулювання міститься у проєкті. Раніше Стів Віткофф заявляв, що Володимир Путін начебто погодився на таке зобов’язання, а в жовтні цю тезу публічно підтримав російський міністр закордонних справ Сергій Лавров.

Американські ЗМІ підтверджують і додаткові пункти, що входять до плану:

• скорочення української армії та можливостей використання далекобійного озброєння;
• заборона на військову допомогу США в будь-якому вигляді;
• заборона на посадку в Україні іноземних дипломатичних літаків;
• надання російській мові статусу державної;
• формалізація особливого статусу УПЦ на окупованих територіях.

Що ж отримає Україна? За даними медіа, план передбачає, що Київ матиме можливість вести переговори про гарантії безпеки зі США та окремими країнами Європи.

Донбас в оренду Росії

Окремим елементом мирного плану, за даними The Telegraph, є модель, яку джерела видання називають умовною схемою "гроші за землю". Вона передбачає, що Україна передає Росії контроль над частиною територій на сході, але зберігає за собою юридичне право власності на ці землі.

За інформацією британського видання, запропонований механізм нагадує довгострокову оренду:

• Росія отримує фактичне управління територією;
• Україна формально залишається її власником;
• Москва має сплачувати орендну плату за користування землею.

Розмір цієї плати у матеріалах, які опинилися в розпорядженні журналістів, не вказаний, але, за словами співрозмовників The Telegraph, аргументація будувалась навколо того, що Донбас має значні поклади природних ресурсів, і орендна модель нібито "компенсує" втрати України від фактичної недоступності цих територій.

Видання наводить і політичну мотивацію такого формулювання. Оскільки Конституція України зобов’язує виносити питання передачі територій на всеукраїнський референдум — який, за оцінками джерел, неминуче провалився б — договір оренди дозволяє уникнути юридичної процедури зміни державних кордонів. У такому разі Україна формально нічого "не передає", а лише "надає в тимчасове користування".

Роман Єделєв, юрист-міжнародник, в коментарі "Телеграфу" говорить, що бачить величезні складнощі з можливим укладенням подібного міжнародного договору. Адже сама ідея передбачити в ньому "орендну плату" за певну територію у відносинах між суверенними державами має сумнівний вигляд.

Разом з тим, Україна буде слушно наполягати на належному юридичному закріпленні домовленостей. Це, за словами спеціаліста, дуже тривалий і непростий процес, який може практично докорінно змінити ось ці рамкові домовленості.

"І якщо Україна зараз погодиться на переговори на основі цього плану, щодо чого є великі сумніви, але й повністю виключати цього не можна, подальші переговори дадуть ще багато можливостей змінити ситуацію на нашу користь. Головне – скористатися цими можливостями і змусити піти Росію на поступки, про що так багато говорять американці, але чого ми абсолютно не бачимо в обговорюваному плані", – підсумовує експерт.

Фабрика нереалістичних планів: що в Україні думають про ініціативу

Першою офіційною реакцією на появу "мирного плану" став коментар президента Володимира Зеленського. У вечірньому зверненні 19 листопада він заявив, що Україна готова долучатися до будь-яких реалістичних форматів, здатних наблизити завершення війни.

Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця пов’язав появу і зміст плану зі спробою інформаційно-психологічного впливу.

"Читаю тут про деякі плани і спадає на думку щонайменше два феномена — Держплан (Госплан московською) — фабрика нереалістичних планів і ІПСО — спланована маніпуляція інформацією для впливу на думки та емоції людей… Так що там, кажете, сьогодні розганяють про "плани" …", — написав Кислиця у X.

Колишній посол України в США Володимир Єльченко вважає, що Кремль імітує дипломатичну роботу, щоб затягнути час: "Вони розуміють, що не можуть досягнути цілей, що поставлені Путіним… Тому шукають вихід, щоб затягти переговорні процеси і втягнути Україну в чергові псевдоперемовини, а тим часом продовжувати воювати", — пояснює Єльченко "Телеграфу". Повний текст можна прочитати за посиланням: Війна закінчиться за кілька тижнів? Що треба знати про новий "мирний план" США та Росії

Нардеп від фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко вважає, що певні контакти між США та РФ можливі, однак говорити про узгоджений "таємний план" поки що зарано.

Політичний аналітик Ігар Тишкевич додає, що в інформації Axios немає нічого сенсаційного, адже контакти між РФ і США ніколи не припинялися. На його думку, Кремль зараз користується риторикою про "успіхи на фронті", щоб підштовхнути США до просування власного бачення миру.

"Путін може сказати, що от бачите, ми брали час і маємо певні успіхи. Це й означає, що переговорний трек можна пожвавити", — каже аналітик.

Утім, він не виключає, що США можуть намагатися тиснути на Україну — зокрема, враховуючи попередній досвід: "Згадаємо ситуацію весни 2025 року, коли Україні певний час просто не передавали розвідувальні дані. (…) Половина нашого бюджету — це допомога. (…) Коли питання стоїть руба, кого ЄС обере, союзника чи партнера? Відповідь очевидна — союзника", — зазначає Тишкевич.

Політолог Євген Магда в коментарі "Телеграфу" інформацію про появу цього американського плану називає абсолютно невипадковою. У Сполучених Штатах є кілька груп впливу, і Віткофф, який, як видається за заяви ЗМІ, є головним лобістом цієї угоди, серед усіх видається найбільш проросійським.

"Є ситуація, за якою зараз американці відчувають, що вони хочуть Україну протиснути. Протиснути слабшого — це стандартна практика міжнародних відносин. Про це треба абсолютно відверто говорити. І тому немає нічого в цьому дивного, що американці намагаються нас в такий спосіб протиснути для того, щоб вони могли торгувати з Росією", – вважає експерт.

Росія намагається якомога швидше сформувати пропозицію для американців, аби ті відмовилися від ідеї запровадження жорстоких санкцій. З огляду на все, політолог називає ситуацію несприятливою, однак говорити про неї, як про критичну також не поспішає. Та зауважує: зараз обставини потребують внутрішньої консолідації, якої в українському політикумі не спостерігається.

Саме тому, думає він, Володимир Зеленський відмовився від зустрічі зі Стівом Віткоффом – адже ідеї американського посланця не були хоча б скільки-небудь реалістичними: "І тому, відповідно, Зеленський зрозумів, що ті пропозиції, які роблять американці, вони є абсолютно неприйнятними. І, відповідно, відмовився", – підсумовує експерт.

Заохочення агресії та небезпечний прецедент: що говорять у Брюсселі

Європейські столиці виявилися неготовими до публікацій про розробку нового мирного плану для України. Як пише WSJ, європейців фактично застали зненацька, а міністр закордонних справ Німеччини Йоханн Вадефюль заявив журналістам, що Берлін не був поінформований про деталі американської ініціативи. За даними Politico, про цей план також не повідомляли Лондону, про що розповів виданню один із британських дипломатів.

За інформацією Politico, в європейських столицях територіальні поступки Росії розглядають як заохочення агресії та створення небезпечного прецеденту. У Брюсселі співрозмовники "Телеграфа" підтверджують "певні чутки" про американсько-російську переговорну рамку, однак наголошують, що пріоритет ЄС полягає у подальшому тиску на Москву та роботі над пакетами підтримки України на 2026 рік.

"Не виключаємо, що президент Трамп хоче втілити в Україні "сценарій врегулювання в Газі" та "спустити" сторонам готовий мирний план, на який ті мають погодитися", — каже один зі співрозмовників нашого видання.

Кілька джерел "Телеграфа" висловлюють побоювання, що новий мирний план може вчергове включати неприйнятні для України та Європи умови — зокрема, фактичне закріплення за Росією контролю над окупованими територіями. Водночас на четвер, 20 листопада, у Брюсселі запланована зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС, і головною темою на порядку денному, за даними нашого медіа, має стати подальше націлювання на тіньовий російський флот, аби Кремль мав усе менше ресурсів на підтримку воєнної машини.

Окрему позицію озвучив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, коментуючи "Телеграфу" дискусії навколо нового мирного плану на полях Ради міністрів закордонних справ ЄС. Він заявив, що Париж виступає за мирне врегулювання війни в Україні, але не за рахунок її капітуляції.

Окремо принципову позицію щодо мирного плану для України озвучив у коментарі "Телеграфу" представник литовського керівництва Кястутіс Будріс. Він наголосив, що не бачив тексту документа і тому не може оцінювати його зміст, але готовий говорити про базові принципи, яких, на думку Вільнюса, слід дотримуватися.

"Ми не можемо сприймати як нову реальність, нову нормальність те, що ми переглядаємо території країн. Це важливо. Інша важлива річ — це, звісно, українці. Вони мають бути за столом переговорів, вони мають це схвалити. І я не чув, щоб вони були залучені. І останній пункт. Якщо йдеться про щось, що стосується Європи, то ми також маємо бути частиною обговорень, адже це стосується нашої безпеки", — підсумував він.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Київ готується до нових дипломатичних маневрів, тоді як Москва публічно демонструє небажання вести переговори. Більше того, ворог продовжує завдавати ударів по житлових будинках в Україні. У такій обстановці слово "переговори" звучить скоріше як примарна надія, а не як реальний шанс.