Не в сміття, а людям: які товари в "АТБ" можна буде отримати задарма і коли

Великі торгові мережі, у тому числі "АТБ", зобов’яжуть безплатно роздавати людям продукти, термін придатності яких наближається до кінця. Наразі в Україні активно обговорюється законопроєкт про впровадження системи "фудбенкінгу" (food banking). Він є однією з вимог Євросоюзу.

"Телеграф" запитав у Gemini, яких саме продуктів це може торкнутися і як виглядатиме "роздача". Нейромережа проаналізувала досвід країн, в яких давно використовується ця система, наприклад, Франції та Чехії.

Які продукти можуть "видавати"

На думку штучного інтелекту, це не будуть гнилі овочі чи зіпсоване м’ясо. Йдеться про товари, які безпечні для вживання, але втратили товарний вигляд або у них закінчується термін придатності.

Бакалія з пошкодженою упаковкою: Пачка гречки або цукру, що надірвалася, пом’яті консервні банки. Продати їх не можна, а продукт усередині абсолютно нормальний.

Продукти "на межі": Хліб, термін якого спливає через 12-24 години, молочка або ковбаси за 1-2 дні до кінця терміну.

Овочі та фрукти: "Некрасиві" яблука, трохи зів’яла зелень або морква з тріщинами.

Сезонні товари: Цукерки у новорічних коробках після 1 січня або паски після свят.

Як можна буде отримати безплатні продукти

Швидше за все, ви не побачите черг по безплатну їжу прямо біля кас "АТБ". Для торгових мереж це ризик скандалів та антисанітарії, зазначає нейромережа.

Згідно із законопроєктом, схема буде іншою:

Банки продовольства: Супермаркети площею понад 400 м² будуть зобов’язані укладати договори із благодійними організаціями.

Збір та логістика: Волонтери чи представники фондів приїжджатимуть до магазинів, забиратимуть відібрані продукти та відвозитимуть їх на свої склади.

Адресна допомога: Їжу будуть роздавати через соціальні їдальні, притулки, центри для переселенців (ВПО) або через адресну доставку незаможним пенсіонерам.

Цифровий облік: Швидше за все, буде створено платформу, де фонди будуть бачити залишки продуктів у конкретних магазинах.

Чому торговим мережам це "може не сподобатися"

Нововведення може додати ритейлерам роботи та позбавити частини прибутку, тому навряд чи вони вітатимуть таку ініціативу. У Чехії, де закон про фудбенкінг діє з 2018 року, торгові мережі навіть зверталися до суду, але програли справу.

Зайва робота: Потрібно наймати персонал, який сортуватиме "прострочку" від "майже прострочки", вестиме облік і передаватиме це волонтерам.

Податки: Довгий час в Україні було дешевше викинути їжу, ніж віддати її (за передачу на благодійність потрібно було сплачувати ПДВ). Законопроєкт має це виправити, запровадивши податкові пільги.

Конкуренція з уцінкою: Зараз "АТБ" продає товари зі строком, що закінчується, зі знижкою 25% або 50%. Якщо їх змусять віддавати все безплатно, мережа втратить цей дохід.

Gemini резюмує, що для звичайного українця новий закон не означатиме можливість просто взяти безплатний батон в "АТБ" або "Сільпо". Швидше за все, нововведення збільшить обсяг допомоги у гуманітарних штабах та благодійних фондах, куди продукти стікатимуться із супермаркетів централізовано.

Варто зазначити, що щороку в Україні утилізується 2,7 млн тонн продовольства. При цьому понад 30% населення України проживає за межами продовольчої бідності.

Раніше експерт з маркетингу роздрібної торгівлі Володимир Поліщук розповів, що коли ввечері термін придатності добігає кінця, товар у відділах кулінарії розпродують зі знижкою від 20 до 50%.