Президент Євроради готовий днями "тримати" лідерів ЄС у Брюсселі через Україну: про що мова

У четвер, 18 грудня, в Брюсселі під головуванням президента Європейської ради Антоніу Кошти стартує саміт європейських лідерів, де на порядку денному стоїть питання фінансової підтримки України на наступний рік. Основним варіантом "на столі" залишається репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів.

Що важливо знати:

• Україна критично потребує фінпідтримки від ЄС
• Досі невідомо, чи підтримає Бельгія кредит для Києва
• Президент Євроради Кошта готовий залишити лідерів у Брюсселі кілька днів

Якщо лідери не досягнуть згоди щодо підтримки кредиту в перший день саміту, президент Європейської ради Антоніу Кошта налаштований продовжувати зустріч "стільки, скільки буде потрібно". Про це "Телеграфу" повідомив високопосадовець ЄС, обізнаний із ходом обговорень.

"Це найважливіше рішення, яке Європейська рада має ухвалити, і, як каже президент, він залишатиметься тут стільки, скільки буде потрібно, аби це рішення було прийняте", — сказав співрозмовник.

При цьому президент України Володимир Зеленський, попередньо, приєднається до зустрічі в онлайн-форматі.

За словами високопосадовця ЄС, на даному етапі переважна більшість країн підтримує саме репараційну позику як основний варіант грошової допомоги Києву. Планується, що остаточне рішення ухвалюватиметься кваліфікованою більшістю — в Брюсселі налаштовані зібрати на підтримку цього механізму голоси 26 держав-членів з 27, наперед викреслюючи зі списку Угорщину.

"Рішення має бути готове до практичної реалізації у другому кварталі 2026 року. Це ключовий момент. Кошти та допомога мають надійти до України саме тоді, коли вони їй знадобляться", — додав співрозмовник.

Він пояснив, що найбільший обсяг роботи над репараційним кредитом проводився у взаємодії з Бельгією — шляхом переговорів із бельгійським урядом та включенням до фінальної пропозиції умов, які той вказав як необхідні.

"Все залежатиме від того, як саме прем’єр-міністр Бельгії [Барт де Вевер] сформулює свою остаточну позицію. Це важливо не лише для президента Європейської ради, а й для багатьох лідерів за столом переговорів", — наголосив європейський високопосадовець.

Як пояснював раніше "Телеграф", з вересня 2025 року Євросоюз просуває ідею, як легально використати іммобілізовані російські фінанси для допомоги Україні — насамперед через концепцію згаданого репараційного кредиту на 140 мільярдів євро.

Усі минулі місяці керівництво ЄС намагалося запевнити Бельгію в безпечності такого кроку. Як відомо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні держави заморозили російські державні активи загальною вартістю близько 200 млрд євро.

Їх левова частка знаходиться у депозитарії Euroclear у Бельгії. Активи, які спочатку були збережені у вигляді західних облігацій, поступово перетворилися на готівковий фонд обсягом 175 млрд євро. РФ же зможе повернути доступ до своїх західних активів лише за умови виплатити репарацій Києву після завершення війни.

Водночас бельгійський уряд зберігає побоювання, що у разі використання російських активів країна може бути зобов’язана повернути всю суму, якщо Росія спробує оскаржити передачу цих коштів. Тому уряд Барта де Вевера наполягає на залізних гарантіях, які не залишать Бельгію сам на сам із російськими вимогами.