Тарифи не зростуть у 2026-му, але це погана новина для країни: пояснення нардепа
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
У ЄС та МВФ наполягають на зміні ціноутворення
Тарифи на електроенергію, газ і тепло залишаються одним із найболючіших питань для українців під час війни. Водночас за лаштунками точаться розмови між Києвом і міжнародними партнерами про скасування так званого ПСО — пільгового ціноутворення для населення. Чи підвищать тарифи у 2026-му? Чого насправді вимагають МВФ та ЄС? І скільки коштує Україні ця "дешевизна"? На ці запитання "Телеграфу" відповів у бліцінтерв'ю народний депутат України Сергій Нагорняк, голова підкомітету енергоефективності та енергозбереження Комітету Верховної Ради з питань енергетики
Ключові факти з інтерв'ю:
- Лише на електроенергії та газі Україна субсидіює населення на ~10 млрд доларів на рік
- У 2026 році тарифи для населення, найімовірніше, не зміняться
- МВФ і ЄС вимагатимуть скасування ПСО
- Власники електрокарів отримують субсидію тричі — і це коштом держави
Чи ведуться переговори з МВФ та ЄС щодо перегляду тарифів для населення?
— З парламентом і комітетом з питань енергетики МВФ таких розмов не веде. Чи ведуться вони з урядом — мені особисто невідомо. Публічних заяв з боку уряду про це ми також не бачимо. Натомість окремі експерти та деякі політики час від часу говорять, що такі розмови відбуваються — можливо, у них є джерела в уряді або це їхні особисті припущення.
Але я більш ніж переконаний, що на кожній закритій зустрічі європейці наголошують на необхідності перегляду тарифоутворення і скасування ПСО — і на природний газ, і на електроенергію.
Скільки насправді коштує державі цей "дешевий" тариф?
— Ціна на електроенергію сьогодні — 4 грн 32 коп. Водночас ринкова ціна значно вища, і різниця покривається з кишені державних компаній — Енергоатому та Укргідроенерго.
Минулого року Енергоатом витратив на покриття цієї різниці близько 160 млрд грн. На 2026 рік попередньо закладається вже 230–240 млрд грн. Це майже шість мільярдів доларів. Плюс Укргідроенерго — ще близько 30 млрд грн. Разом — понад 260–270 млрд грн лише на електроенергію.
А є ще газ. Нафтогаз субсидіює населення та теплокомуненерго ще приблизно на 3 млрд доларів. Виходить, що лише на електрику і газ ми цього року всі разом — 20 мільйонів українців — просто викидаємо на вітер близько 10 мільярдів доларів.
Хто конкретно отримує ці субсидії — і чи справедливий такий розподіл?
— Держава сьогодні субсидіює абсолютно всі 100% населення. Я більш ніж певен, що це не вірний підхід. Потреба у субсидованому тарифі є у певних категорій людей, але точно не у всіх.
Показовий приклад — власники електромобілів. Вони заряджають свої авто вночі по 2,16 грн замість денних 4,32 грн. Держава субсидіювала їх тричі: спочатку дозволила ввезти електрокари без сплати мита, потім постійно дотує їхнє заряджання за пільговим тарифом, і ще — жодної копійки не відраховується у дорожній фонд, бо акциз на пальне вони не сплачують. Особисто я нічого не маю проти електрокарів, але збираюся бути одним зі співавторів законопроєкту про оподаткування їхніх власників на користь обслуговування доріг.
Чи планує уряд підвищення тарифів у 2026 році?
— Якби уряд мав намір змінити тариф на електроенергію у 2026 році, він би зробив це у квітні або з 1 травня. Оскільки перше травня вже на носі, а уряд нічого не анонсував, моя особиста думка — цього року такого кроку не буде. Швидше за все, уряд домовлятиметься з партнерами, що наразі це не на часі.
Для українських кишень це добра новина. Але для економіки країни — не дуже: фінансове навантаження й надалі нестимуть Енергоатом, Укргідроенерго та Нафтогаз.
Коли МВФ і ЄС можуть поставити це питання ребром?
— Якщо чіткої вимоги щодо скасування ПСО немає навіть на 2026 рік, я більш ніж впевнений, що вона з'явиться у 2027-му. Тому ми маємо розуміти: якщо не цього року, то наступного уряд буде зобов'язаний скасувати ПСО — і на газ, і на електроенергію. В цьому немає нічого страшного.
За яких умов уряд може піти на це раніше? Лише якщо це стане чіткою вимогою партнерів — прив'язаною до конкретного траншу допомоги. Тільки тоді уряд може наважитися. І навіть тоді — до останнього тягнутиме час.
Як скасування ПСО вплине на платіжки і як держава може захистити малозабезпечених?
— Уряд не повинен підвищувати тариф — він має просто скасувати ПСО. Тоді кожен постачальник купуватиме електроенергію на ринку і продаватиме населенню за ринковою ціною. Один місяць — дорожче, інший — дешевше.
Для захисту вразливих верств — лише адресна субсидія. Сім'я з низьким офіційним доходом підпадає під критерії й отримує фінансову допомогу для своєчасної оплати. Це точно обійдеться державі дешевше, ніж субсидіювати одночасно й електроенергію, і газ для всіх без винятку.
Які ще переваги дає скасування ПСО?
— Їх кілька. По-перше, оздоровлення Енергоатому та Укргідроенерго — вивільнені кошти можна спрямувати на добудову третього блоку Хмельницької АЕС, будівництво нових майданчиків, інвестиції у промислові накопичувачі та вітрогенерацію. Замість того щоб роздавати ці гроші всім підряд, Енергоатом міг би стати справжнім енергетичним локомотивом країни. А більше генерації — це нижчі ціни з часом для всіх.
По-друге, люди почнуть ощадливіше споживати, коли розумітимуть реальну вартість енергоресурсів. По-третє, постачальники самі запропонують населенню двозонні та тризонні тарифи — і люди зможуть заощаджувати, переносячи споживання на нічні та денні години з нижчими цінами.
Чому ж уряд досі не наважується на цей крок?
— Понад тридцять років українцям вкладали в голову, що тариф має бути дешевим. Це стало певною парадигмою. Той політик, який публічно скаже, що тариф на газ і електроенергію має бути вільним і ринковим, матиме дуже коротке політичне життя.
Але це ті реформи, які оздоровлюють економіку. 10 мільярдів доларів на рік — це колосальні гроші, на які можна робити величезні зміни в країні. Натомість ми їх не робимо, бо це непопулярні кроки. Поточний уряд міг би підвести під цим жирну риску — цього або наступного року — і піти у відставку з чистою совістю, зробивши по-справжньому корисну справу для держави.
Нагадаємо, тарифи на газ, світло і тепло в Україні занижені у 2,5-3 рази порівняно з ринковими цінами. Експерти кажуть: рано чи пізно це доведеться змінити — і МВФ, і ЄС вже про це прямо говорять.