Попав на мільйони? Чим для Гороховського завершиться скандал з прапором і чого чекати у висновку НБУ

Громадськість сколихнув нещодавній виступ у Верховній Раді голови Нацбанку Андрія Пишного щодо скандалу зі співвласником фінтеху monobank Олега Гороховського (працює на ліцензії Універсал Банку, що належить Сергію Тігіпку) та публічного розголошення ним інформації про клієнтку на фоні прапору з триколором. І головне — наново підняв тему порушення прав українців на банківську таємницю та збереження наших персональних даних. "Телеграф" опитав юристів і отримав професійну експертизу щодо наслідків такого розголошення — відповідальності за ці дії й можливості людини захистити власні права в подібних випадках, на тлі якого б прапору вона не була помічена.

Які саме дані розголосив monobank

Можна зробити два головні висновки з промови пана Пишного в парламенті стосовно дій Гороховського, monobank і Універсал Банку щодо клієнтки та ставлення до прапора, який називали то російським, то словенським:

• Національний банк досі остаточно не сформулював свою правову позицію щодо скандалу з публікацією Олегом Гороховським фото клієнтки на тлі триколору й повідомлення в соцмережах про блокування їй рахунку в monobank. Голова НБУ розповів нардепам про процедурні етапи й бюрократичні моменти регулятора та повідомив, що адміністративна процедура в цьому питанні передбачає розгляд відповідного рішення протягом 6 місяців. Тобто на висновок Нацбанку чекати щонайменше пів року, та пан Пишний врешті-решт пообіцяв його публічно оголосити суспільству.
• Байдуже, який саме прапор був на фото/відео клієнтки, бодай навіть ворожий, тобто терористичної Російської Федерації. Навіть за таких умов monobank і Універсал Банк мусять виконувати чинне законодавство щодо нерозголошення клієнтських даних.

"Будь-яка негативна реакція, навіть на російський триколор, має бути в межах чинного законодавства. І саме це питання досліджує Національний банк", — буквально заявив Андрій Пишний.

Тобто ще лишається надія на об’єктивне дослідження того, що відбулось, принаймні теоретична. Попри гучні заяви адвокатів самого Універсал Банку, які, звісно, захищають своїх підопічних і заявляють про те, що не було розголошення персональних даних і банківської таємниці. Та з цим висновком не погоджуються незалежні юристи (що не працюють на цей банк).

Опитані "Телеграфом" юристи підкреслили, що, згідно з законом "Про захист персональних даних", персональними даними є будь-яка інформація, що стосується ідентифікованої особи.

"Фото обличчя під час верифікації, ім’я, прізвище — це ваші персональні дані. Закон чітко каже: без вашої згоди їх не можна просто так виставляти в інтернеті, навіть якщо ви дуже сердиті, наприклад, на російський прапор", — запевнив "Телеграф" керуючий партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Нікіта Муренко.

Звісно, в цьому законі є й виключення. Приміром, якщо банк запідозрив, що його клієнт працює на ворога, то може повідомити про свої підозри правоохоронні органи. Та це не дає ані банку, ані його партнерам (monobank є партнером Універсал Банку) права публічно про це повідомляти громадськість, хоч як би він любив Батьківщину.

"Фото з російським прапором саме по собі не скасовує вимоги до захисту персональних даних, але може бути підставою для правомірної передачі інформації правоохоронцям. Звісно, якщо є ознаки злочину/колабораціонізму, фінансування агресії тощо. Публічне ж викладення в соцмережах — це інше, ніж передача в рамках кримінального провадження чи на запит правоохоронців. У публічному полі діють загальні заборони на розголошення персональних даних без правової підстави", — підкреслив "Телеграфу" керуючий партнер юридичної компанії Winner, адвокат Ігор Ясько.

"Навіть якщо на фоні справді був російський прапор, банк не має права виставляти фото клієнтки на публічний осуд. Патріотичний пост не звільняє від відповідальності й, навпаки, може бути кваліфікований як використання інформації в особистих мотивах", — додав Нікіта Муренко.

Те саме стосується й банківської таємниці, до якої відноситься все, що банк дізнався про людину під час її обслуговування — включаючи фото з відеодзвінка. Вона суворо захищена законом "Про банки і банківську діяльність".

"Банк може розкривати банківську таємницю лише в передбачених законом випадках на запит клієнта, за рішенням суду, на запити правоохоронних органів у встановленому порядку, НБУ тощо. Публічне розголошення в соцмережах не входить до жодного винятку. Навіть підозра в співпраці з ворогом не дає права на публічний пост, інформація має передаватися конфіденційно", — підкреслив Муренко.

Як і у випадку з персональними даними, російський прапор у клієнта може бути підставою для розголошення банківської таємниці лише правоохоронним органам. В іншому випадку винних у розголошенні банкірів і їхніх партнерів можуть притягнути до відповідальності.

"Публікація фото, скринів, даних клієнта в соцмережах, навіть із "благородною метою", як правило, виходить за межі закону і створює ризик адміністративної, цивільної й кримінальної відповідальності для причетних осіб та репутаційні ризики для банку", — переконаний Ігор Ясько.

Що загрожує monobank і Гороховському

Співвласнику monobank Олегу Гороховському, про персону якого "Телеграф" писав окремо, за поширення клієнтських даних в соцмережі загрожує широкий діапазон відповідальності — від адміністративної й цивільної зі штрафами до кримінальної з позбавленням волі.

"Кримінальна, згідно зі ст. 182 Кримінального кодексу — незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, у тому числі в публічному виступі чи засобах масової інформації. Санкція передбачає штраф до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн. — Ред.), виправні роботи до 2 років або обмеження волі до 3 років. За обтяжувальних обставин (повторно, істотна шкода) можлива санкція до 5 років позбавлення волі. Якщо казати коротко: мінімальна відповідальність — адміністративний штраф, максимальна — кримінальне покарання з реальним обмеженням або позбавленням волі", — уточнив Нікіта Муренко.

А Ігор Ясько розклав для "Телеграфу" усю палітру відповідальності за розголошення банківської таємниці для банківської установи. Бо ж пан Гороховський міг дізнатися про наявність такої клієнтки з триколорним прапором тільки в партнерській установі — в Універсал Банку, на який, власне, і працює його фінтех monobank. Тільки від нього, бо саме Універсал (не monobank) має банківську ліцензію від Нацбанку, на підставі якої й може відкривати рахунки клієнтам. Сам же Олег Гороховський в Універсал Банку не працює й взагалі не банкір. Тож і не має права отримувати інформацію, що має статус банківської таємниці.

За словами Ясько, згідно зі ст. 1076 Цивільного кодексу, банк зобов’язаний гарантувати таємницю рахунку, операцій і відомостей про клієнта. "У разі розголошення клієнт має право вимагати відшкодування збитків та моральної шкоди", — роз’яснив він.

Адміністративно‑регуляторна відповідальність для Універсал Банку має наставати завдяки Нацбанку. За законом "Про банки і банківську діяльність", за порушення режиму банківської таємниці НБУ може застосовувати до банку заходи впливу: штрафи, письмове застереження, обмеження/зупинення операцій, вимогу звільнити керівників, аж до визнання банку проблемним тощо.

А за ст. 231 Кримінального кодексу, за незаконне збирання з метою використання відомостей, що становлять банківську (або комерційну) таємницю, передбачений штраф від 3000 до 8000 неоподаткованих мінімумів, тобто від 51 — 136 тис. грн.

При цьому до відповідальності може притягуватися не тільки сам банк, але і його підрядна організація (партнер).

"Якщо така організація отримує доступ до банківської інформації (аутсорсинг, IT‑постачальник, кол‑центр), на неї поширюється обов’язок збереження банківської таємниці за договором і законом", — зазначив Ігор Ясько.

При цьому юристи підкреслюють, що Національний банк не просто має право, а мусить реагувати на підозри щодо розголошення банківської таємниці. Це його обов’язок згідно з чинним законодавством.

"Захист банківської таємниці та контроль за діяльністю банків — пряма функція Нацбанку. Банк зобов’язаний реагувати на факти, що стали йому відомі. Бездіяльність посадовців НБУ може бути оскаржена в адміністративному порядку або в суді. Практичної відповідальності для самого Національного банку немає, але громадський тиск, запити та судові рішення ефективно стимулюють реакцію", — вважає Нікіта Муренко.

Що робити постраждалим клієнтам

Якщо банк з будь-якої причини розголошує клієнтську інформацію, Ігор Ясько порадив постраждалій стороні таку послідовність подальших кроків:

1. Фіксація порушення. Збереження скриншотів публікацій, посилань, відео. Витребування офіційних пояснень/листів від банку: звернення у відділення, на гарячу лінію, письмова заява.
2. Скарга до банку/організації. Офіційна претензія до банку/компанії з вимогою припинити порушення, видалити інформацію, надати пояснення, відшкодувати шкоду (за потреби — у досудовому порядку).
3. Звернення до уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо персональних даних. Подання скарги про порушення законодавства щодо захисту персональних даних.
4. Звернення до Національного банку щодо банківської таємниці. Скарга на дії банку. Можна одночасно зі зверненням до банку.
5. Заява до правоохоронних органів. Якщо є ознаки злочину щодо розповсюдження інформації — заява про кримінальне правопорушення до поліції, СБУ або через ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань). З посиланням на статті 182, 231, 232 Кримінального кодексу.
6. Позов до суду. Про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов’язання спростувати/видалити інформацію тощо.

"Послідовність може бути паралельною: скарги до омбудсмена, Нацбанку, правоохоронців і позов до суду не взаємовиключні", — зазначив Ясько.

Який саме висновок щодо справи monobank/Гороховського за пів року видасть Національний банк, мало хто береться прогнозувати. Багато скептичних передбачень, та більшість все ж вважає, що Універсал Банку через це точно випишуть штраф разом із вимогою виправити ситуацію. Маючи на увазі врегулювання з постраждалою клієнткою.

Хоча не виключається й негативний, з клієнтського погляду, варіант із відбілюванням Універсал Банку. Та юристи кажуть, що за потреби постраждала сторона може в судовому порядку оскаржити постанову НБУ.

"Якщо Нацбанк винесе висновок про відсутність порушення, а постраждала сторона не згодна з рішенням, то це оскаржується в адміністративному суді. Термін на оскарження — 6 місяців з дня отримання висновку (або з дня, коли особа дізналася про нього) згідно з Кодексом адміністративного судочинства України", — сказав Нікіта Муренко.

Звісно, це все витрати: на судовий збір, на правничу допомогу, на експертизи.

"В абсолютних цифрах це може бути від кількох тисяч гривень (мінімалістична стратегія) до десятків тисяч і більше при повноцінному супроводі трьома інстанціями. Точна сума залежить від складності справи й обраного адвоката", — визнав Ігор Ясько.

Поки що небагато хто візьметься на поточній стадії прогнозувати завершення цієї справи, хоча не виключається значне відшкодування, принаймні за моральну шкоду.

"В скандалі з monobank точно можна казати про розголошення персональних даних людини. На моїй пам’яті, в Україні було лише кілька випадків реального притягнення до відповідальності, зазвичай в таких інцидентах має бути зафіксований або великий матеріальний збиток, або сильні фізичні травми як наслідки. Щодо розголошення банківської таємниці в цій історії — треба робити ретельну перевірку щодо передачі інформації. Водночас постраждала сторона може йти до суду із позовом щодо захисту честі та гідності. У такому випадку може бути дві стратегії: або вимагати у кривдника відшкодування у вигляді символічної 1 гривні, або вже серйозного відшкодування моральних збитків від 1 млн грн до 10 млн грн. Бо ж він робив публічне вибачення з цього питання, що по суті є явкою з повинною", — прокоментував "Телеграфу" ситуацію керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

Не виключається, що розгляд справи затягнеться на 2027 рік.