Сотні безіменних могил. Як зараз виглядає Національне меморіальне кладовище під Києвом (репортаж)

Щодня майже кожне кладовище України приймає у свою землю загиблих бійців. Кількість блакитно-жовтих стягів пробирає до мурах, але найбільше щемить за пусті надгробки. Адже там поховані бійці, яких не ідентифікували.

Кореспондент "Телеграфу" Ян Доброносов побував на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині. Саме тут тиша ріже слух, а кинутий погляд навколо — серце.

На фото добре видно кількість однакових надгробків, яка вже давно перевищила сотню. Щодня тут відбуваються нові поховання, але досить рідко бувають рідні та близькі. Кладовище знаходиться біля села Віта-Поштова.

На перший погляд, майже усі надгробки та могили однакові, але вони відрізняються серійним номером. Навіть думка про те, що людей ховають з номером на труні та кам'яній плиті викликає несамовитий біль. Адже сотні безликих могил — це сотні сімей, які не знають, що їх батько, син чи брат вже ніколи не повернеться додому.

Серед цього кам'яного мовчазного тла вирізняються могили, які з часом вдалось ідентифікувати. Вони нібито вже окроплені морем сліз та тугою. На деяких стоять свічки, дитячі іграшки чи особисті речі. Кожна могила ідентифікованого чи ні бійця — це страшна плата за свободу та Незалежність України, це найболючіший вияв мужності та стійкості українського народу.

Для довідки

Національне військове меморіальне кладовище (НВМК) — це головний державний меморіальний комплекс поблизу Києва (с. Віта-Поштова), створений для почесного поховання та вшанування полеглих захисників і захисниць України. Меморіал включає сектори поховань, колумбарій, крематорій та музей. Перші поховання відбулися 29 серпня 2025 року.

Раніше "Телеграф" розповідав, що нещодавно в Києві вшанували памʼять загиблих у Маріупольському драмтеатрі.