Податкова звинуватила українські банки в ухиленні від сплати податків на мільярди гривень і перелічила їх схеми

Під час великої війни українські банки доволі активно застосовували різноманітні схеми для мінімізації оподаткування, намагаючись не доплатити до державного бюджету мільярди гривень.

Про це свідчать дані Державної податкової служби (ДПСУ), що їх в ексклюзивній відповіді отримала редакція "Телеграфу".

Найбільше порушень під час податкових перевірок було зафіксовано у 2023 році, коли ставка податку на прибуток для банківських установ вперше була піднята із довоєнного рівня 18% до 50%.

Однією рукою держава вимагала від банків під час страшної війни збільшити відрахування до бюджету, а іншою з червня 2022 року різко підняла облікову ставку — з 10% до 25% річних, і відповідно, різко зросли доходи фінансистів на депозитних сертифікатах Нацбанку — приміром, до 81,6 млрд грн у 2024 році (за загального чистого прибутку усіх банків на той момент 103,7 млрд грн) чи до 86 млрд грн (за 82,7 млрд грн загального прибутку) у 2023-му, про що писав "Телеграф".

В. о. директора департаменту податкового аудиту ДПСУ Альона Дяченко надала "Телеграфу" такі дані щодо податкових перевірок банків із додаванням сум виявлених порушень і тих, що банки оскаржують у судовому порядку:

• 2021 рік — 18 перевірок, за результатом яких було донараховано податків на 76 185,9 тис. грн та зменшене від’ємне значення доходу на 285 645,1 тис. грн. Тобто у своїй звітності банки намагалися на ці 285,6 млн зменшити свої доходи, щоб не платити з них податків. На судовому оскарженні перебуває 70 827,1 тис. грн.
• 2022 рік — 13 перевірок, за якими було донараховано податків 299 969,6 тис. грн із заниженням доходу на 5 192 036,7 тис. грн. На судовому оскарженні перебуває 298 734,2 тис. грн.
• 2023 рік — 20 перевірок з нарахуванням податків на 7 774 492 тис. грн (!) із заниженням доходів на 23 774 105,4 тис. грн. На судовому оскарженні перебуває 31 587,6 тис. грн.
• 2024 рік — 24 перевірки з нарахуванням податків на 112 741,4 тис. грн із заниженням доходів на 1 269,8 тис. грн. На судовому оскарженні перебуває 27 983,5 тис. грн.
• 2025 рік — 14 перевірок з нарахуванням податків на 152 400,4 тис. грн із заниженням доходів на 32 595,7 тис. грн. На судовому оскарженні перебуває 111 929,3 тис. грн.

Можна помітити, що рекордна мінімізація доходів — одразу на 23,8 млрд грн і заниження оподаткування на 7,8 млрд грн була зафіксована фіскальними органами саме у 2023 році після підняття податків банкірам. І схоже, що вони робили це свідомо на той випадок, якщо не помітять і якось минеться. Бо після донарахування податківцями 7,8 млрд грн кинулися оскаржувати в судах менше 1% від цієї суми (тільки 31,6 млн грн) — певно, для більших сум просто не мали аргументів в судах.

Вже за підсумком 2025 року Податкова донарахувала банкірам значно менше — тільки 152,4 млн грн, і фінансисти борються в судах за більшу частину суми — 73,3% суми (111,9 млн грн), де напевне відчувають свою правоту.

Назви перевірених банків і зафіксованих порушників у ДПСУ категорично відмовилися наводити. І через те, що вони мають право на таємницю в цьому питанні, і через побоювання завдати шкоди репутації. Що у випадку з банком може призвести до відтоку вкладів, клієнтів і порушення фінансової стійкості установи.

Водночас Альона Дяченко назвала "Телеграфу" найпоширеніші податкові порушення, які фіскали виявляли в банках:

1. Формування страхових резервів. Банками формується страховий резерв у розмірі 70 — 100% від суми заборгованості за позитивної кредитної історії позичальників. На розмір цих резервів потім зменшується дохід банку, тобто база оподаткування.
2. Витрати, пов’язані з пошуком клієнтів. Банками укладаються договори з компаніями та ФОПами, які здійснюють пошук та залучення клієнтів для укладання кредитних та депозитних договорів, хоча клієнти приймали рішення про укладання договорів з банком самостійно, тобто без залучення посередницьких компаній.
3. Повідомлення про відкриття/закриття рахунків клієнтам. Банки несвоєчасно надають повідомлення про відкриття/закриття рахунків клієнтам.
4. Повідомлення за формою 20-ОПП. Банки не подають повідомлення про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням.
5. Несвоєчасне або не подання звітів про підзвітні рахунки відповідно до вимог угоди FATCA або багатосторонньої угоди CRS.

Десь в Нацбанку чи в інших владних колах це б назвали схемами. Фінансисти ж люблять підганяти під один ранжир всі порушення, особливо коли йдеться про простих людей (населення) і всіх поспіль називати дропами чи іншим образливим словом. Та про себе й власні витівки сором’язливо мовчать.

Залежно від року в Україні працювало від 60 до 63 банків, тож за умови згаданих згори 89 податкових перевірок від ДПСУ за останню п’ятирічку можна припустити, що кожну таку структуру було хоч раз проінспектовано. А багатьох і кілька разів.

Пані Дяченко повідомила "Телеграф", що на 2026 рік Податкова намітила 8 планових перевірок таких банків:

1. Сенс Банк (заробив за підсумком 2025 року 3,2 млрд грн чистого прибутку);
2. Мотор-Банк (збиток на 16,3 млн грн);
3. Банк Траст-Капітал (збиток 7,6 млн грн);
4. Нексент Банк (прибуток 16,6 млн грн);
5. ВСТ Банк/Банк Восток (прибуток 625,9 млн грн);
6. Банк "Глобус" (прибуток 286,8 млн грн);
7. Оксі Банк (прибуток 4,1 млн грн);
8. Альтбанк (прибуток 25,2 млн грн).

За даними НБУ, загальні активи банківської системи України на 1 січня 2026 року становили 4,2 трлн грн, вона зібрала коштів клієнтів (населення + бізнес) на 3,3 трлн грн, акумулювала власного капіталу на 463,4 млрд грн й в результаті видала кредитів людям і компаніям на 1,1 трлн грн, а державі — на 931,7 млрд грн (вклалася в держоблігації). Та завдяки цьому заробила торік чистого прибутку на 126,8 млрд грн (на 39,4% більше аніж у 2024-му), сплативши податків на 84,8 млрд грн за ставкою 25% (зменшена з 50%, що нараховувались у 2024 році). Тобто до оподаткування 60 банків заробили 211,6 млрд грн.

Найбільше податків сплатила сімка державних банків (на 64 млрд грн): лідером став ПриватБанк з 58,9 млрд грн, якому поступався інший роздрібний велетень Ощадбанк зі скромними 3,8 млрд грн. За ними йдуть 14 банків з іноземним капіталом (11,7 млрд грн податків) і 39 банків з приватними українськими власниками (9,2 млрд грн).

Через зменшення податкової ставки з 50% до 25% торік банківська система помітно зменшила відрахування до держбюджету — з 95,9 млрд грн до вищезгаданих 84,8 млрд грн, тобто на 11,6%.

З 60 чинних банків переважна більшість — 51 банк — торік зафіксувала зменшення податкових відрахувань. Найгірші показники мала така десятка банків.

А найбільші суми податків сплатили переважно структури з найбільшими доходами, показники яких теж звів і проаналізував "Телеграф".

Збільшення податкових відрахувань за підсумком 2025 року зафіксовано в дев'яти банків. П’ятірка з найбільшими відсотковими приростами виглядає таким чином:

1. Міжнародний інвестиційний банк — на 253,7% (до 48,4 млн грн);
2. МетаБанк — на 198,5% (до 123,3 млн грн);
3. Альтбанк — на 126,7% (до 17,7 млн грн);
4. Полікомбанк — на 102,2% (до 6,9 млн грн);
5. Банк "Глобус" — на 67,8% (до 95,9 млн грн).

Найбільше скорочення податкових платежів у Першого інвестиційного банку — на 2827% (до "мінус" 0,6 млн грн), банку "Український капітал" — на 650% (до "мінус" 3,3 млн грн) і банку "Грант" — на 400% (до "мінус" 0,3 млн грн).