"Путін протримався всього 6 хвилин". В ЄС жорстко висловилися про "перемир'я" та переговори

У ЄС переконані, що наразі не слід запускати новий трек переговорів між Європою та Росією, адже Кремль не демонструє справжньої готовності до миру. Натомість час зосередитись на тиску на Москву.

Про це повідомляє кореспондентка "Телеграфу" з Брюсселя, посилаючись на заяви голів МЗС. Так, міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже каже, що Європа повірить у наміри президента РФ Володимира Путіна завершити війну, коли побачить це на практиці.

Схожу думку висловив й міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. За його словами, в ЄС мають серйозно сприймати не те, що чують від Росії, а те, що бачать.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тасхкна вважає: "Нам не потрібно запускати окремий трек переговорів [з Росією]. Ми маємо зосередитися на тому, як посилити тиск на Росію. Йдеться про заборону морських послуг [танкерам з РФ], 21-й пакет санкцій, а також про те, як просувати розширення Європейського Союзу".

Він пояснює, що рано чи пізно Європі прийдеться говорити з Росією, але до цього Кремль має змінити свої цілі. Навіть чутки про призначення Герхарда Шредера як переговорника від ЄС, називають ідеєю Путіна.

"Думаю, що між ними дуже тісні стосунки. Тому Герхард Шредер не представлятиме Європу. І в нас уже є інституції, які представляють Європейський Союз. У нас є Кая Каллас, є Антоніу Кошта, є Урсула фон дер Ляєн. Тож нам не потрібно шукати когось, хто стукатиме у двері Кремля й щось пропонуватиме. Ми дуже добре знаємо, якої Європи хочемо.

І ми хочемо, щоб Росію відтіснили назад до Росії. Ми хочемо, щоб між Європейським Союзом, НАТО та Росією не існувало жодних "сірих зон". Саме тому існує процес розширення, а також процес відновлення України. Усі червоні лінії вже окреслені. Але Путін узагалі не готовий говорити про тривалий і справедливий мир. Ми це побачили. Навіть так званого перемир’я, яке йому було потрібне для параду до Дня перемоги, він не дотримувався", — каже Тасхкна.

Що в ЄС кажуть про призначення Шредера як перемовника від Європи

Як повідомив журналістам перед зустріччю голів МЗС у Брюсселі державний міністр у справах Європи Німеччини Ґюнтер Кріхбаум, передає кореспондентка "Телеграфу", на будь-яких переговорах посередник має бути прийнятним для обох сторін. У випадку зі Шредером цього явно бракує.

Кріхбаум наголошує, що колишній канцлер Німеччини у минулому завів досить тісні стосунки з Путіним, які наразі заважають йому бути "чесним брокером". Зв'язок Шредера та голови Кремля не сприятиме неупередженому ставленню.

Державний секретар Міністерства закордонних справ Польщі Марцін Босацький каже: "[Шредер] — скомпрометований політик у Європі. Думаю, що ця пропозиція Путіна, як і багато інших його пропозицій, не зустріне жодного позитивного відгуку з європейського боку. З таким самим успіхом він міг би сказати, що посередником між ним і Європою буде пан Медведєв або хтось із його генералів".

Водночас міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс переконаний, що головне не прізвище посередника, хоча воно грає роль, а те, що буде обговорюватись на переговорах.

"Перше — що ми будемо обговорювати? Якими будуть наші вимоги? Чи можемо ми узгодити спільні вимоги до Росії? Друге питання — які в нас важелі впливу? Тобто що ми використаємо як батіг і інструмент тиску? Третій елемент — якою є наша стратегія та порядок денний? І якою є кінцева мета? Це не діалог заради самого діалогу. Ми вже бачили, як це відбувається з боку Росії.

І знову ж таки — хіба не жалюгідно, що саме Росія зараз перехоплює політичну ініціативу й нав’язує дискусію про діалог із Росією через власноруч запропонованого кандидата? Думаю, це помилка вже від самого початку. Ми повинні повернутися до основ. А основа полягає в тому, щоб підготувати наші інструменти тиску на Росію", — каже Будріс.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Путін заговорив про наближення миру на пресконференції 9 травня.