Скандал з Сенс Банком: як гучні викриття вплинуть на його продаж та що там взагалі відбувається

Можновладці цього тижня одночасно запустили два суперечливі процеси у фінансовому секторі. Однією рукою влаштовувався й підбурювався скандал навколо державного Сенс Банку (колишній Альфа-Банк) з викриванням в ньому зловживань і фальшованої звітності. А з іншого — президент Володимир Зеленський публічно доручив прем’єр-міністру Юлії Свириденко без затримок провести там приватизацію, тобто продати Сенс. Уряд має впоратися з усім менше ніж за 8 місяців, тобто до кінця 2026 року. Це як підпалену хату продавати. Тож "Телеграф" спитав в експертів про реалістичність продажу цієї структури й скандальні викриття, а ще намагався з’ясувати поточний фінансовий стан цього держбанку.

Про що дізнались зі скандалу

Все трапилось одне за одним: спочатку пролунали гучні звинувачення в бік колишнього й поточного керівництва Сенс Банку, а потім з’явився наказ президента позбутися цієї держструктури. Що сприймалось радше як оперативно втручання в проблему — відрізати хворий шматок і продати чим скоріше.

"Що стосується "Сенс Банк", уже була визначена необхідність провести приватизацію цього банку, і не має бути жодних затримок у процесі приватизації: цього року банк повинен бути приватизований", — йдеться в заяві пана Зеленського.

Україна давно обіцяла це зробити МВФ (продати Сенс Банк і Укргазбанк), й відповідне зобов’язання міститься в останньому (за лютий 2026 року) Меморандумі — пункт 51. Процес рухається, але дуже повільно. В березні розпочались пошуки міжнародно фінансового радника для приватизації Сенсу, та вони не завершені, і джерела "Телеграфу" кажуть про фіналізацію не раніше середини червня.

Водночас це буде непросто зробити на тлі гучного засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради й звинувачень Сенс Банку в зловживаннях щодо понаднормового кредитування пов’язаних осіб (не можна більше ніж на 20% регулятивного капіталу), ведення подвійної бухгалтерії, фальшування звітності, тіньового керування. Та взагалі щодо створення на базі Сенсу "організованої злочинної групи, яка використовує посади в банку для обслуговування нелегальних платежів ігорного бізнесу". Й це все під крилом Національного банку, який є наглядовим органом і має перешкоджати цьому всьому лиходійству. Але парламентарії, що сипали звинуваченнями, не побачили відповідних дій регулятора.

Суперечка вийшла інформативна й може продовжуватися згодом. З додаванням цікавих фактів, як, приміром, вийшло з боку Нацбанка.

НБУ офіційно заявив, що націоналізація колишнього Альфа-Банку з перевтіленням в Сенс Банк, який до літа 2023 року належав російським акціонерам Андрію Косогову (41% акцій), Михайлу Фрідману (32,9%), Пьотру Авену (12,4%) та іншим, відбулося не тільки через велику війну й санкції, а ще через фінансові проблеми самої фінустанови. Сенс опинився на межі платоспроможності: через погіршення ситуації з кредитними платіжами, розмір його регулятивного капіталу з березня 2022 року по липень 2023-го провалився на 50%, тоді як в інших системних банках зріс на 29%.

А ще із заяви НБУ можна зрозуміти, звідки саме виник сплеск кредитних неплатежів, через який похитнувся банк. Й це будуть не тільки природні проблеми бізнесу й людей на початку повномасштабного вторгнення, з якими стикнулися всі банки та майже всі впорались. А ще й значна закредитованість пов’язаних з банком осіб (російські акціонери та близькі до них позичальники) без відповідного збільшення капіталу. Простою мовою: росіяни розуміли, що їх виштовхнуть з Сенсу, й висмоктували з банку стільки грошей — скільки вдавалось. За принципом "горить сарай — гори й хата".

В цьому контексті з’явилися питання й до НБУ. Та нацбанківські керманичі публічно відкинули всі звинувачення у бездіяльності та недбалому ставленні до власних обов’язків — тобто до нагляду за Сенс Банком з відповідним перешкоджанням зловживанням. Чиновники заявили, що знали про фальшування звітності цієї фінустанови та інші порушення. А ще, що п’ять разів за останні 4 роки здійснювали там перевірки з фінансового моніторингу та застосували два штрафи: на 47,7 млн грн у 2023 році та на 4,1 млн грн — у 2025-му. На зменшення напевне пішли через побачені чи уявні покращення.

А ще НБУ у 2023–2026 роки надіслав щодо Сенсу 13 звернень до правоохоронних органів та Державної податкової служби та 4 листи з Держфінмоніторингу. Така от завзята робота й бурхлива діяльність. Типу голова Нацбанку Андрій Пишний все бачить і все знає.

Заява регулятора вийшла метушною, нервовою та дуже виправдальною. Схоже, що Пишний з колегами потилицею відчувають майбутні обвинувачення щодо бездіяльності (не ефективної діяльності) чи навіть щодо змови у цій справі, які згодом можуть виникнуть у правоохоронних органів. Як відомо, і Сенс, і сам Нацбанк підслідні Державному бюро розслідувань. Й там вже не один рік спостерігають за обома, а нещодавно навіть з’являлась неофіційна інформація про обшуки в керівництва Сенс Банку.

Бо ж хай там як, а Сенс Банк, попри всю кипучу активність НБУ, все одно опинився на межі платоспроможності. Що чиновники тепер офіційно визнали. Та у своїх поясненнях нацбанківці не дали відповіді на ключове питання: чому регулятор, знаючи всі проблеми з розкраданням банку російськими акціонерами, не пришвидшив його націоналізацію? Чому тягнув аж до липня 2023 року, а не зробив все у 2022 році, чому не діяв на упередження? Розуміючі всі ризики під час страшної війни та наслідки дій поплічників Путіна, які досі продовжують фінансувати злочинну агресію проти України.

Те, як регулятор вміє діяти під час воєнного стану, було продемонстровано в перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року, коли НБУ одним рішенням прикрив два державні російські банки в Україні: Міжнародний резервний банк, що належав Сбербанку Росії та Промінвестбанк, яким володів ВЕБ.РФ. Й за кілька місяців очікувалась постанова щодо націоналізації Альфа-Банку (закриття було небезпечним через великі суми депозитів населення й можливу паніку), яке постійно відтермінували. І врешті-решт затвердили майже за півтора року. Коли з банку висмоктали чи не всі соки й він опинився в фінансовій небезпеці.

Перші наслідки

Якщо узагальнити, то ключові звинувачення щодо діяльності Сенс Банку такі:

1. Вимивання грошей за участі колишніх акціонерів з негативними фінансовими наслідками.
2. Фальшування звітності банку.
3. Обслуговування нелегального ігорного бізнесу й порушення правил фінансового моніторингу.
4. Корупція та нелегальні операції з формуванням відповідного "общака" в готівці, в тому числі шляхом незаконних фінансових операцій.
5. Паралельне керівництво банком з боку тіньових керівників.
6. Видача кредитів не на ринкових засадах, а за дорученнями тіньових керівників. Що згодом може призвести до неповернення позик, збитків і загального погіршення фінансових показників банку.

Деякі факти, такі як вимивання грошей російськими ексвласниками, згадувалися в минулому часі. Та не було офіційних заяв, які б доводили, що це було припинено. Навпаки.

Відомо, приміром, що БЕБ з СБУ здійснюють розслідування щодо виведення з Сенс Банку близько 200 млн грн через ТОВ "Альфа-Лізинг Україна" на користь ТОВ "Кредитні Ініціативи". На папері засновником цих "Кредитних Ініціатив" є кіпрська (м. Нікосія) офшорна компанія "ЧібейлЛімітед", та належить вона й керується російським Альфа-Банком. Й ці дві компанії граються у стару добру судову схему з купівлею/продажем кредитних портфелів (нібито проблемних) та в подальші судові суперечки між ними. ТОВ "Альфа-Лізинг Україна" удає, що програє судові справи (не чинить опір), а ТОВ "Кредитні Ініціативи" — що виграє. Й гроші платяться (виводяться) ніби як офіційно — за судовим вироком.

Про спростування/підтвердження інших звинувачень, напевне, теж дізнаватимемося за результатами наступних розслідувань. А по ходу, може, довідаємось і про відповідні відгуки на них з боку Нацбанку, де кажуть про якісний нагляд і професійний аналіз дій Сенс Банку.

З наслідків скандалу щодо Сенс Банку, які відомі на поточний момент:

• Голова наглядової ради банку Микола Гладишенко подав заяву про відсторонення від виконання повноважень за власною ініціативою "для з’ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної у медіа" (з офіційної заяви Сенс Банку). А в НБУ заявили, що ініціюють проведення моніторингу його відповідності критеріям незалежності.
• Голова правління банку Олексій Ступак — Нацбанк ухвалив рішення про початок щодо нього адміністративного провадження "з метою оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам, передбаченим законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку" (з офіційної заяви НБУ).

Виходить, що донедавна пан Ступак всім вимогам відповідав, а тепер зіпсувався. Тільки так можна зрозуміти. А ще згадати, що саме Національний банк до офіційного затвердження перевіряє кожного топменеджера будь-якого банку, й Сенсу в тому числі. Майбутні керівники буквально складають екзамени регулятору: з квитками/запитаннями, відповідями, співбесідою — справжнє випробування, які нерідко завалюють люди з досвідом банківської роботи. Без погодження регулятора немає жодного призначення, випадкові люди в правліннях банків не з’являються.

Тож буде цікаво вивчити постанову НБУ із поясненнями, як керманичі держбанків зламалися чи вийшли з ладу, якщо раптом вони отримають статус небездоганної репутації (він забороняє очолювати банки в майбутньому) чи до них застосують інші санкції.

В якому фінансовому стані банк

На початку повномасштабного вторгнення ставлення до Сенс (Альфа) Банку з боку клієнтів погіршувалось, й попервах спостерігались закриття рахунків з витоком грошей, як з боку населення, так і бізнесу. Як через підступний напад РФ на Україну, так і з суто раціональних міркувань — всі очікували на націоналізацію й не хотіли проходити разом із банком складний перехідний етап.

Та після націоналізації в липні 2023-го й до сьогодні (на 1 березня 2026 року) основні фінансові показники Сенс Банку зросли:

• Вклади населення — на 13,9% (на 6 млрд грн), до 49 млрд грн.
• Вклади бізнесу — 222,8% (на 48,7 млрд грн), до 70,6 млрд грн.
• Загальні активи — на 64,3% (на 62,1 млрд грн), до 158,7 млрд грн.
• Кредити бізнесу — на 50,5% (на 13,3 млрд грн), до 39,7 млрд грн.
• Кредити населенню — на 33,4% (на 3,7 млрд грн), до 14,7 млрд грн.
• Інвестиції в держоблігації — на 362,5% (на 23,4 млрд грн), до 29,9 млрд грн.
• Власний капітал — на 77,9% (на 6,5 млрд грн), до 14,8 млрд грн.
• Статутний капітал — на 0%, лишився на 28,7 млрд грн.

Останній показник доводить, що наш уряд (власник Мінфін) не вклав в націоналізований Сенс Банк жодної державної гривні, як цього вимагав МВФ. Міжнародним кредиторам не до душі, коли коштом їх кредитів/грантів рятують українські банки, які ще невідомо з яких причин опинились на межі закриття.

З перелічених показників видно, що під час великої війни стосунки Сенсу з населенням не дуже покращилися й лишаються доволі прохолодними. З липня-2023 по березень-2026 депозитні вкладення людей в цьому держбанку зростали лишень на 13,9%, тобто набагато менше, аніж в середньому по банківській системі — на 50,4%. Те саме стосується кредитування громадян — держбанк показав приріст тільки в 33,4%, коли вся система аж 126,9%.

Набагато більше користі Сенс Банк отримав від свого одержавлення в бізнес-сегменті. Значно збільшив обсяги кредитування підприємств — одразу на 50,5% й ще потужніше зростив обсяг зібраних вкладів юросіб — на дужі 222,8%, що далеко не всім вдавалось й більше за системний показник (де зростання лише на 50%). Хоча по ринку й ходила версія про те, що рекордні збори грошей компаній пов’язані передусім з обслуговуванням ігорного бізнесу. Водночас Сенсу довелось, як й іншим держбанкам збільшити своє кредитування уряду, тобто вкладення у внутрішні держоблігації (ОВДП) — одразу в 4,6 раза.

Водночас ніхто точно не знає, за якими критеріями і які саме компанії найактивніше кредитував Сенс Банк, немає достовірного зрізу клієнтської бази. А на тлі звинувачень щодо фінансування потрібного тіньовим керівникам бізнесу це може становити серйозну загрозу. Бо всі розуміють, що як ці ляльководи, підуть, то погашення їх кредитів може припинитися, а банк сам на сам лишиться з неповернутими кредитами. Така проблема згодом провокує збитки й значні фінансові проблеми.

Тому важливо дивитися на ще один фінансовий показник — це NPL (Non-Performing Loans) або частка проблемних (не працюючих кредитів) у загальному портфелі банку й сподіватися, що його не фальшують. З початку 2026 року він у Сенс Банку погіршився з 28,5% до 28,9% (що більша цифра — то гірше).

28,9% — дуже багато (погано) за українськими мірками, бо середній показник по нашій банківській системі становить лише 13,3%. А ще це недобре за міжнародними критеріями, де нормою вважається NPL на рівні за 3—5%.

"Телеграф" зібрав і проаналізував дані Сенс Банку по показнику поганих кредитів в динаміці. Можна побачити, що якість кредитного портфеля була кращою до націоналізації — лише 16,5% на початку 2022 року, коли було багато сподівань, що повномасштабного нападу РФ на Україну не буде. Значною, але не максимальною, проблема була на початку 2023-го (32%), коли очікувалась, але ще не відбулась, націоналізація Сенсу. Та піковою стала на початку 2024-го (44,4%), коли, напевно, викривалось фальшування звітності та по кредитах міняли категорію — з добрих на погані.

Хоча останні два роки відбувається покращення якості кредитного портфеля Сенсу, принаймні за поточною звітністю, радіти зарано. Бо, як показали "плівки Міндіча", кредитні проєкти могли спускатися тіньовими керівниками, і оцінити їх по-справжньому можна лише після всіх виплат. Цей урок всі вивчили за досвідом ПриватБанку, після ганебних розвінчувань в Високому суді Лондону, кримінальних справ ексвласника Ігоря Коломойського та рятувальної кампанії банку, яка вартувала народу України 155 млрд грн.

Вперше публічні побоювання щодо фінансової стабільності Сенс Банку регулятор оприлюднив тільки торік під час свого стрес-тестування. Його проводили за двома сценаріями: базовим, в який закладаються поточні економічні очікування уряду/НБУ, та несприятливим — сценарій з поглибленням кризи в нашій воєнній економіці. Й за другим (несприятливим) варіантом Сенс перевірку провалив, про що писав "Телеграф". У підсумку регулятор давав свої настанови (по суті, накази), як покращити ситуацію, а уряд дозволив банку не платити дивіденди до держбюджету — спрямувати доходи в капітал і укріпитися.

У свіжій заяві НБУ повідомив, що Сенс Банку лишили 3,7 млрд грн, які розподілили на резервний фонд і капітал. Утім, регулятор визнав, що навіть за таких умов всі проблеми не вирішено й виконання програми капіталізації продовжується. А вперше виплатити дивіденди Сенс зможе не раніше 2028 року, тобто із заробленого у 2027-му. Що треба буде узгодити з потенційними інвесторами під час продажу банку.

Нове стрес-тестування банків, і Сенсу зокрема, відбудеться цього літа. Та офіційні результати напевне знову оголосять в грудні. Й тільки тоді всі дізнаються про останні антикризові напрацювання в держбанку.

Чи реально цьогоріч продати

От за таких умов і попередніх фінансових викладок українська влада планує продавати Сенс Банк до кінця 2026 року. У опитаних "Телеграфом" експертів з цього приводу доволі скептичні оцінки.

"Оцінюю анонсовану приватизацію досить сумнівно, якщо ми говоримо про публічних інвесторів чи міжнародні банківські групи. Я взагалі не до кінця розумію логіку раптового продажу банку саме зараз", — сказав "Телеграфу" керівник підрозділу ринкових досліджень рейтингового агентства "ІВІ-Рейтинг" Віктор Шулик.

Засідання ж парламентської ТСК і викривальні заяви тільки погіршують ситуацію.

"Скандали довкола Сенс банку ускладнюють його приватизацію та можуть знизити інтерес інвесторів, адже йдеться про великий і чутливий актив. Зокрема, озвучені звинувачення щодо можливих незаконних операцій, пов’язаних з азартними іграми, створюють додаткові ризики. Якщо вони підтвердяться, це може свідчити про слабкі внутрішні контролі та викликати питання щодо того, чи не тривають такі практики досі", — зазначив нам в коментарі фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків.

Він не виключає подальший регрес, хоча й водночас розуміє бажання уряду продавати.

"Існує ймовірність штрафів за підсумками перевірок, і ці витрати можуть лягти вже на нових власників. Водночас це не означає, що продаж банку неможливий — навпаки, його приватизація виглядає доцільною і потрібною", — додав Демків.

Його колеги також кажуть про малу ймовірність приватизації саме цього року.

"Я би оцінив вірогідність продажу Сенс Банку цьогоріч десь у 20%. Найімовірніше все ж вийти на угоду вже після закінчення війни", — зазначив у розмові з "Телеграфом" керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

А президент Національної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Наумов пояснив складові нюанси продажу.

"Ключовими передумовами участі у приватизації залишаються зрозумілі правила процесу, якісний due diligence, належний рівень корпоративного управління та відповідність регуляторним вимогам. Остаточна оцінка активу залежатиме від результатів перевірки, якості активів, наявності ризиків, а також загального інвестиційного середовища. З огляду на складність підготовки таких угод, процес продажу включає кілька послідовних етапів і потребує часу для їх якісної реалізації. У цьому контексті заявлені строки реалізації угоди дуже оптимістичні, скоріше приватизація відбудеться вже у 2027 році", — зазначив "Телеграфу" Наумов.

Due diligence — це комплексна передпродажна перевірка банку, до якої залучають багато фахівців за різними напрямками. Від аудиторів і юристів до податкових фахівців. Мета такого дослідження — з’ясувати реальний стан справ у фінустанови та підтвердити достовірність наданих даних. Можна не сумніватися, що після усіх скандалів у випадку з Сенс Банком їх перевірять двічі. Зазвичай на це вистачає від 6 до 8 тижнів, але в нашому випадку не виключається подовження терміну до десяти.

Особливо на тлі міжнародного арбітражу, який досі триває в Міжнародному центрі з урегулювання інвестиційних спорів, ICSID (International Centre for Settlement of Investment Disputes): до нашого уряду, який примусово націоналізував Сенс Банк, ще на початку 2024 року позвалися колишні російські власники Альфи через свою європейську структуру — ABH Holdings S.A. Вони оцінили свій збиток у $1 млрд. Україну ж разом із фахівцями Мін'юсту там захищає наша юридична компанія "Астерс" і британська Quinn Emmanuel Urquhart & Sullivan.

Й сторони досі обмінюється запереченнями щодо суті справи, останнього разу це зробив позивач (росіяни) 30 квітня 2026 року. Та це навіть не середина юридичного "пінг-понгу". Зазвичай такого роду судові суперечки тривають по 3—5 років, а у випадку з Україною можуть затягнутися й на довше через війну.

Хто та за скільки може купити Сенс Банк

Загалом Сенс Банк продають з таким "букетом" основних проблем:

1. Незавершений міжнародний арбітраж в ICSID на $1 млрд.
2. Публічний скандал з вагомими звинуваченнями.
3. Проблеми з корпоративним управлянням і претензії з боку Нацбанку.
4. Можливі в майбутньому штрафи та кримінальні провадження.
5. Далекі від ідеалу фінансові показники та потреба в майбутніх вливаннях грошей (капіталу) з боку майбутнього власника.

Принагідно може спливати й щось інше, а банку доведеться гасити нові пожежі по ходу. Та в цих умовах Сенс мусить за будь-що активно нарощувати прибуток, бо збільшення капіталу — не апломб, а питання виживання. Держава ж, згідно з Меморандумом МВФ, не має права виділити на це жодної гривночки з бюджету.

Це все, звісно, розуміють і потенційні покупці, яких менше цікавить поточна клієнтська база Сенс Банку, особливо на тлі скандалу та розмов про тіньове керівництво, ігорний бізнес та вивід грошей на колишніх акціонерів. Навпаки. Така база може виявитися токсичною, принаймні частково. Найпривабливішою складовою цього банку вважається інфраструктура у вигляді банкоматів, терміналів, відділень і технологічна база в центрі якої знаходиться доволі прогресивний інтернет-банкінг.

"Дуже теоретично серед інвесторів можуть бути особи, яких не хвилюють репутаційні наслідки у разі можливих судів колишніх власників. І мова не лише про українську юрисдикцію. Особисто я не бачу серед потенційних інвесторів західних банківських установ та міжнародних фінансових організацій. Китайські або інші азійські державні банки, ймовірно, теж вважатимуть подібні угоди надто ризикованими навіть при низькій ціні. Радше це може бути українська банківська/промислова група. Знову, це лише припущення", — розповів Віктор Шулик.

Фінансисти розповідають, що на початковому етапі націоналізації на Сенс Банк стояла черга із потенційних інвесторів, бо всі розумілись невідворотність приватизації в майбутньому. Лунало багато імен: співвласники мережі "Епіцентр" і інших торгових сіток Олександр і Галина Гереги, родина радниці Офісу президента Оксана Маркарової, Dragon Capital з партнерами в Юнекс Банку, скупник бізнесів всія України Сергій Тігіпко тощо.

На поточний момент лишились одиниці претендентів, серед яких в Україні виділяють двох. Перший — ПУМБ Рината Ахметова, який налаштований на розширення бізнесу, передусім роздрібного, і може зацікавиться Сенс Банком лише за умови сприятливої ціни й гарантій держави щодо міжнародного арбітражу з російськими акціонерами. Відомо, що ПУМБ за два роки й без того зміг переманити частку клієнтів Сенсу, а тепер готовий забрати рештки та інфраструктуру.

Другим лишається невтомний Сергій Тігіпко, та відомо, що він вже отримав усне застереження з боку Нацбанку після нещодавньої купівлі Ідея Банку: регулятор дозволить йому нові придбання не раніше, аніж той завершить інтеграцію у свою групу Ідеї, на що, за різними оцінками, треба 10—12 місяців. Регулятор не вітає хаотичних скуповувань банків у режимі шаленої мавпи. На поточний момент у Тігіпка три банки: ТАСкомбанк, Універсал Банк (monobank) та Ідея Банк.

Ще дехто називає як інвестора мобільного оператора "Київстар" чи його власника — міжнародну телекомунікаційну групу VEON. Утім відомо, що їхнім кінцевим бенефіціаром є ексвласник Альфа-Банку Михайло Фрідман, який мріє повернути собі Сенс за будь-що. Та на тлі війни для України це буде кваліфікуватися лише як державна зрада. Що розуміють у НБУ, й вже кілька разів відмовляли цим претендентам.

Не виключається також поява іноземного покупця із Польщі — нашого сусіда. Там вбачають великий потенціал в Україні після закінчення війни та з початком відбудови. Передусім виділяють два імені: PKO Bank Polski, який на 100% володіє нашим Кредобанком і може розширювати тут бізнес, та Bank Pekao S.A., який в далекому 1997-му мав банк у Луцьку та згодом пішов з українського ринку. Та вони дуже прискіпливо оцінюватимуть поточну ситуацію в нашій державі, й не тільки військово-політичну, але й податкову. Їм точно не сподобається 50% оподаткування банків.

"На інтерес інвесторів та параметри угоди можуть впливати й макроекономічна ситуація, і рівень воєнних ризиків, і регуляторна політика та й загальні очікування ринку. Серед негативних факторів — подовження дискримінаційного оподаткування банків, що не сприяє інвестиційній привабливості банківської галузі", — вважає Сергій Наумов.

Не виключається й зовсім інший варіант — суто політичний. Коли умовний президент/прем’єр чи інший політдіяч просто домовиться щодо продажу Сенс Банку з кимось із західних партнерів.

"Продаж Сенсу (Альфи) може бути лише в рамках кулуарних/політичних домовленостей між власником та потенційними "інвесторами" під гарантії захисту від судів (української та іноземних юрисдикцій). Хоча наразі такі гарантії виглядають досить сумнівно", — визнав Віктор Шулик.

Ціна продажу Сенс Банку визначатиметься виключно за результатами вищезгаданого дослідження due diligence. Вплив "Міндічгейту" на вартість держбанку поки що оцінюють стримано.

"Якщо скандал не вплине на показники банку (приміром, не буде відтоку депозитів), то він не повинен вплинути й на ціну. Варіант "відмова учасника через скандал — зменшення конкуренції — падіння ціни" — теж можливий, але менш імовірний", — зауважив "Телеграфу" Олександр Паращій.

Водночас на поточний момент мало хто вірить, що Сенс Банк оцінять більше, аніж в один його капітал. На 1 березня 2026 року його статутний капітал становив 28,7 млрд грн або $652 млн/€563 млн. Та коли due diligence пройде не дуже успішно, то цінник прив’язуватимуть виключно до регулятивного капіталу (за вирахуванням резервів й інших складових), а він у Сенсу майже втричі менший — лише 10 млрд грн чи $230 млн/€198 млн.

Коли наша влада захоче більше, то вимагатиме від керівництва Сенсу хутчіше збільшувати прибуток і капіталізацію за будь-яку ціну.