Будемо з хлібом чи ні? Для України є два виклики

Посівна-2026 стартує в умовах подорожчання пального, дефіциту добрив і браку обігових коштів, що ставить під тиск майбутній врожай. Чи буде Україна з хлібом?

Зі снігом і морозом — як це вплинуло на озимі

Зима 2025-2026 на відміну від трьох попередніх виявилась морозною і сніжною, однак це не мало катастрофічних наслідків для посівів. Більшість перебувають в хорошому та задовільному стані. За оцінками директора Інституту зернових культур НААН України Владислава Черчеля, головною проблемою стали не низькі температури, а сукупність несприятливих природних факторів.

- Зима була складна, але не через критичні морози. Принаймні для озимої пшениці небезпечних температур практично не спостерігалось. На відміну від озимого ріпаку, особливо слаборозвиненого, та ячменю, тож можна очікувати, що будуть випади за цими культурами, – відзначає Владислав Черчель.

Ключові ризики для озимини як раз створили затримки посівної – в західній частині країни через надмірні опади, на півдні та сході, навпаки, через посуху. У результаті навіть на вчасно засіяних площах сходи були пізніми.

- Багато посівів увійшли в зиму на початку кущення, або взагалі ще не починали кущитись. Тобто у фазі 2-3 листків – це найбільш уразливий етап розвитку для рослин, – пояснює причини науковець.

Додатковим негативним фактором стала нестача снігового покрову в окремих регіонах, зокрема, частині Полтавської та Дніпропетровської областей. Становили загрозу для посівів і тимчасові зимові відлиги.

- Ґрунт сильно промерз, при цьому сніг починав танути і на полях утворювалися "блюдця" у заниженнях мікрорельєфу, де збиралась тала вода. Вона то замерзала, то танула, відповідно під льодом і водою посіви відчували дефіцит кисню для розвитку, а під час відлиги через надмірну кількість вологи могли загинути. Тож очікується, що саме на таких ділянках озимини будуть прогалини, — говорить Владислав Черчель.

Загалом, на думку науковця, прогнозовані втрати посівів озимих культур можуть бути на рівні 5-10%. А весняні ризики для них наразі оцінюються як помірні.

- Озима пшениця тільки починає відновлювати вегетацію, вона ще не зазеленіла як повинна. Зараз їй поки нічого не загрожує. Приморозки, якщо й будуть, то не матимуть значних наслідків. Минулої весни, наприклад, були навіть морози у квітні, проте врожай був зібраний і не поганий (у 2025 році було зібрано понад 21 млн тонн пшениці, що забезпечувало внутрішні потреби в хлібі і дозволяло експортувати зерно — Авт.). Навіть ріпак, в якого місцями загинули центральні квітконоси, дав добрий врожай з бокових пагонів, – відзначив науковець.

Посівна під тиском витрат і погоди

Паралельно з моніторингом стану озимини і її підживленням, аграрії вже вивели техніку в поля для сівби ярих культур. За оперативними даними, вже засіяно понад 50 тис. гектарів і темпи робіт зростають. Найбільшу частку наразі – практично половину – зараз займає горох. Значні площі відводять виробники і під ярий ячмінь.

- Горох сіють вже в Одеській області, яка посіяла 20 тис. га із планових 95, а по країні заплановано цієї культури 274,5 тис га. Також включились активно Волинська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська області. Ячмінь останнім часом сіють мало, але, думаю, ця культура відновиться, тому що і ціна на неї непогана і відчувається певний її дефіцит. Зараз вже посіяно 17 тис. га з 775 запланованих, – наводить цифри Владислав Черчель.

Щодо ярої пшениці, то її зараз переважно сіють на Західній Україні – на Волині і в Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях. Зазвичай в межах 200 тис. га. Значного зростання не очікується і цього року через нижчу у порівнянні з озимою пшеницею врожайністю. Натомість під соняшник сільськогосподарські підприємства планують виділити близько 5 млн. га по країні. Хоча така структура посівів, на думку науковця, не є оптимальною.

За словами Владислава Черчеля, наразі погодні умови – температура повітря та кількість опадів – сприяють проведенню весняно-польових робіт.

- Бажано було б, щоб така прохолодна погода трималась. Адже якщо дуже швидко наростатимуть позитивні температури, кількість загиблих або ослаблених посівів збільшиться, – наголошує співрозмовник.

Також за словами науковця, цьогорічна посівна відбуватиметься на фоні обмежених ресурсів, що, звісно, додаватиме напруги.

- До повномасштабної війни більшість господарств закуповували пальне, добрива, насіння з осені. А зараз, на жаль, багато з них не можуть собі це дозволити через нестачу обігових коштів. Крім того, фермери не хочуть ризикувати, адже ситуація нестабільна. Як наслідок, змушені поповнювати запаси навесні, коли відбулось зростання цін. Ще одна цьогорічна проблема дефіцит азотних добрих, тож фермери можуть відмовлятися від їх внесення. А це напряму впливає на врожайність, – говорить про можливі ризики Черчель.

Висновки:

• Озимі культури загалом збереглися, але частина посівів ослаблена, можливі втрати до 10%.
• Ключові ризики сформувалися ще восени через слабкий розвиток і нерівномірні сходи.
• Посівна-2026 проходить під тиском витрат і дефіциту ресурсів, що може знизити врожайність.

Як повідомляв "Телеграф", на початок 2026 року прямого впливу на подорожчання дизельного пального на ціну хліба практично не зафіксовано.