Для України готують важливе рішення 18 грудня: деталі від "Телеграфу"

Допоки триває активна робота над пунктами так званого "мирного плану Трампа", незакритим залишається питання фінансової підтримки України на 2026 рік — закриття як бюджетних потреб, так і оборонних.

Що важливо знати:

• ЄС досі не дійшов згоди щодо кредиту для України;
• США хотіли отримати активи РФ у своє користування;
• Київ не залишиться без грошей наступного року.

Початкова версія американської пропозиції пропонувала використання близько 86 мільярдів євро заморожених російських активів для фінансування зусиль США з відновлення України. Невитрачені кошти пропонувалося спрямувати в американо-російський інвестиційний фонд.

При цьому після спільної роботи української та американської команди у Женеві, подібна ідея зникла з плану.

За даними "Телеграфу", ключову роль у цьому зіграла позиція представників ЄС, котрі також брали участь у женевських консультаціях.

Три варіанти "на столі"

Справа у тому, що з вересня 2025 року Брюссель розмірковує над тим, як використати заморожені російські активи для допомоги Україні: і хоча концепція репараційного кредиту на 140 мільярдів євро досі не отримала одноголосної підтримки серед країн-членів Євросоюзу, є щонайменше два інші варіанти, як втримати українську економіку на плаву.

Перший — підтримка, що фінансуватиметься окремим державами-членами у формі грантів. Тобто рішення мають ухвалюватися на національному рівні.

Другий — позика Україні, профінансована за рахунок запозичень Євросоюзу на фінансових ринках. Для цього варіанту необхідне спільне рішення союзників, тобто єдність 27 держав-членів.

У разі варіанту спільної позики фінансування буде прив’язане до економічного розміру кожної держави-члена, і їм доведеться також сплачувати відсотки за боргом. Якщо одна або кілька країн вирішать вийти з цієї схеми, решта держав має підстрахувати й компенсувати різницю.

За даними нашого видання, розглядається варіант комбінації кількох варіантів — наприклад, спочатку — гранти Києву від окремих країн у вигляді так би мовити "інʼєкцій в економіку", і після цього — нарешті перехід до моделі репараційного кредиту.

Паралельно мова йде про модель "перехідної позики", профінансованої за рахунок запозичень ЄС, щоб підтримати Україну протягом перших місяців наступного року. Знов-таки допоки триватиме робота над фіналізацією багатомільярдного кредиту.

"Заморожені російські активи. Ми завершимо роботу над рішенням найближчими днями, координуючи її з усіма найбільш залученими європейськими країнами, а також з Європейським Союзом і Єврокомісією. Рішення має забезпечити фінансування, дати Україні передбачуваність, але водночас зберегти тиск", — зазначив 24 листопада президент Франції Еммануель Макрон, спілкуючись із пресою за результатами зустрічі Коаліції охочих.

Як розʼяснює "Телеграфу" чиновник ЄС, головна ціль — "знайти компроміс" та швидко надати кошти Україні.

Остання цього року зустріч лідерів в рамках Європейської Ради відбудеться 18 грудня у Брюсселі, і як запевнив президент Євроради Антоніу Кошта, критично важливе для України рішення буде знайдено.

Гарантії для Бельгії

Як пояснював раніше "Телеграф", після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні держави запровадили безпрецедентні фінансові санкції. Одним із ключових рішень стало замороження російських державних активів загальною вартістю близько 200 млрд євро — передусім валютних резервів Центробанку РФ, які зберігалися в іноземних банках та міжнародних фінансових установах.

Левова частка активів знаходиться у депозитарії Euroclear у Бельгії. Активи, які спочатку були збережені у вигляді західних облігацій, поступово перетворилися на готівковий фонд обсягом 175 млрд євро.

Наразі кошти знаходяться на депозитному рахунку в Європейському центральному банку, який нараховує на них відсотки.

Ідея кредиту наступна: замість того, щоб Euroclear вкладав грошові кошти в центробанк, кошти інвестуватимуть у спеціальний борговий контракт і використовуватимуть для поступового надання позики на суму 140 мільярдів євро напряму Україні.

РФ же зможе повернути доступ до своїх західних активів лише за умови виплатити репарацій Києву. Після цього Україна повертає гроші Єврокомісії, а та, своєю чергою, віддає їх Euroclear. Якщо ж РФ відмовляється від виплат, накладені на активи санкції залишаються в силі. При цьому Москва зберігає всі свої права на активи, відповідно до міжнародного права.

Основні занепокоєння щодо кредиту висловлює Бельгія. Премʼєр країни Барт де Вевер стурбований перспективою багатомільярдного позову, який може подати Москва. Обидві країни пов’язані інвестиційним договором 1989 року, який передбачає арбітраж у разі будь-якого спору.

Європейська Комісія пропонує Бельгії вийти з цього договору. Водночас Брюссель наполягає, що держави-члени повинні надати безумовні гарантії, які покривали б не лише 185 мільярдів євро самих активів, а й будь-які потенційні арбітражні виплати.

Передбачається, що схема має бути повністю гарантована 27 державами-членами ЄС, які повинні будуть самостійно забезпечити повернення коштів Euroclear, якщо врешті Росія якимось чином поверне собі заморожені активи без виплати репарацій.

Щоб мінімізувати ризики, в ЄС також виражають готовність змінити режим санкцій, щоб знизити ймовірність випадкового розмороження активів. Наразі антиросійські санкції продовжуються кожні шість місяців із необхідністю одностайного продовження, тому замороження активів також оновлюється раз на пів року.

Потенційно до гарантій по кредиту можуть підключитися країни поза ЄС як-от Норвегія чи Канада.